Як Київрада змусила столичні підприємства жебракувати
Столичні підприємства змушені випрошувати у Київради знижки на оплату оренди земельних ділянок. Це пов'язано з введенням в Києві нової нормативної грошової оцінки землі, яка набула чинності в липні 2015 року. І за минулий з тих пір час столична земля стала дорожче в середньому на 42%. Відповідно збільшилися і рахунки по оплаті за оренду землі або земельного податку (якщо ділянка перебуває у власності), які обчислюються на підставі нормативної грошової оцінки.
Останнім часом столичні підприємства стали все частіше просити Київради про зниження непідйомних для них орендних ставок. Нещодавно чергове таке звернення надійшло до комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. ТОВ "Птахофабрика Київська" попросило депутатів скасувати своє рішення про введення нової нормативної грошової оцінки землі і замовити нову оцінку, так як діюча, нібито, значно завищена. Як повідомила директор "Птахофабрики" Любов Григорова, компанія орендує у міста 99 га землі. Згідно затвердженої Київрадою оцінкою, вартість ділянки перевищує 690 млн грн.
Таким чином, орендна плата в рік становить близько 20 млн грн (за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки землі). Хоча в 2014 році орендна плата за землю "Київської Птахофабрики" становила лише 358 тис. грн. "Порівняно з 2014 роком орендна плата зросла майже в 60 разів," - обурюються в компанії. Голова комісії Київради з питань торгівлі Олександр Бродський розповів "ДС", що депутати вирішили виїхати на підприємство і переконатися, що йому необхідно майже 100 га столичної землі. "Також ми хочемо ознайомитися з технологіями, які застосовує птахофабрика, наскільки вони інноваційні і наскільки підприємству потрібна підтримка місцевої влади", - підкреслив Бродський.
Вирішувати питання про перегляд нормативної грошової оцінки в цілому столична влада поки що не готові. До цього вони збираються відвідати кілька підприємств, які просять про знижки, щоб зрозуміти їх реальні потреби. До того ж, в разі перегляду оцінки землі в бік зниження буде дуже складно отримати схвалення комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Адже в такому разі надходження до столичного бюджету від плати за землю істотно знизяться.
Хоча вибіркове зниження ставок оренди деяким столичним підприємствам бюджетна комісія вже погодила. Якщо рішення буде проголосоване на пленарному засіданні Київради, то пощастить підприємствам з виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, а також виробникам
електричного обладнання (наприклад, заводи "Радар", "Сатурн", "Маяк"). Їм пропонується знизити орендну ставку з 3% до 1% від нормативної грошової оцінки. Інакше, мовляв, такі підприємства можуть зовсім закритися. Як підрахував ініціатор зниження ставок депутат Володимир Левін, від послаблення податкового тиску на виробників столичний бюджет втратить менше, ніж від ліквідації підприємств. Від зниження ставок бюджет втрачатиме близько 60 млн грн надходжень в рік, тоді як у випадку закриття виробництв - 118 млн грн.
Такий підхід столичної влади до проблем підприємств викликає багато питань. Адже орендні ставки знижують далеко не всім, хто про це просить. Зате у депутатів Київради з'явилася можливість на око визначати, які підприємства потребують зниження податкового тиску, а які ні. А щоб ніхто не сумнівався, що столична влада піклуються про міських підприємствах, Київрада ще у травні звернулася до Верховної Ради та Кабміну з проханням вести до кінця 2018 року мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, щоб орендна плата не підвищувалася щорічно. Простіше кажучи, муніципалітет переклав проблему Києва на центральну владу. Тільки ось позитивних результатів подібні звернення Київради ще жодного разу не отримували.
