Дуже товста червона лінія. Чому західні посли написали Зеленському статтю про реформу КСУ

Схоже, для Заходу це вже не просто червона лінія, а дуже товста червона лінія. Тому що форма для висунення вимоги була обрана особлива. 20 жовтня на "Українській правді" вийшла велика стаття "Пора трансформувати Україну", яку підписали тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, глава представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас і посол Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс.

Зрозуміло, що вихід такої статті — це екстраординарна подія. У перекладі з дипломатичної мови її поява означає, що керівники трьох посольств бачать неможливість достукатися до Зеленського звичайними методами і вирішили зробити це публічно, через медіа.

Від дифірамбів до осуду

Утім, починається стаття не з критики Зеленського, а з дифірамбів на адресу прийнятих в липні законів про реформу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) і Вищої ради правосуддя (ВРП). Ця похвала допомогла західним послам нагадати Зеленському про своє бачення правильної реформи. Вони підкреслили, що "українські законодавці, які розробляли реформу, ввели перевірки доброчесності, які були схвалені Венеціанською комісією, з метою забезпечення того, що всі діючі та нові члени ВККСУ та ВРП не мають непояснених розбіжностей між своїм доходом і майном і не демонструють будь-яку іншу можливу причетність до корумпованих дій".

Детально освітив тему реформи ВККСУ та ВРП, голови трьох посольств перейшли до теми реформи КСУ. Автори нагадали про те, що рік тому КСУ визнав реєстр електронних декларацій неконституційними і скасував дію ключових положень Закону "Про запобігання корупції".

Це рішення, зазначили посли, піддалося масштабній критиці. Воно освітило нагальну потребу реформувати КСУ і стало підставою для заяви президента Зеленського про те, що крім судової реформи одним з його пріоритетних завдань є реформа КСУ.

І далі — головні три пропозиції, заради яких, власне, і писалася стаття: "Президент правильно усвідомлює, що введення прозорої меритократичної процедури добору суддів до Конституційного суду є ключовою передумовою для забезпечення поступового оновлення цього суперечливого суду. Цей крок разом з тимчасовим збільшенням вимог кворуму для прийняття рішень є одними з найважливіших рекомендацій Венеціанської комісії і, на наш погляд, вони визначають правильний курс руху вперед. На жаль, ми не побачили жодного прогресу в реалізації цієї реформи з моменту надання в грудні 2020 р. Венеціанською комісією свого висновку з цього приводу" .

Таким чином, якщо в справі реформування ВККСУ та ВРП Зеленський виглядає молодцем, то в реформуванні КСУ — зовсім навпаки.

Проти чого протестують посли

Але все-таки залишається запитання: чому керівники трьох посольств раптом визнали ситуацію настільки критичною, що були змушені заявляти про це за допомогою спільної статті?

Безпосереднім приводом для цього стало інтерв'ю Зеленського телеканалу ICTV 18 жовтня. "Буде перезавантаження Конституційного суду, як тільки повністю буде оновлено його склад. Ми чекали від Верховної Ради представників. Цього не сталося. У найближчі тижні це станеться обов'язково, і потім буде проголосований закон про КСУ. Зараз процес йде", — повідомив він.

Це означає, що в найближчі тижні Зеленський має намір провести через Верховну Раду такий варіант реформи КСУ, який категорично не влаштовує західних партнерів. Причому про цей свій намір він публічно оголосив сам. Вже не можна сказати, що, мовляв, він нічого не знає, це самодіяльність когось із чиновників його Офісу і парламентських "слуг народу".

У тому варіанті реформи КСУ, про який оголосив Зеленський, західних партнерів категорично не влаштовують два пункти. Перший — це те, що Верховна Рада призначить конституційного суддю за своєю квотою, керуючись старою процедурою, замість того, щоб спочатку прийняти закон про нову процедуру відбору кандидатур суддів. Другий пункт — це те, що, як анонсував Зеленський, "потім буде проголосований закон про КСУ". Цей закон абсолютно не влаштовує західних партнерів.

Йдеться про законопроєкт №4533 "Про конституційну процедуру", який був зареєстрований 21 грудня минулого року. Зараз він називається "Про конституційне провадження". Його ініціатором стала представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря разом з низкою інших депутатів. 22 березня Венеціанська комісія затвердила висновки щодо цього проєкту, де зазначила низку позитивів, а серед негативів вказала відсутність положень про нову систему конкурсного відбору суддів КСУ, яка б включала міжнародну компоненту, як це рекомендувалося в грудневих висновках "Венеціанки".

Після цього парламент 15 квітня ухвалив проєкт №4533 у першому читанні, а профільний комітет (з питань правової політики) на чолі з Андрієм Костіним пообіцяв врахувати зауваження "Венеціанки" при підготовці проєкту до другого читання. До другого читання проєкт був підготовлений на засіданні профільного комітету 17 червня. Нова редакція проєкту справді врахувала побажання "Венеціанки". Там було сказано, що відбір кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсній основі здійснює Спеціальна кваліфікаційна комісія в складі семи чоловік. Верховна Рада своєю постановою мала затвердити перший склад Спеціальної кваліфікаційної комісії в складі семи осіб, з яких чотири кандидати — від зборів суддів КСУ у відставці, три кандидати — від міжнародних організацій. Передбачалося, що для прийняття рішення будуть потрібні дві третини голосів. Тобто кожного кандидата в судді КСУ повинні схвалити не менше п'яти з семи членів комісії.

Проте 2 вересня профільний комітет за наполяганням Костіна провів ще одне засідання (в режимі відеоконференції). У результаті повторного "доопрацювання" з проєкту взагалі зник конкурсний відбір конституційних суддів, разом з ним зникла за непотрібністю і Спеціальна кваліфікаційна комісія. Безсумнівно, це було зроблено за вказівкою з Банкової.

7 вересня проєкт №4533 був включений до порядку денного сесії, а 13 вересня було оприлюднено новий текст проєкту до другого читання і нова таблиця поправок. 23 вересня посли країн G7 повідомили в своєму Twitter-акаунті, що вони "стурбовані законопроєктом №4533", і підкреслили: "Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".

Відповідь "слуг народу" виглядав як дипломатичний ляпас. 24 вересня законопроєкт №4533 був включений до порядку денного пленарного засідання. Правда, в той день до нього не дійшла черга. Але Зеленський в інтерв'ю ICTV чітко дав зрозуміти, що він від своїх намірів не відмовився і незабаром закон буде проголосований.

Подарунок від ОАСК

У зв'язку з цим заслуговує на увагу ще один цікавий момент. 8 жовтня Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) визнав незаконною участь іноземців у формуванні органів державної влади України. У рішенні ОАСК мова йде про формування органів прокуратури, але ті ж формулювання можуть бути застосовані до НАБУ, САП, ВККСУ, ВСП, КСУ.

ОАСК задовольнив позов прокурора Тараса Карпюка до Першої кадрової комісії і Офісу генпрокурора про визнання протиправним рішення про неуспішне проходження атестації та відновив його на посаді. Серед підстав для задоволення позову суд назвав те, що в формуванні Першої кадрової комісії брали участь іноземці.

На думку ОАСК, участь осіб, які визначені дипломатичними місіями, міжнародними організаціями, в атестації прокурорів порушує основоположні конституційні принципи держави, зокрема суверенітет, право народу України на його реалізацію, неподільність державної влади, оскільки посольства іноземних держав і міжнародних організацій як суб'єкти делегування представників в конкурсну комісію не є представниками народу України, не відносяться до народу України, а тому не є носіями державної влади в Україні.

"Делегування до складу кадрових комісій представників іноземних держав та міжнародних організацій є посяганням на державний суверенітет України, порушенням вимог Декларації про державний суверенітет України та статей 1, 5, 8, 19, 38 Конституції України", — йдеться в рішенні ОАСК.

Зрозуміло, що це рішення може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Однак дивно, що ми й досі не чуємо гнівної реакції ні від Офісу генпрокурора, ні від Офісу президента. Але це рішення прийняв той самий ОАСК, з яким Зеленський нібито дуже сильно воює. Ще 13 лютого, більше восьми місяців тому, Зеленський пообіцяв, що "всі судові суперечки, в яких оскаржуються акти центральних органів виконавчої влади, державних регуляторів і будь-якого іншого суб'єкта владних повноважень, що поширюються на всю територію України, будуть прибрані з виключної підсудності ОАСК і передані Верховному Суду як суду першої інстанції ". А 13 квітня, понад шість місяців тому, він вніс як невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК.

Однак ОАСК і досі не ліквідован. Злі язики кажуть про домовленості між ОАСК і Банковою. Підставою для таких чуток стало, наприклад, те, що ОАСК розглядає позови, в яких оскаржується конкурс на керівні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Банкова просувала на посаду керівника САП Андрія Костіна — того самого главу профільного комітету Верховної Ради, який викинув із законопроєкту №4533 конкурсну комісію за участю представників міжнародних організацій. Якщо ОАСК скасує конкурс, то це відкриє можливість Офісу генпрокурора створити нову конкурсну комісію для проведення нового конкурсу.

Загалом, зараз немає ніяких гарантій, що Банкова буде виконувати свої зобов'язання перед західними партнерами. Історія з законопроєктом №4533 показала, що можливі будь-які сюрпризи. Стаття глав посольств США, ЄС і Великобританії — це попередження від Заходу. У найближчий місяць ми побачимо, чи почув його Зеленський. І якщо ні, то чи вдадуться західні партнери до якихось виховних заходів.