Від пуза. Українці стали більше їсти (ІНФОГРАФІКА)

За даними Державної фіскальної служби, за 11 місяців поточного року жителі країни з'їли 207 тис. т імпортної мороженої риби — на 26% більше, ніж рік тому. Імпорт більш дорогого рибного філе виріс на 82%, а раків — в 1,5 рази.

Також на стіл українців стали повертатися імпортні сири — зростання імпорту склав 32%. Вперше за останні три роки почав зростати імпорт овочів борщового набору. Капусти ввезли в 8,5 рази більше, картоплі — у 5,9 раза, моркви — у 3,1 рази. Також зросло споживання імпортних помідорів (в 2,4 рази) і огірків (в 1,4 рази). Причина банальна — в період кризи кияни, не кажучи вже про жителів провінції, перейшли на сезонне споживання овочів і перестали купувати ранню єгипетську картоплю або ізраїльську моркву. У нинішньому році криза почав відступати, а звичка до споживання овочів поза сезону повернулася разом з імпортними помідорами і огірками в новорічних салатах.

Особливо помітно відступ кризи на споживанні екзотичних фруктів. Тут свою роль також зіграло загальносвітове падіння цін на продукти харчування та зняття частини валютних обмежень для імпортерів. Споживання бананів зросла на 33%, а ціна впала з 852 до $708 за тонну, ананасів з фініками ввезли на 66% більше, а їх ціна знизилася на $200 за тонну (на 15%). Також подешевшали цитрусові — з 908 до $709 за тонну, при зростанні імпорту на 26%, до 211 тис. т. Винограду ввезли в 1,9 рази більше — 48 тис. т за ціною на третину менше ($757 за тонну). Аналогічні показники і в абрикосів і персиків — зростання імпорту більш ніж в 1,5 рази при зниженні ціни на третину.

Бідняки нарешті змогли купити собі щось молочне — зросло споживання дешевого сиру і маргарину, а разом з ним і імпорт пальмової олії збільшився на 40%, до 173 тис. т. Стали їсти і більше солодкого — імпорт цукру з тростини виріс у 30 разів, а Україна стала нетто-імпортером патоки — власного виробництва стало не вистачати.

Ще один показник зростання добробуту — споживання вина, імпорт якого зріс удвічі, до 47,5 тис. т. та і тютюнові фабрики, незважаючи на підвищення акцизу, ввезли на чверть більше сировини для цигарок.

Навіть негативні показники митної статистики іноді говорять про поліпшення добробуту країни. Україна вперше за роки незалежності практично відмовилася від імпорту яблук — навчилися вирощувати якісні яблука самі, також різко впав імпорт заморожених овочів (він не витримує конкуренції з вітчизняними переробниками овочів) і імпорт рису — допомагають рисівники Херсонщини та Бессарабії.

Дані експорту продуктів харчування також позитивні — Україна вже вивозить не тільки сировину у вигляді зерна і напівфабрикати у вигляді соняшникової олії наливом, але й готову продукцію. Експорт курей зріс в 1,5 рази до 225 тис. т, експорт раків збільшився в 2,5 рази. Поки це тільки 466 т, нішевий продукт, але і досить дорогий. Європейці з задоволенням їдять наших раків і равликів (100 т), не кажучи вже про мед, якого вивезли 47 тис. т — зростання на 58%. Аналогічні темпи зростання і горіхів — 35 тис. т. Також Україна повернулася на експортні ринки цукру — зростання в три рази, до 335 тис. т, і стала в промислових масштабах експортувати томатну пасту — зростання в два рази, до 38 тис. т. Подолана криза в експорті спирту — зростання на чверть, до 49 тис. т.

За 2014-2015 рр. споживання в натуральному обчисленні знизилася практично на чверть, а в прифронтових регіонах Донбасу іноді на порядок — там люди були часто на межі голоду. В поточному році зниження споживання змінилося зростанням. Поки це 3%, але в наступному році ці показники будуть в рази більше.
По-перше, в цілому подолано банківська криза — за останні два роки імпортери та продавці продуктів харчування втратили десятки мільярдів гривень на своїх рахунках в банках-банкрутах. З-за цього сотні компаній були змушені піти з ринку — зараз їх місце зайняли конкуренти, які зуміли відновити оборотний капітал. В результаті як імпортери, так і дистриб'ютори отримали можливість закуповувати товари на вигідніших умовах і надавати більш тривалі розстрочки ритейлу. Підсумок — зниження маржі і зменшення темпів зростання цін.

По-друге, НБУ скасував цілу низку валютних обмежень — долари під імпортний контракт можна купити швидше і дешевше, та й сам курс стабілізувався. Як результат у імпортерів вже немає необхідності перестраховуватися з валютними ризиками, щоб не потрапити при стрибку курсу.

По-третє, логістичні компанії зуміли адаптуватися до втрати російського ринку, на війні Донбасі і анексії Криму. Збитки зафіксовані і списані, частина компаній пішли з ринку, а більш успішні конкуренти зуміли заповнити оборотний капітал. Підсумок — зниження вартості доставки, перевезення і зберігання, що позитивно позначається на зниженні маржі дистриб'юторів і рітейлерів.

По-четверте, відбулося відновлення торгового і банківського кредитування торговельних операцій. У 2014 р. в умовах війни багато іноземні компанії закрили або різко знизили ліміти на торговельне кредитування своїх українських партнерів. Тобто якщо польські імпортер омарів міг претендувати на відстрочку платежу в півроку, російські три місяці, то український імпортер був змушений давати передоплату. В таких умовах омари, апельсини і навіть телевізори в українських магазинах коштували помітно дорожче, ніж в польських чи російських. Зараз більшість постачальників зняли обмеження — вітчизняні імпортери повертаються до докризових умов співпраці, що дозволяє їм знизити маржу і, як підсумок, ціну на прилавку.

Аналогічна ситуація і з торговим кредитуванням банків — ефективна ставка кредитування за рік знизилася майже на 5% пункту, що позитивно позначилося і на ціни товарів, і на показниках інфляції.

Якщо в наступному році всі чотири тенденції продовжаться, обсяги торговельного фінансування будуть рости, ставки кредитування знижуватися, валютні обмеження зніматися, то в результаті імпортери, дистриб'ютори і рітейл зможуть продовжити свій зниження маржі. Результат — ціни на товари повсякденного попиту, в тому числі і продукти харчування, будуть рости меншим темпом, ніж інфляція в цілому, і значно нижче, ніж зростання зарплат.

Підсумок — споживання продуктів українцями в наступному році зросте на 5-10%. З відповідним впливом на зовнішньоторговельний баланс, якщо в нинішньому році імпорт сторнировал при падаючому експорт, то в наступному році імпорт почне зростати при сторнирующем експорті.