Робота недорого. В українців немає шансів на великі зарплати (ІНФОГРАФІКА)
Безробіття хоча б на мінімальному рівні неминуча. Як зазначає HR-експерт Олександр Білоус, без неї не було б і ринку праці. Вона присутня у всіх країнах, різниця тільки в рівні її, причини і структурі.
Зайнятість в цифрах
Державна служба статистики стверджує, що кількість зареєстрованих безробітних поступово знижується. Згідно з даними Держстату, у вересні всього 341 тисяча осіб були офіційно зареєстровані як безробітні. З них державну допомогу отримали 269 тисяч осіб. Це менше, ніж на початку року, коли ці цифри становили 508 і 414 тисяч відповідно.
Ось тільки зареєстроване безробіття дуже далека від реальних даних. Наприклад, Державна служба статистики стверджує, що в нинішньому році не працюють всього 2,7% від економічно активного населення. Однак Міжнародна організація праці називає зовсім інші цифри - близько 9,4%, тобто 1,7 млн осіб. Чому ж дані Держстату і МОП так відрізняються? МОП враховує не тільки тих, хто отримав офіційний статус безробітного, але і тих, з ким просто не був продовжений контракт і головне - тих, хто місяцями знаходиться у відпустці за свій рахунок.
Не враховує українська статистика та скорочення робочих годин, ігноруючи людей, які вимушено працюють неповний робочий день. В європейських країнах подібної форми зайнятості приділяється дуже багато уваги, адже її рівень зростає по всьому світу. В Європі найчастіше погоджуються на подібні варіанти, бо так, наприклад, зручніше доглядати за дітьми. Українські підприємства переводять співробітників на неповний робочий день або режим "кілька днів на тиждень", тому що не мають достатньо замовлень. Саме в такій ситуації опиняються великі заводи, приміром, Південмаш.
Але чому ж більша частина безробітних не поспішає за офіційним статусом? Одна з причин в тому, що посібники, м'яко кажучи, не великі, особливо враховуючи курс валют. Зараз вони складають у середньому 1500 гривень або 60 доларів, що у столиці не вистачить навіть на оренду кімнати. При цьому збільшувати ці виплати уряд не збирається, навіть незважаючи на зростання мінімальної зарплати. Як зазначив Петро Порошенко, мінімальна зарплата і прожитковий мінімум можуть бути різними цифрами. І додав: "Який дурень піде працювати, якщо можна оформити допомогу по безробіттю?" Проте дурні чомусь знаходяться і на одне робоче місце претендують 9 безробітних.
Буває і гірше. Наприклад, у першому кварталі цього року в Греції безробіття склала 24,4% за методологією МОП, а в Іспанії - 20,4%. Хоча навесні було заявлено, що країни Євросоюзу досягли найнижчого показника безробіття з 2009 року - 8,8%. У таких країнах, як Чехія і Німеччина незанято всього 4% економічно активного населення.
Можливо, дно ринку праці ми вже минули. У минулому році ситуація була сумніше. "За останній рік 490 тисяч українців не стали платити в фонди соцстрахування єдиний соцвнесок. Це означає, що майже півмільйона людей втратили роботу", - зазначає в. о. Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко. Зараз ситуація повільно, але выправляются - це відображено і в статистиці, і в думках більшості експертів. Та й рівень кризових 2014-2016 років далеко не піковий: у 2000 році безробіття відповідно до методології МОП становила 12,4%.
Структурні проблеми
З даних, наведених вище, випливає, що український рівень безробіття не сильно відрізняється від європейського. Так чому ж ми вважаємо, що в Україні є проблеми з ринком праці? Тому що статистика - це усереднені дані. В Європі одночасно вважаються і Греція, Чехія, хоча рівень незайнятості відрізняється в 6 разів.
В Україні теж дуже різняться показники безробіття у залежності від місця проживання. Не дивно, що найті роботу у великому місті простіше, ніж в селищі. Але з-за війни ця проблема торкнулася і індустріально розвинених регіонів. За даними ОНН, на Донбасі незайнятими є близько половини населення. Помічник генерального секретаря ООН Джихан Султаноглу пояснює: "Конфлікт завдав серйозної шкоди економіці Донецької і Луганської областей. Був зруйнований бізнес, пошкоджені інфраструктура, комунікації. В результаті стався спад у промисловому виробництві. З 2014 року рівень безробіття в обох областях сягнув понад 50%".
Одна з проблем нашої економіки - зниження кількості людей, які зайняті у виробництві. У 2014 році Держстат заявляв про 3,2 млн осіб у цій сфері, в 2015 - все про 2,8 млн. Все більше на передній план виходять сфера послуг та сільське господарство. Зростання сфери послуг - це загальносвітова тенденція. Розвинені країни переносять виробництво в бідні регіони і економлять на зарплатах і соціальному забезпеченні. Однак в Україні причини зовсім інші: ми просто втрачаємо наше виробництво, перетворюючись в країну з сировинною економікою. Про це говорить і розвиток сільського господарства як однієї з пріоритетних галузей.
У підсумку найбільш затребуваними на ринку праці є низькокваліфіковані працівники: продавці, торгові представники, кухаря для супермаркетів, водії. Наприклад, кількість вакансій для кухарів зросла в 4,5 рази з зими. Найскладніше знайти роботу юриста, особливо недавньої випускникові без досвіду роботи.
Втім, експерти наголошують, що у сфері високих технологій теж є робота. В українському IT-секторі існує понад 170 тис. вакансій. Але якщо перерахувати ці цифри на все економічно активне населення (26 млн осіб), приводи для радості відразу зникають. 170 тис. - це приблизно 1% від всіх необхідних країні робочих місць. Не кажучи вже про те, що продукція, вироблена на українському IT-ринку, призначена для інших країн і майже всі фахівці працюють на аутсорсингу. Та й зареєстровані вони в основному не як наймані працівники, а як фізособи-підприємці.
Ще одна проблема, характерна для України - високий рівень неофіційного працевлаштування. По-перше, він значно впливає на статистику. З 70% людей, яких ГФС віднесло до працівників тіньового сектора, значна частина працює за "мінімалку" і гроші в конверті. З-за цього офіційна середня зарплата в Києві складає 8101 грн у середньому за січень-липень, хоча реальна - очевидно більше. По-друге, за тих працівників, які взагалі не оформлені, роботодавці не платять податки. Це впливає, наприклад, на Пенсійний фонд, адже при солідарній системі працюють перераховують гроші на пенсіонерів.
Криза української економіки і безробіття призводять до сумних наслідків.
Крім того, високий рівень незайнятості тільки посилює падіння економіки, тому що безробітні люди не беруть участь у створенні продукції і не можуть активно витрачати гроші.
Світло в кінці тунелю
Незважаючи на складнощі, які випробовує ринок праці, експерти налаштовані оптимістично. Директор з розвитку проекту Work.ua Сергій Марченко каже, що вперше за декілька років ринок зростає. "Особливо радує другий квартал цього року, оскільки в червні зростання кількості вакансій досяг 100%. Тобто ми бачимо двократне зростання активності роботодавців на ринку праці", - зазначає він.
З тим, що робота є, згодна і HR-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна. Правда, найбажанішими кандидатам знову-таки будуть ті, хто не шукає великих грошей і готовий вчитися. "Вакансії є. У нас 103 тис. вакансій за 30 днів по всіх регіонах, - каже вона. - Найбільше роботи в продажах - 25,5 тис. вакансій, у торгівлі 17 тис., робочих спеціальностей - майже 15 тис. вакансій".
Велика різниця між бажаннями кандидатів і роботодавців. У середньому наймачі пропонують на 14% менше, ніж вказують у резюме працівники. Однак восени і взимку, коли ділова активність традиційно зростає, ця різниця може скоротитися.
