Витрати санкцій. Чому рано радіти краху Росії

Російський фондовий ринок раніше не реагував так нервово на санкції, хоча, наприклад, секторальні санкції 2014 р. обмежували можливості найбільших російських банків та енергетичних компаній залучати кошти з міжнародних ринків капіталу.

"Розпродаж, яку інвестори влаштували в понеділок, 9 квітня, порівнянна хіба що з обвалом ринку 3 березня 2014 р., коли Рада Федерації дав президенту Росії право використовувати збройні сили за кордоном, тобто в Україні", - пише провідна російська ділова газета "Ведомости". Чотири роки тому оголошені США санкції спровокували обвал російських індексів на 10%. Довелося терміново втручатися владі, щоб не допустити паніки серед олігархів. Худо-бідно, але найбільшим російським компаніям краху вдалося уникнути, хоча вони неабияк охляв.

І цього разу уряд РФ обіцяє не залишити олігархів один на один з санкціями і нервовою реакцією ринку. Втім, можливості для допомоги порівняно з 2014 р. неабияк зменшилися. Все-таки чотири роки життя під санкціями позначаються, так і підтримувати потрібно не тільки олігархів, але і населення через виплати держбюджету.

Більше всіх від санкцій постраждав Олег Дерипаска. Його компанія "Русал" є найбільшим в світі виробником алюмінію, і 1/5 продажу припадає на США. За новими правилами американці можуть вводити обмеження проти будь-яких фірм (не тільки американських), які здійснюють "значні транзакції" з подпавшими під санкції. Для компаній Дерипаски (крім "Русала"," під санкціями також "Базовий елемент" і ГАЗ) це може означати втрату найбільших контрагентів, серед яких німецька Volkswagen, швейцарська Glencore, японська Toyota і канадська Rio Tinto Alcan. Ще одна істотна втрата - відхід інвесторів, адже і "Русал", і управляє активами Дерипаски En+ торгуються на біржах.

Відразу після оголошення про санкції акції компаній Дерипаски звалилися. "Русал" подешевшав на Гонконгській біржі вдвічі, на Московській - на чверть. Компанія навіть випустила попередження про можливий технічний дефолт через санкцій. У загальній складності до ранку 10 квітня Дерипаска, за оцінкою Forbes, втратив $1,3 млрд. Це, за підрахунками Forbes, п'ята частина його стану.

Ще один мільярдер з санкційного списку, уродженець Дрогобича, Віктор Вексельберг втратив $956 млн. "Ренова" Вексельберга не торгується на вільному ринку, але вона також може постраждати від заборони на роботу з американськими компаніями. Зокрема, Каменськ-Уральський металургійний завод поставляє алюміній американської компанії Boeing. Через два дні після оголошення санкцій "Ренова" оперативно скоротила частку в швейцарському виробника обладнання Sulzer нижче контрольних 50%.

Слідом за активами Дерипаски обвалилися котирування російських компаній і курс рубля. Індекс РТС втратив майже 10%, індекс Московської біржі - майже 7%. Курс долара 9 квітня наблизився до 60 руб., а євро подолав позначку 74 руб. - вперше з серпня 2016 р. Загальні втрати всіх підпали під санкції російських бізнесменів перевищили на даний момент $16 млрд.

Щоб не допустити паніки серед мільярдерів, російська влада вже пообіцяли допомогти мільярдерам і компаніям. У всякому разі, за даними російської газети "Комерсант" у понеділок віце-прем'єр Аркадій Дворкович заявив, що заходи підтримки обговорювалися ще до того, як США розширили обмеження. В якому вигляді і в яких обсягах буде відбуватися така підтримка, поки не повідомляється.

Які ж висновки напрошуються після нервової реакції фондового ринку на американські санкції проти російських компаній?

По-перше, легким рухом руки американці продемонстрували свої можливості. Це, звичайно, не відлучення від SWIFT, але акція цілком показова.

По-друге, очікувати повного колапсу російської економіки вже завтра не доводиться, але проблем у росіян додасться. Причому неабияк. Звичайно, комусь хотілося б (по простоті душевній), щоб в Росії все звалилося відразу, не особливо замислюючись про кордоні майже 2 тис. км і потенційних мільйони біженців. Слава Богу, про це пам'ятають у Вашингтоні, як і про ядерний арсенал. Тому поспішати ніхто не буде, але, як люблять висловлюватися в російських бойовиків, "прострілити коліно" можуть запросто. У підсумку всі живі, але про бойових мистецтвах думати вже не доводиться, треба довго лікуватися і оформляти інвалідність. Американці в черговий раз продемонстрували залежність сучасної світової економіки від рішень американської адміністрації. Цим можна обурюватися, можна спробувати стати більш незалежним, якось захиститися, але треба розуміти, що станом на квітень 2018 р. це факт.

По-третє, висока ймовірність, що до російського адресата повідомлення все ще не дійшло. На жаль. Це погано, в першу чергу для нас (України) і Сирії (їм гірше ніж нам). Але, судячи з риторики постійного представника Росії при ООН, людини з українським прізвищем Василя Небензи Володимир Путін налаштований досить войовничо. Росія і далі намагається лякати США ескалацією військового конфлікту в Сирії. Хоча, здавалося б, після розгрому батальйону з ПВК Вагнера треба заспокоїтися, але, мабуть, знову таки мало.

Для України, ситуація також ризикована, оскільки, як вже говорилося, у нас 2 тис. км кордону з РФ, незавершений конфлікт на Донбасі, аннексированный Крим та Придністров'ї в тилу. Тому особливо проявляти радість з приводу санкцій, напевно, не варто. Швидше з сумом поспівчувати колись братнього народу, який помилився з вибором начальства, і тепер терпить муки, а міг би жити і не тужити, насолоджуватися благополуччям.

По-четверте, фактично персональні, а не секторальні санкції США ще раз свідчать, що американці намагаються змусити російську еліту позбутися від Володимира Путіна, який перетворився в головну загрозу для їх благополуччя. Колись, у давні часи, така політика приносила свої результати, і коли цар перетворювався в тягар, то міг померти в результаті апоплексичного удару (табакеркой в скроню), як імператор Павло Петрович у 1801 р.

Кажуть, що і не в такі давні часи, коли вождь світового пролетаріату Йосип Сталін надто розмріявся про нової чистки партії і світової революції, то теж помер. Від інсульту. Втім, офіційна історіографія наявність змови заперечує геть. Залишається набратися терпіння і подивитися, як будуть розвиватися події. Не забуваючи при цьому тримати армію у всеозброєнні і працювати над диверсифікацією економіки, тому що американцям путінська Росія зробити не може рівним рахунком нічого, а от перекрити Україні газ може в будь-який момент, причому як з приводом, так і без оного. І це ще не найгірше, чого можна очікувати.