Після трагедії в Оленівці. Що має говорити влада про наших полонених

Трагедія в окупованій Оленівці, де росіяни 29 липня вбили понад 50 і поранили понад 70 наших військовополонених, стала важким ударом для нашого суспільства. Усім нам дуже боляче. І це, можна не сумніватися, також було метою підлого удару ворога. Зараз, на зло ворогові, ми зобов'язані дістати науку з цієї трагедії.

Росія завжди вибере найпідліший варіант

Насамперед, ми повинні позбутися інфантилізму. У війні з Росією інфантилізм — це безпідставні сподівання на те, що ворог дотримуватиметься якихось правил і озиратиметься на світову громадську думку.

Необхідно усвідомити, що Росія завжди вибере найпідліший варіант. І вона вчинить так саме тому, що розраховує на наш інфантилізм. Путін використовує наші безпідставні сподівання, щоб обернути їх проти нас.

Насамперед це стосується нашої влади. Кремль розіграв максимально огидний сценарій. Спочатку він обнадіяв наших представників на переговорах, які проходили за посередництвом ООН та МКЧХ (Міжнародного комітету Червоного хреста), що якщо захисники "Азовсталі" здадуться в полон, то з ними поводитимуться належним чином, згідно з міжнародними конвенціями. Ці надії проявилися у заяві Володимира Зеленського, яку він зробив, спілкуючись із журналістами 6 червня. Він висловив переконання, що російській стороні невигідно катувати полонених з "Азовсталі", тому що вони — "публічні полонені", за станом яких стежить світова спільнота.

Однак ці сподівання не справдилися. Багато наших героїв були піддані тортурам, а потім убиті. У міжнародній волонтерській спільноті InformNapalm заявили, що Росія в Оленівці могла застосувати термобаричну зброю — військовополонених "азовців" спалили уві сні. І все це було заздалегідь сплановано та організовано, про що розповів сайт Lb.ua, посилаючись на свої джерела у розвідці та правоохоронних структурах.

"Окупанти перевели наших військових з місць перебування до необлаштованих не просто бараків, а цехів, де раніше ніколи не трималися люди. Ба більше, до них перевели не всіх військових, а вибірково — найбільш досвідчених, що підтверджує наша розвідка. Саме там потім умисно був влаштований теракт з підривом. Зокрема, щоб приховати факти тортур над військовополоненими. На супутникових знімках, що ми отримали, є чітка фіксація заздалегідь підготовлених масових могил ще до теракту", — розповів один із співрозмовників видання.

І на завершення цього страшного сценарію Кремль отримав в Україні сплеск недовіри до влади. Багато користувачів соцмереж згадали Зеленському його слова про те, що тортур не буде, як і його слова про "евакуацію". Справді, у ніч на 18 травня Зеленський повідомив у відеозверненні до народу, що він обговорив з президентом Франції "евакуацію наших героїв з "Азовсталі". Евакуаційна місія триває, її курують наші військові та розвідники, залучені найвпливовіші міжнародні посередники".

Якщо називати речі своїми іменами, то влада повелася інфантильно. Вона побоялася сказати народу правду – захисники "Азовсталі" отримали наказ здатися в полон. Розповідями про "евакуацію" влада створила у народу ілюзію, що нічого особливо страшного не сталося. І тепер, коли цю ілюзію спеціально зруйнували росіяни найжорстокішим способом, це підрізало довіру народу до влади.

Тому перший урок має здобути влада. На жодних переговорах не можна довіряти Росії. І тим більше не можна давати народу якісь обіцянки, ґрунтуючись на обіцянках Кремля. Кремль спеціально кине, щоб насолодитись твоїм провалом. Єдиний вихід — із самого початку чесно говорити народу про найгірші очікування.

Росія завжди переводить стрілки на інших

Але інфантилізм — це не лише про владу, а й про народ. Трагедія у Оленівці викликала у нас праведний гнів. Тому Росії дуже вигідно каналізувати цей гнів на когось іншого. Інфантилізм — потрапляти в цю пастку і грати роль за кремлівським сценарієм.

Свій гнів ми повинні спрямовувати виключно на ворога. Про це після загибелі полонених побратимів дуже чітко заявив в.о. командира полку "Азов" майор Микита Надточій. Він закликав людей у різних країнах вільного світу виходити на мітинги та акції з проханнями та вимогами надати Україні всю необхідну зброю, включаючи високоточні далекобійні системи, щоб Україна могла на полі бою зупинити країну-терориста – Росію. Майор звернувся до діаспорян і всіх небайдужих людей: "Тепер потрібна ваша активність, щоб усі міста вільного світу бачили, що Україна потребує більшої консолідації та підтримки, а країна-терорист РФ має бути ізольована і позбавлена можливостей отримувати надприбутки з продажу енергоносіїв".

Що тим часом робить наш мудрий народ? Він спрямував свій гнів на МКЧХ та ООН, які, мовляв, обдурили зі своїми гарантіями.

Насправді немає жодного документа, в якому МКЧХ та ООН давали б якісь гарантії. Якби такий документ був, то, напевно, він би вже був оприлюднений. Тим не менш, "вина" міжнародних посередників жваво обговорюється в медіа та соцмережах, немов це головний момент у всій цій трагічній історії.

Почалося все із спільної заяви ЗСУ, СБУ, ГУР МО та омбудсмена 29 липня, яка була прийнята після наради у Зеленського. У заяві йдеться, що "формат евакуації передбачав встановлення режиму тиші та здачі українських військових у полон із подальшим обміном під гарантії ООН та МКЧХ". Також констатується, що "ключовою умовою обраного формату було зобов'язання російської сторони перед міжнародними організаціями щодо збереження життя та здоров'я українських захисників. Ця гарантія була цинічно порушена". Тому автори заяви вимагали "від ООН та МКЧХ, які виступали гарантами життя та здоров'я українських військовополонених, негайно відреагувати на терористичний акт, вчинений РФ".

"Підтримую цю заяву. Тепер гаранти мають реагувати. Маємо захистити життя сотень українських військовополонених", — заявив Зеленський.

На цю вимогу відреагував МКЧХ. "Ми не гарантували безпеку військовополонених, які опинилися в руках ворога, тому що це не в наших силах. Ми заздалегідь роз'яснили це сторонам. Сторони конфлікту зобов'язані забезпечити захист військовополонених..." — йдеться у роз'ясненні, яке з'явилося на сайті МКЧХ 3 серпня.

І суспільство, сповнене праведним гнівом, почало виливати цей гнів на МКЧХ. Безперечно, це одна з найбільш безглуздих організацій, проте немає жодного сенсу перекладати на неї провину за жахливий військовий злочин Росії. Саме Росія у цьому й зацікавлена.

Ми повинні весь час пам'ятати про наших полонених

Є ще третій урок, теж для суспільства. Бути дорослими — це означає ставити інтереси наших полонених і нашої перемоги вище за свій гнів.

Інфантилізм породжує гасла типу "Не брати росіян у полон", "Не залишати нікого в живих", "Для нас тепер жодні конвенції не писані". Це теж використовує ворог — щоб залякати своє гарматне м'ясо, аби воно боялося здаватися в полон нашим військам.

Нам потрібний обмінний фонд. Тому нам потрібні російські полонені. Також нам потрібна перемога, а для цього потрібна західна підтримка. Десятки країн нас підтримують саме тому, що ми люди. А люди дотримуються міжнародних конвенцій.

Ворог дуже хоче, щоб ми втратили міжнародну підтримку, для цього йому потрібні докази про порушення конвенцій з нашого боку. Він уже кинув у бій свої "консерви" на кшталт Amnesty International. І для нас зараз дуже важливо не підіграти йому у цьому сценарії.

Бути дорослим — це ще завжди грати у свій сценарій, а не потрапляти в чужі пастки. Щоб перемогти, ми повинні позбутися інфантилізму — і влада, і суспільство.