З Криму під арешт. Коли Україна почне полювання за російськими кораблями по всьому світу

Таким "щасливчиком" стало торговельне судно Sky Moon, яке йшло під прапором Танзанії. Разом з ним був конфіскований і вантаж - 3 тис. т технічної соди (ринкова вартість на сьогодні складає 18,5 млн грн).

У суді було доведено, що судно неодноразово (як мінімум вісім разів) здійснювало рейси в окупований Крим, перевозячи з закритих портів Керчі, Феодосії та Севастополя до Туреччини і Молдови металобрухт, технічну кальциновану соду і насіння льону. Причому і капітан, і судновласник робили це свідомо, підроблюючи документи про завантаження вантажів у російському порту Темрюк.

До кримінальної відповідальності вже притягнуто і постануть перед українським судом капітан судна (йому ставиться вина по двох кримінальних статей - "порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави" і "службова підробка" і один із засновників компанії -вантажовласника NTA Invest Group S. R. O., громадянин Молдови Сергій Нерух.

В даний час вирішується питання про притягнення до відповідальності представника судновласника - громадянина Румунії, який організував вчинення цього злочину. Крім того, за результатами розслідування військова прокуратура має намір офіційно проінформувати влади Чехії про порушення зареєстрованого на її території юридичної особи в обхід європейських санкцій про заборону торгівлі з тимчасово окупованих Кримом.

Так закінчилася одіссея, що почалася 30 листопада минулого року, коли прикордонники в українських внутрішніх водах на Дунаї затримали Sky Moon. За даними прикордонної служби, капітан судна намагався зімітувати поломку машини, однак, незважаючи на опір, судно було затримано та доставлено в порт Рені.

Говорячи про цьому разі в цілому, треба відзначити, що протиправним діянням за українським законодавством, за вчинення якого передбачається кримінальна відповідальність, є не сам захід судна. Тут коректніше говорити про порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, причому, як зазначено в законі, "з метою заподіяння шкоди інтересам держави".

Причому виявлення факту заходу в порти Криму може спричинити юридичну відповідальність екіпажу судна тільки при наступному заході в український порт.

До березня 2017 р. Держприкордонслужба обмежувалась лише штрафами за адміністративне правопорушення, які накладалися на капітанів суден, що заходили в порти тимчасово окупованого Криму. Станом на весну минулого року, це було 38 суден, загальна сума штрафів склала 240 тис. грн. Було заарештовано єдине судно - турецький Kanton, однак справа після березня 2015 р. так і не змогли довести до суду.

Взагалі варто відзначити, що Україна прийняла за основу положення, при якому іноземне судно можна заарештувати тільки при наступному заході в український порт. У той же час, за міжнародним конвенціям у разі такого роду порушень країна має право вимагати арешту суден - порушників морської блокади в будь-якій точці земної кулі.

Таке самостійно накладене обмеження сильно звужує можливості України як держави та фактично зводить морську блокаду до майже декоративної функції.

Цілком очевидно, що настільки м'яке положення було прийнято для того, щоб свідомо не загострювати відносини з Росією, адже цілком очевидно, що російські судна в українські порти по своїй волі заходити не будуть.

Чому так вийшло, доводиться тільки гадати, проте зазначимо, що таке рішення в принципі не вкладається в загальну концепцію російсько-української гібридної війни, яку активно просуває наша влада і президент Петро Порошенко особисто.

Адже, навіть за даними Державної гідрографічної служби України, станом на серпень 2016 р. в портах Криму і міста Севастополя за два роки було зафіксовано 631 судно. Причому в цю цифру входять як суду, що перебували в портах на момент анексії, так і ті, які заходили пізніше, але не входили у військові і допоміжні судна ВМФ Росії. За цими ж даними, 352 судна мали прапор РФ або належали російським власникам, 43 судна були зареєстровані в Євросоюзі, а ще 22 належали бенефіціарам з ЄС.

В цілому, незважаючи на досить показовий кримінальний процес, ми змушені констатувати, що фактично морської блокади з боку України портів окупованого Криму немає. Схоже, що, поки триває війна на Донбасі, нашій країні не до кримського судноплавства і покарання порушників. У той же час, цілком очевидно, що навіть закінчення "гарячої фази" на Донбасі не приведе до поліпшення відносин між Росією і Україною.

Однак не можна виключати, що, як тільки Україна відчує себе у відносній безпеці від посягань північного сусіда, що прийде час, для кардинального вирішення і цього питання. Тим більше що в цьому є наш економічний інтерес, і чималий.

І мова йде не про штрафи і арешти суден, а про більш глобальні речі - перенаправлення потоку транзитних вантажів російських експортерів в українські порти. Адже якщо кримські порти будуть щільно блоковані (мається на увазі, що буде створена ефективна система відстеження заходів суден у кримські порти, виявлення порушників та їх подальшого покарання), то серйозним судновласникам доведеться відмовитися від практики використання кримських портів у своїх логістичних ланцюжках. Тоді, цілком імовірно, на перший план вийдуть і українські порти з їх перевалочними потужностями.