Бунт на з'їзді. Чому судді не послухалися Зеленського і виграли битву за Вищу раду правосуддя

9-11 березня в конгрес-холі столичного готелю "Президент-Готель" відбувся XVIII з'їзд суддів. Для Офісу президента став великою невдачею сам факт проведення цього з'їзду і виконання ним свого порядку денного. На Банковій хотіли, щоб делегати відмовилися від наміру обрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і відклали це питання на потім, коли Верховна Рада прийме президентський законопроєкт №5068, що пропонує вдосконалений порядок обрання членів ВРП. Однак з'їзд пройшов всупереч побажанням з ОП і обрав чотирьох членів ВРП на свій розсуд.

Хто тепер очолить ВРП

Офіційна причина, чому з'їзд не захотів відкладати вибори членів ВРП, полягала в тому, що 15 березня 2021 р. закінчується чотирирічний термін повноважень членів ВРП Ігоря Артеменка, Андрія Овсієнка, Миколи Худика і Віктора Шапрана, які були обрані XIV з'їздом суддів 15 березня 2017 р.

У Конституції записано, що ВРП складається з 21 члена. Відповідно до закону про ВРП засідання цього органу, на якому розглядається питання про внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше 14 членів ВРП.

Ще в жовтні 2019 р. число діючих членів ВРП скоротилося до 17. Якби зараз не було проведено з'їзд суддів, то це число скоротилося б до 13. А значить, робота ВРП фактично була б заблокована.

Зате тепер ця небезпека усунена і ВРП може спокійно продовжувати роботу. А якщо Володимир Зеленський дуже хоче швидше випробувати в справі вдосконалений порядок обрання членів ВРП, запропонований в законопроєкті №5068, то залишаються ще чотири вакансії: дві за квотою Верховної Ради, одна за квотою всеукраїнської конференції прокурорів і одна за квотою з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Звичайно, суддівське співтовариство дуже неоднорідне, і на з'їзді це проявилося. Навіть якщо у цього свята суддівського самоврядування були режисери, то вони дуже добре сховалися. І виглядало все пристойно, в сенсі — демократично.

На з'їзд прибули 287 делегатів з повноваженнями. Для обрання членом ВРП необхідно було набрати не менше 144 голосів. У перший день в бюлетені для таємного голосування було внесено 26 кандидатів. Троє з них подолали заповітну планку: суддя Київського апеляційного суду Віталій Саліхов (151 голос), голова Хмельницького апеляційного суду Сергій Болотін (148) і суддя Верховного суду Валерій Суховий (147).

Серед інших найкращі результати показали суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Інна Плахтій (84) і суддя Вінницького апеляційного суду Олександр Панасюк (83). Вони і були включені в бюлетень на наступний день. У підсумку четвертим членом ВРП, обраним на XVIII з'їзді суддів, стала Плахтій (159 голосів проти 110 у Панасюка).

Як ці нові обличчя вплинуть на роботу ВРП, можна буде говорити після 15 березня. У число чотирьох старих осіб, чиї повноваження закінчаться в цей день, входить і нинішній голова ВРП Андрій Овсієнко. Так що перше важливе рішення ВРП, в прийнятті якого братиме участь нова четвірка, це обрання нового голови ВРП. Згідно із законом, голова ВРП обирається таємним голосуванням строком на два роки, для обрання необхідно не менше 11 голосів.

Оскільки в складі ВРП залишаються чотири вакансії, то не факт, що новий голова ВРП буде обраний швидко. І звичайно, зараз навряд чи є сенс гадати, хто саме виявиться щасливчиком.

Але можна спрогнозувати інше. З урахуванням поповнення ВРП, обраного на XVIII з'їзді суддів, виглядає малоймовірним, щоб новим головою ВРП стала людина, повністю лояльна Банковій. Скоріше навпаки. Набрати 11 голосів з 17 при таємному голосуванні (коли страх перед Банковою слабшає) буде здатний, мабуть, тільки той, хто зуміє ігнорувати будь-які побажання від Зеленського. За прикладом того, як це зробив з'їзд суддів.

Гальмо замість турборежима

Крім офіційної, була ще й неофіційна причина, чому з'їзд не захотів відкладати вибори членів ВРП. Саме ця причина — головна.

В принципі, закон давав можливість відкласти з'їзд ще на три місяці. У статті 5 закону про ВРП записано, що якщо ВРП може стати неповноважною через закінчення терміну повноважень члена ВРП, такий член ВРП продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання на його посаду іншої особи, але в будь-якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення терміну, на який такий член ВРП був обраний. Так що четверо старих членів, чий термін повноважень закінчується 15 березня, могли б спокійно засідати в ВРП до 15 червня.

Але Зеленський не зробив нічого для того, щоб переконати з'їзд суддів відкласти вибори членів ВРП. І делегати не мали взагалі ніяких гарантій, що за три місяці все буде виправлено: Верховна Рада прийме законопроєкт №5068, потім, відповідно до цього закону, буде створена Етична рада, яка відсіє кандидатів в ВРП за критеріями професійної етики і доброчесності, щоб з'їзд суддів обирав вже серед кандидатів, які сподобалися Етичній раді.

Попередній досвід свідчив про те, що Зеленському прекрасно вдається руйнувати, це він разом зі своєю монобільшістю в парламенті вміє в турборежимі. Але от коли потрібно замість зруйнованого побудувати нове — тут у Зеленського та "слуг народу" виходить режим глибокого гальма.

Досить згадати історію з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ). 2 вересня 2019 р. Зеленський пообіцяв, що "ще до Нового року" запрацює "нова ВККСУ, яка буде перезапущена найближчим часом, згідно з поданим мною законопроєктом". Законопроєкт №1008, внесений Зеленським, був прийнятий Верховною Радою 16 жовтня і набрав чинності 7 листопада 2019 р. У той же день повноваження членів ВККСУ припинилися. З того часу пройшло вже більше півтора року, але нова ВККСУ досі не створена. Як результат відсутності цього органу, зараз в судах першої інстанції чверть посад суддів є вакантними — нікому проводити відбір.

Про оновлення ВРП мова йде теж вже більше року. Дата проведення XVIII з'їзду суддів переносилася тричі. Рішення про проведення цього з'їзду було прийнято Радою суддів України ще 31 січня 2020 р. З'їзд повинен був пройти 6-7 квітня 2020 г. Потім під приводом карантину з'їзд перенесли на 8-10 грудня, потім, під тим ж приводом, на 23-25 лютого, потім ще раз — на 9-11 березня.

Тобто у Банкової був цілий рік, щоб розробити, провести через Верховну Раду і почати реалізовувати реформу ВРП. Однак Зеленський вніс свій законопроєкт №5068 лише 12 лютого 2021 р. Здавалося б, ну хоча б після цього можна було включити турборежим. Уже 16 лютого проєкт №5068 можна було прийняти в першому читанні, а 4 березня — у другому читанні і в цілому. І тоді він отримав би підпис Зеленського і вступив в силу ще до того, як делегати з'їзду суддів зібралися б в конгрес-холі "Президент-Готелю".

Але ні. Банкова настільки загальмувала, що проєкт №5068 за цілий місяць так і не був винесений на голосування до сесійної зали.

Ігнор у відповідь на ігнор

5 березня ситуацію спробували виправити посли G7. Вони зустрілися з головами Верховного суду і Ради суддів України і закликали з'їзд суддів відкласти обрання членів ВРП і конституційного судді "до встановлення прозорих і таких, що заслуговують на довіру, процесів відбору".

Після цього було б логічно чекати появи на з'їзді суддів президента Зеленського. Все-таки суди — це окрема гілка влади, незалежність якої гарантується Конституцією. Правосуддю (нарівні з президентом, парламентом, урядом) присвячений цілий розділ Конституції. Тому Зеленський міг прийти до суддів як рівний до рівних, звернутися до них з переконливою і поважною промовою: мовляв, посли G7 наполегливо просять, МВФ попереджає, що інакше грошей не дасть, тому давайте відкладемо це питання, а я загнуздаю "слуг народу", щоб вони швидко прийняли проєкт №5068.

Але у Зеленського знайшлися важливіші справи. І делегати у відповідь теж його проігнорували.

Маленька перемога Зеленського

Втім, одну маленьку перемогу Зеленський все ж здобув: з'їзд суддів не зміг заповнити свою вакансію в Конституційному суді. Було сім кандидатів, лідерами першого туру стали голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко (102 голоси) і суддя Верховного суду Олександр Прокопенко (58). У другому турі Коровайко набрав 134 голоси, Прокопенко — 109 при необхідних 144. Голова рахункової комісії Олександр Сасевич пояснив: "267 бюлетенів було в урнах. 243 бюлетені дійсні, 24 недійсні". Тобто обидва кандидати програли, тому що втрутилася третя сила, яка спонукала 24 делегатів поставити галочки навпроти обох прізвищ або ж вкинути бюлетені взагалі без галочок. Ну і ще два десятка делегатів просто не стали брати бюлетені.

Але ця перемога Зеленського не вплине на ситуацію в судовій системі. Просто в КСУ, як і раніше, залишається вакансія за квотою з'їзду суддів. Тепер буде новий конкурс. І у послів G7 є шанс, що цей конкурс пройде за участю міжнародних експертів в процедурі відбору. Але це, звичайно, зовсім не гарантує, що в результаті нового конкурсу буде обраний конституційний суддя, слухняний Банковій. Скоріше навпаки.