Передостання осінь. З чим Порошенко почне виборчу кампанію
З уже затвердженим календарним планом осінньої сесії Верховної Ради перші пленарні тижні після канікул відбудуться 4-8 і 18-22 вересня. Саме тоді можна очікувати найбільш гучних дебатів і запеклих баталій між депутатами. Буде вирішуватися доля законопроектів, які мають вирішальне значення для передвиборної кампанії Петра Порошенка.
Закон про деокупації Донбасу
На початок вересня секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував розгляд у парламенті законопроекту про деокупації Донбасу. Цей документ був підготовлений до засідання РНБО 11 липня, але деякі формулювання можуть бути змінені, як сказав Турчинов, "після консультацій з нашими стратегічними партнерами".
З того тексту, який вже з'явився у розпорядженні ЗМІ, можна скласти уявлення, навіщо цей закон потрібен Петру Порошенку. Перш за все, повинен змінитися психологічний настрій у суспільстві. Після трьох років стримування ворога на лінії фронту Україна переходить до звільнення окупованих територій Донбасу (Крим поки залишається за дужками). Про це прямо говорить сама назва закону: "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей".
При цьому Україна нарешті відмовляється від жодних евфемізмів і називає речі своїми іменами. Замість антитерористичної операції, що триває вже три роки, буде "відбиття збройної агресії Російської Федерації, відновлення територіальної цілісності України". Росія офіційно звинувачується у злочині проти України: "Застосування Російською Федерацією збройної сили проти України, почалося 20 лютого 2014 р., становить злочин збройної агресії". Підуть у минуле суперечки про юридичний статус ОРДЛО: це "тимчасово окуповані частини території України". Окупацію здійснює РФ "з допомогою Збройних Сил Російської Федерації... а також з допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації..."
Таким чином, чітко названо ворог і чітко сформульована задача: вигнати ворога. Втім, важливий не стільки сам факт визначення ОРДЛО як "оккупированых РФ територій", а визнання даної дефініції нашими західними партнерами. У цьому випадку РФ вже не буде вважатися "спостерігачем", а стане цілком визнаною стороною конфлікту з усіма витікаючими наслідками. А саме - тиском на Росію з вимогою не морочити голову в Мінську: мовляв, ми тут так собі "спостерігачі", а все вирішує "волелюбний народ Донбасу". Мовляв, нехай з ним розмовляє Україна. У такому новому для себе статусі Путін явно буде відчувати дискомфорт. Не те щоб він жити з цим не зможе, але риторику про те, що "Україна не виконує Мінськ" і "за що ж ми піддаємося санкцій", доведеться відкласти. У всякому разі для Заходу вона вже навіть в якості пропаганди не буде підходити.
Внутрішньоукраїнських бонусом закону для Порошенка стане зникнення всім обридлої та дратівної абревіатури АТО. По-перше, замість штабу АТО буде створений Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, начальника якого призначить президент. Цього штабу будуть підпорядковані військово-цивільні адміністрації (а також військові адміністрації, якщо такі будуть створені) в Донецькій і Луганській областях.
По-друге, президент може прийняти рішення про застосування Збройних Сил та інших військових формувань для відновлення територіальної цілісності України. При необхідності також може бути прийнято рішення про запровадження військового стану в порядку і на підставах, передбачених Конституцією та законами України" (тобто - за згодою Верховної Ради).
І звичайно, цей закон потрібен Петру Олексійовичу ще й для того, щоб перехопити внутрішньополітичну ініціативу. Саме тому проходження проекту через парламент може зіткнутися з опором фракцій, що спеціалізуються на "зраді", таких як "Самопоміч" і "Батьківщина".
До речі, ще однієї осінньої "мілітаристської" фішкою Порошенко стане анонсоване їм бажання створити Міністерства ветеранів.
Скасування депутатської недоторканності
Ще одним гучним законопроектом президента стануть зміни до Конституції, які скасують депутатську недоторканність. Про те, що цей проект уже готовий, Порошенко оголосив на святкуванні Дня Конституції.
По суті, це теж спосіб перехопити ініціативу в справі боротьби з корупцією. "Резонансні справи, рішучі кроки по боротьбі з корупцією, які зараз демонструють Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, нагадують всім нам про таке анахронизме, як депутатська недоторканність", - підкреслив президент. І зовсім не випадково саме в останні тижні перед парламентськими канікулами генпрокурор Юрій Луценко вніс у Верховну Раду подання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності шести народних депутатів. Парламент дав згоду на чотирьох з них (11 липня - на Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата, 13 липня - на Михайла Добкіна), причому останнього (Добкіна) дозволив також затримати і заарештувати.
На початку нової сесії Луценко знову внесе подання на Євгена Дейдея і Андрія Лозового, яких парламент врятував від ГПУ 11 липня, а також, напевно, ще на деяких депутатів (вже озвучена прізвище Дениса Дзензерського, можливо і ще одне подання на Вадима Новинського - за новим справі). Це буде підходящим фоном для президентського законопроекту про скасування депутатської недоторканності.
Втім, навіть якщо парламент нашкребе 226 голосів, це буде тільки півділа. Остаточне внесення змін до Конституції буде можливо тільки на наступній сесії, вже в 2018 р. І для цього доведеться набрати 300 голосів, що зараз здається дивом. Так що тема відміни депутатської недоторканності буде довгограючою, хоча, звичайно, її буде недостатньо, щоб переконати суспільство в реальній боротьбі з корупцією.
Пенсійна реформа
Урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" був розглянутий у першому читанні 13 липня і отримав підтримку 282 депутатів. Але його остаточне прийняття відкладено на наступну сесію. Якщо депутати проголосують на початку вересня, то пенсійна реформа встигне вступити в силу з 1 жовтня, як і запланував уряд.
За розрахунками Кабміну, реалізація реформи потребуватиме додаткових витрат в сумі 3,9 млрд грн щомісяця. Ці витрати будуть покриватися за рахунок перевиконання плану надходжень, зокрема, завдяки проведеному з 1 січня дворазового підвищення мінімальної зарплати. Результатом реформи стане скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, введення справедливої індексації пенсій і, найголовніше, підвищення пенсій для 9 млн з 12 млн пенсіонерів вже з 1 жовтня.
Прийняття закону дозволить перейти до наступних етапів реформи, зокрема реформи пенсійного забезпечення військовослужбовців. Кабмін розраховує, що всі необхідні для цього рішення будуть прийняті до кінця 2017 р. Одночасно уряд передбачає спільно з парламентом перейти до формування накопичувального рівня пенсійної системи, що повинно сприяти детінізації зарплат.
Прем'єр Володимир Гройсман наголошує, що "загальний пенсійний вік залишається незмінним - 60 років, як це передбачає вже зараз чинне законодавство". Цей факт полегшував проходження проекту в першому читанні. Не виключено, що у вересні до переконання депутатів підключиться президент. Якщо він особисто прибуде до парламенту і закличе підтримати необхідний пенсіонерам закон, це буде знаком для всього суспільства, що нинішня владна команда дійсно бореться за реформи. А також - що Порошенко всерйоз має намір виграти президентські вибори вдруге.
Інші реформи почекають
13 липня був включений до порядку денного, але не дійшов до розгляду у другому читанні і в цілому проект нового закону "Про освіту". Він був прийнятий у першому читанні ще 6 жовтня минулого року, отримавши підтримку 277 депутатів. Звичайно, його проголосують (і швидше за все, успішно) восени, але можливість розпочати новий навчальний рік з новим законодавчим забезпеченням вже втрачена.
Також 13 липня був включений до порядку денного, але не дійшов до першого читання урядовий законопроект "Про фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", що є основою медичної реформи.
Відкладено на осінь і земельна реформа. 7 липня Володимир Гройсман повідомив, що законопроект про землю "на 90% концептуально готовий" і після обговорення з громадськістю буде внесений у парламент. "Зараз я не можу сказати, які це будуть терміни. Але точно знаю, що дуже важливо врахувати думку українців, а особливо тих, хто є власниками землі. Я хочу провести земельну реформу в інтересах українського фермерства", - підкреслив прем'єр.
