Бережуть козирі чи бояться Росії? Чому саміт ЄС відклав українські сподівання "на потім"

Недоторканний запас?

20 березня у Брюсселі проігнорували, а у Києві обговорювали можливість конфіскації російських активів, заморожених у країнах Євросоюзу. Ці активи зараз оцінюються у $300 млрд, або 274 млрд євро, з них близько 210 млрд євро заморожено у країнах Європейського союзу, зокрема 183 млрд євро — у бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.

Україна давно просить конфіскувати ці кошти в рахунок відшкодування збитків, завданих Росією. Вкотре ця тема піднімалася під час візиту до Києва єврокомісара з економіки Валдіса Домбровскіса. "Наша основна мета — конфіскація всіх заморожених активів, які стануть основним джерелом відбудови країни. Цього року уряд зосереджує увагу на створенні механізму конфіскації", — заявив європейському гостеві прем'єр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі у Верховній Раді з першим віце-спікером Олександром Корнієнком і лідерами фракцій і груп Домбровскіс також почув прохання про розробку правового механізму, який забезпечить повну конфіскацію заморожених російських активів для потреб України.

Але єврокомісар не міг нічого пообіцяти своїм співрозмовникам. Він знав, що серед лідерів країн ЄС немає одностайності з цього питання. І річ тут не лише в особливій позиції угорського прем'єра Віктора Орбана.

Того ж дня у Брюсселі засідала Європейська рада — найвищий орган Євросоюзу. За його підсумками було прийнято два документи: один, підтриманий лідерами всіх 27 країн ЄС, та інший, про Україну, підтриманий 26 лідерами — усіма, крім Орбана. Цю схему "всі, окрім Орбана" вже було випробувано на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня. Тож у документ про Україну лідери 26 країн могли включити все, що хочуть, нехтуючи особливою позицією Угорщини.

Так ось, у цьому документі сказано, що "відповідно до законодавства ЄС активи Росії повинні залишатися іммобілізованими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною". Іммобілізованими — тобто замороженими. І якщо раптом станеться диво (Росія припинить війну і компенсує Україні збитки), то ці активи буде повернуто Росії.

Це зрада? Не поспішатимемо з оцінками. Спочатку з'ясуємо, чому ухвалено таке рішення.

Страх перед Росією?

За конфіскацію російських активів виступають, зокрема, країни Балтії. На підтримку цієї ідеї висловлювалися, наприклад, той самий Домбровскіс (литовець) та верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки, віце-президент Єврокомісії Кая Каллас (естонка). А опір іде насамперед від Бельгії та деяких інших країн Західної Європи.

"Вилучення заморожених активів, їхня конфіскація — це акт війни, — відповів на запитання DW прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. — Це не дрібна деталь. Ми говоримо про це так, немов це дуже проста річ. Але ми живемо не у світі фантазій. Це реальний світ. Якщо ви вилучите 200 мільярдів, це загрожує наслідками. Росіяни розлютяться, і в них є засоби для реагування".

На прес-конференції після саміту він висловив радість, що на засіданні Євроради ніхто не торкнувся питання про заморожені російські активи. Висновки саміту були узгоджені дипломатами заздалегідь та прийняті без змін. "Я попросив міністра закордонних справ здійснити дипломатичне турне, щоб пояснити всім європейським партнерам усі тонкощі та нюанси", — сказав Де Вевер.

Козир Євросоюзу?

Втім, інші європейські дипломати намагаються підсолодити пігулку та запевняють, що у цьому рішенні є позитиви для України. Суть у тому, що до дискусії щодо конфіскації активів можна буде повернутися пізніше, якщо нинішні миротворчі зусилля Дональда Трампа завершаться крахом. Але зараз Євросоюз офіційно підтримує ідею мирних переговорів. У документі про Україну, підтриманому 26 лідерами, йдеться, що Європейська рада вітає пропозицію США щодо угоди про припинення вогню та закликає Росію виявити реальну політичну волю для припинення війни.

Трамп кілька разів заявляв, що Україна має бути поступливою, бо "не має козирів". Але козирі має Євросоюз. Перший козир — це європейські санкції, які для Росії не менш болючі, ніж американські, бо зачинили перед нею найперспективніший для неї ринок. У заяві 26 лідерів йдеться, що Європейський Союз, як і раніше, готовий посилити тиск на Росію, у тому числі за допомогою подальших санкцій та додаткових заходів для протидії їх обходу. А другий козир — це російські активи.

"Ці активи будуть надзвичайно важливі під час мирних переговорів. Не тих, які відбуваються зараз, бо це попередні переговори щодо можливого припинення вогню. Я говорю про справжні мирні переговори, коли, сподіваюся, Росія сяде за стіл з Україною, і де Росії доведеться зіткнутися з тим фактом, що їм потрібно відшкодувати вартість відбудови тощо. І в цей момент активи можуть служити своєрідною гарантією, — пояснив Радіо Свобода один із дипломатів у кулуарах саміту ЄС. — Надзвичайно важливо зберегти цей важіль для переговорів, тому що якщо Україна не матиме цього в момент, коли почнуться справжні мирні переговори, це буде відсутність наздвичайно важливого козира".

Перепустка на переговори?

Наразі взагалі сумнівно, що переговори між Росією та Україною про закінчення війни розпочнуться. І навіть якщо вони розпочнуться, то сумнівно, щоб за переговорним столом поряд із представниками України сиділи представники Євросоюзу. Принаймні Путін та його поплічники таку можливість категорично відкидають.

Але Євросоюз наполягає, що якщо його не буде допущено до переговорів, то ніхто (навіть Трамп) не зможе за нього розпоряджатися його козирями. Тобто європейські санкції проти Росії та російські активи, заморожені в ЄС, — це зараз аргументи, щоби отримати перепустку на переговори. Причому саме активи можуть стати вирішальним аргументом.

Справа в тому, що якщо США знімуть із Росії свої санкції, то це вже буде для Росії величезне послаблення, до того ж ефект європейських санкцій значно знизиться. Але російських активів у США лише на $7 млрд (у 30 разів менше, ніж у Євросоюзі), і якщо Трамп поверне Росії ці кошти, це ніяк не змусить наслідувати його приклад Євросоюз, а також Велику Британію, Швейцарію та інші країни, де заморожено російські активи. Тобто у питанні про долю активів найбільшу вагу матиме позиція саме Євросоюзу.

А для України участь Євросоюзу в переговорах може бути корисною, особливо якщо США підіграватимуть Росії. Раніше виникали сумніви, чи зможе Євросоюз обрати свого спецпредставника по Україні. Будь-яку кандидатуру (особливо якщо це твердий прихильник України) міг би заблокувати той самий Орбан. Володимир Зеленський місяць тому розповідав журналістам про те, що Європа обов'язково має бути за столом переговорів і представляти її має людина, шанована Європою. Але зараз це питання, схоже, вирішене. Як повідомляє Politico, на засіданні Євроради 20 березня Кая Каллас відкинула ідею призначення спеціального представника ЄС на мирних переговорах щодо України. Вона заявила, що врегулювання відносин з Києвом входить до її компетенції і що призначення нової фігури не принесе користі, розповіли Politico два дипломати ЄС. Якщо за столом переговорів сидітимуть міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, держсекретар США Марко Рубіо, голова МЗС РФ Сергій Лавров, то логічно, щоб Євросоюз представляла головний дипломат ЄС Кая Каллас.

Про зупинення євроінтеграції

Звісно, Євросоюз (на відміну від Трампа) зацікавлений у найкращих для нас результатах мирних домовленостей, оскільки ми маємо намір стати членами ЄС. Однак у питанні про нашу євроінтеграцію зберігається певна напруженість між Києвом та європейськими столицями. Переговори про вступ розбиті на шість кластерів, і Банкова розраховувала, що переговори щодо першого, фундаментального кластера "Основи" розпочнуться вже в січні. Однак цього не сталося, і два тижні тому, на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня, Зеленський висловив претензії партнерам: "Необхідно пришвидшити роботу наших команд у переговорах щодо членства України в ЄС. Наразі робота над кластерами фактично заблокована без будь-яких раціональних причин. Нам потрібен здоровий глузд, нам потрібно розблокувати роботу над кластерами, і це можна зробити на рівні керівництва".

Свою відповідь 26 лідерів (без Орбана) підготували до саміту 20 березня. У підтриманому ними документі сказано, що відкриття переговорних кластерів потрібно заслужити реформами: "Європейський союз посилить підтримку реформаторських зусиль України на її шляху до членства в ЄС. Європейська рада наголошує на важливості прогресу в переговорному процесі відповідно до підходу, заснованого на заслугах, відкриваючи кластери після виконання умов, починаючи з фундаментального кластера, якнайшвидше".

Тобто можна скільки завгодно ображатися, що переговори щодо першого кластера не відкриті, але спочатку потрібно таки виконати необхідні умови. Йдеться насамперед про те, щоб показати прихильність до фундаментальних цінностей Євросоюзу, таких як демократія, верховенство права, свобода медіа, незалежність місцевого самоврядування. Напевно, лідери країн Євросоюзу мають сумніви щодо цього. Сподіватимемося, що це не позначиться на готовності ЄС зміцнювати наші позиції у всіх сферах, включаючи військову, економічну, фінансову та дипломатичну.