Чому "революція" Саакашвілі закінчується "фейсбук-війною"

Я вже писав, що організатори цього дійства були приречені на провал в минулий вівторок. Але й сьогоднішні бравурні заяви тих, хто стояв з іншого боку барикад, як мінімум передчасні

1. Події цього тижня показали як мінімум певну дезорганізованість Нацгвардії, яка в першій же сутичці примудрилася втратити кілька десятків щитів. І це при тому, що бойові загони грузино-Донбасу становили 300-400 чоловік від сили. Простіше кажучи, гвардія попливла при першому ж натиску. І якщо цей факт залишити без розслідування, далі говорити про більш складних завданнях буде набагато важче.

2. Можна не сумніватися, що в найближчі два-три місяці нинішній формат опозиції буде кардинально видозмінений. І можна не сумніватися, що з'являться два крила: ліберальне і бойовий. Ліберальне знову повернеться в "Фейсбук" і буде там робити свої рейди. Бойове буде шукати спонсора. І залежно від завдань спонсора буде робити локальні вилазки, то воювати у "Фейсбуці".

3. Формально, звичайно, Найєм продовжить підтримувати Левченко, а РПР говорити про демократію. І через два тижні вони спробують і далі говорити про єдність рядів. Але поки ці сили не готові до виборів. А тому нічого серйозного від них чекати немає сенсу.

4. Суспільство не готове до майданним історій. Воно втомилося і шукає вирішення своїх проблем не у внутрішній боротьбі, а у втечу. Імміграція - ось головний ворог третього майдану. Виграє вибори не той, хто запалить третій майдан, а той, хто дасть надію, що тут варто залишитися.

5. Зараз ми входимо в два тижні "фейсбук-війни". Війни, у якій переможе той, хто знайде кращі формулювання. Перший раунд опозиція програла. І програла виключно з-за того, що воювала не за народ, а за себе (нікому не зрозумілий закон про вибори, який дозволить цієї опозиції зайти у владу) й за НАБУ (закон про антикорупційне суді).

Чи опозиція зможе піднятися над власними амбіціями і подумати про народ (давати гасла, необхідні народу)? Поки незрозуміло. Зрештою незрозуміло і те, чи захоче влада вибити головні козирі опозиції та розпочати роботу щодо змін, наприклад, у ЦВК. Також не слід забувати, що форс-мажори ніхто не відміняв.

Хоча з великою ймовірністю можна прогнозувати, що акція протесту буде звужуватися. На жаль, українці все більш нейтрально ставляться до слів про зраду ідеалів Майдану. Дуже часто їм про це говорять. Але це тимчасове явище. Нинішня іммігрантська апатія пройде через кілька місяців. І тут питання, хто переможе: той, хто говорить, що все пропало, або той, хто скаже: "Я знаю, як перемогти".