Підсумки Давосу. Чому Зеленський більше говорив про мир, аніж про перемогу
Рік тому президент говорив про нашу перемогу як про імператив. Наразі він змістив акцент на Формулу миру, і в цьому є свій резон, але й своя небезпека
Виступ Володимира Зеленського у Давосі був, звісно ж, спеціально збудований так, щоб викликати максимальний інтерес світових медіа. Деякі західні видання не обмежилися переказом основних тез, а дали розгорнуту аналітику.
Наприклад, газета The New York Times опублікувала статтю "Зеленський у Давосі закликає до миру, а не до більшої кількості зброї". "У своїй промові він просував український мирний план і закликав до посилення санкцій щодо Росії. Але на відміну від своїх коментарів на форумі минулого року, пан Зеленський не зробив прямих закликів до надання зброї для нових наступів на полі бою", — розповіла газета.
Порівняння нинішнього виступу Зеленського в Давосі з тим, що він говорив там же (онлайн) рік тому, справді дає цікаві результати. Не секрет, що закони риторики вимагають, щоб головний меседж був висловлений наприкінці виступу та повторений у лаконічній, навіть афористичній формі в останній фразі. Так ось, якщо рік тому ключовим словом у виступі Зеленського в Давосі було слово "перемогти", то цього року слово "мир".
Риторика переможця
Рік тому слово "мир" було на другому плані. Його Зеленський використав тричі: "Росія ширить світом штам війни. Україна пропонує світу формулу миру"; "Відновлення безпеки й миру в Україні має випередити атаку Росії на безпеку та мир інших країн". Це прозвучало в середині виступу і точно не було головним меседжем.
Головне було сказано у заключній частині. Там "мир" не згадувався, натомість шість разів прозвучало слово "перемогти" — як імператив. Наведемо цю частину повністю, як її подано на президентському сайті, але зі своїми підкресленнями:
"Пані та панове!
Три роки тому я вперше взяв участь у Всесвітньому економічному форумі. Тоді світ боровся проти COVID-19. Боровся й переміг. Зараз світ бореться проти Путіна. І через три роки в Давосі ми будемо говорити про нові виклики й загрози. Що це означатиме?
Що ми точно переможемо нинішню загрозу.
Історія повторюється. Спочатку світ не помічає або недооцінює загрозу. Потім гуртується та протидіє їй. А потім світ перемагає. В усі часи фінал завжди один.
Світ переміг нацизм, апартеїд, пандемії, байдужість до кліматичних змін, фінансові кризи й кремлівський штам. Світ переможе знову.
Ось що можна встигнути сказати за кілька хвилин. Ось що можна усвідомити за кілька хвилин. Світ переможе знову! Настав час зробити це швидше.
Слава Україні!"
То була риторика переможця. Причому Зеленський виступав не лише як лідер України — він був у ролі провідника всього прогресивного людства. Він вів його за собою до перемоги над Росією. Саме тому він заявив, що "зараз світ бореться проти Путіна". Звісно, якщо вся планета бореться проти Путіна, тоді й перемога над Путіним потрібна всій планеті. "Світ переможе знову!" — такий був головний меседж.
Риторика миролюбця
За рік перемога та "мир" помінялися місцями. Слово "перемогти" було на другому плані. Його Зеленський використав двічі стосовно України: "Ми можемо перемогти його [Путіна] на землі. Ми це довели. І на морі, і в небі"; "І ми нормалізуємо ідею, що агресії можна перемогти — навіть путінські агресії, які тривають уже десять років і більше. Зараз! Ми!"
Ми — це тепер уже лише Україна, але аж ніяк не вся планета. А послання до людства цього разу полягало не в обіцянці спільної перемоги над Росією, а в обіцянці миру на Землі — саме так, миру на всій Землі, бо за всіма війнами, стверджує Зеленський, стоїть Путін.
"Мир" згадується у виступі Зеленського 13 разів. Якщо виокремити всі ці фрагменти, разом із заключною частиною, виходить дуже чітке протиставлення: війна потрібна Путіну, а Україні та всій планеті потрібний мир. Знову цитуємо президентський сайт, але зі своїми підкресленнями:
"Фактично одна людина [Путін] вкрала щонайменше 13 років миру [починаючи з війни в Сирії], замінивши їх на біль і кризи, які впливають на весь світ.
"Насправді Путін уособлює війну. Ми всі знаємо, що він є єдиною причиною, чому тривають різні війни й конфлікти й чому всі спроби відновити мир зазнали невдачі".
"Його [Путіна] відповіддю на пропозиції миру є постачання все більшої кількості зброї з Північної Кореї та Ірану".
"І ми, всі ми, сьогодні — навіть більше, ніж учора — повинні інвестувати в наближення миру — миру справедливого й стабільного".
"Наближення миру буде винагородою для всіх тих, хто дбає про те, щоб санкції працювали на всі сто відсотків".
"Ми маємо зробити можливою відповідь на найбільш вагоме запитання: війна закінчиться справедливим і надійним миром. І я хочу, щоб ви були частиною цього миру — починаючи з цього моменту, — щоб наблизити його".
"І в ці дні просто тут, у цій чарівній країні, у Швейцарії, ми зробили ключовий політичний внесок у можливість припинення війни.
Це була найбільш представницька зустріч радників із питань національної безпеки щодо імплементації Формули миру. Було представлено понад 80 країн та міжнародних інституцій. Учора я мав дуже продуктивні переговори із президенткою Швейцарії, на яких обговорювалася можливість проведення саміту на рівні лідерів у Швейцарії — першого Глобального саміту миру. Сьогодні наші команди вже розпочали роботу над організацією такого саміту. Не Третьої світової війни, а Глобального саміту миру.
І я запрошую кожного лідера й кожну країну, яка поважає мир і міжнародне право, приєднатися до нас.
Разом ми зможемо відповісти на будь-які важливі питання. І це будуть найкращі відповіді.
Мир має бути відповіддю.
Дякую за запрошення. Дякую за увагу!
Слава Україні!"
Як бачимо, риторика змінилася радикально. Рік тому була риторика переможця, зараз — риторика миролюбця.
Тим не менш, Зеленський позиціонує себе так само, як і рік тому. Тобто він знову виступає не просто як лідер України, а в ролі провідника всього прогресивного людства. Однак тепер він веде його не лише до перемоги над Росією, а ще далі — до миру на Землі. Саме тому він заявив, що "разом ми зможемо відповісти". І його головний меседж тепер у тому, що "мир має бути відповіддю".
Причому тут зброя
Можна посперечатися з авторами статті в The New York Times, які протиставляють слова "мир" та "зброя": мовляв, тепер Зеленський "закликає до миру, а не до більшої кількості зброї". Всесвітній економічний форум у Давосі — це не майданчик для торгівлі зброєю. Тут обговорюють глобальніші проблеми, наприклад, як уникнути Третьої світової, подолати кризи глобальної безпеки, екології, продовольства та енергетики.
Тож тема зброї не могла бути лейтмотивом. А як акордовий пасаж вона звучала у Зеленського і рік тому, і зараз. Різниця лише у тому, що рік тому Зеленський просив, а зараз говорив про результати виконання прохання.
Рік тому: "Надання Україні ППО має випередити нові ракетні атаки Росії. Постачання західних танків має випередити вторгнення чергових російських танків".
Зараз: "Ми просили нові види озброєнь, а у відповідь чули: "не ескалюйте". Але потім зброя надійшла, і ескалації не сталося". "Багато хто побоювався наслідків, якщо Україна отримає далекобійну зброю. В результаті Росія лише зазнає більших втрат".
Звісно, ці слова не означали: "Нам більше не треба". Навпаки, вони означали: "Дякую, давайте ще й не бійтеся Путіна".
Враження, що слово "мир" прийшло на зміну слову "зброя", є помилковим. Зміна риторики відбулася, але суть її в іншому: слово "мир" вийшло на перший план замість слова "перемога".
Разом чи замість?
Причина цієї зміни теж зрозуміла. За рік кількість збройних конфліктів у всьому світі збільшилась. Хамас, який господарював у секторі Газа, розпочав війну з Ізраїлем. А коли Ізраїль відповів, обстрілювати його з території Лівану взялася Хезболла. Єменські хусити зайнялися тероризмом у Червоному морі та нарвались на відповідь США та їхніх союзників. Північна Корея провокує артилерійські дуелі з Південною. Іран обстріляв ракетами Пакистан.
Тому всюди зростає побоювання Третьої світової. І Зеленському було важливо надіслати людству меседж про те, що Третя світова потрібна лише Путіну, а Україні, як і всій планеті, потрібний мир.
Але не можна не відзначити іншу небезпеку, важливу насамперед для нас, українців. Небезпека в тому, що слово "мир" звучатиме не разом із словом "перемога", а замість нього.
Рік тому Зеленський говорив про нашу перемогу як про імператив. Зараз він змістив акцент на Формулу миру, і в цьому немає жодної зради, бо Формула миру для своєї реалізації вимагає нашої перемоги над Росією. Але якщо Формула миру стане предметом геополітичного торгу, тоді ми ризикуємо здобути "мир без перемоги".
Зараз ця небезпека виглядає абстрактною, тож додамо конкретики. Зеленський, виступаючи у Давосі, згадав про зустріч радників, яка відбулася там же. Серед учасників зустрічі був міністр оборони України Рустем Умєров.
"Презентував 6-й пункт Формули миру: "Виведення російських військ з території України", — розповів Умєров за підсумками зустрічі. — Запропонував створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з питань національної безпеки, щоб спільно напрацювати механізм виведення військ".
Досі вважалося самоочевидним, що росіяни виведуть свої війська через нашу перемогу. Нині ж виявляється, що це станеться внаслідок механізму, який напрацює міжнародна робоча група.
Якщо механізм розробляється як доповнення, щоб він працював разом із нашою перемогою, це чудово.
А якщо він розробляється замість нашої перемоги над Росією, це означає створення предмета для торгу. І за виведення військ "згідно з механізмом" Росія напевно вимагатиме багато різних поступок.
Але це якщо і буде, то колись завтра. А сьогодні можна порадіти, що спічрайтери Зеленського знову знайшли переконливі слова для всього людства.