Історія однієї зради. Як Bloomberg потрапив в халепу з росіянами
Сьогодні одне дуже авторитетне американське видання (Bloomberg) опублікувало матеріал під провокативним заголовком Putin Quietly Detaches ukraine's Rebel Zones as U. S. Waffles, зміст якого можна перевести як "Путін не поспішаючи забирає собі українські території, поки США базікають". Цей матеріал дуже швидко розлетівся по українським ЗМІ в якості чергової зради.
Ну а як же інакше. Якщо сам Bloomberg пише, що Путін інтегрує в Росію Донбас, значить, інакше і бути не може. При цьому як на аргументи журналістів Bloomberg, так і на їх джерела особливої уваги ніхто не звернув. А тут у шанованого видання все більш ніж сумнівно.
Отже, перше джерело Bloomberg - це якісь три анонімних співрозмовника, близькі до Кремля, які говорять дослівно наступне: "Реальна стратегія Путіна в Україні полягає в повному відділенні двох прикордонних районів, відомих як Донбас, шляхом поступової інтеграції з Росією". Власне, така інтерпретація сьогоднішніх подій не надто нова. Останні кілька місяців російські ЗМІ, переважно маргінальні, періодично просувають ідею, що Путін, мовляв, готується приєднати до Росії Донбас, як раніше Крим, приурочивши це радісна подія, наприклад, до президентських виборів 2018 р. Направлений цей меседж в першу чергу на внутрішньоросійського споживача. В Україні ж набагато краще розуміють, що повноцінна анексія окупованій частині Донбасу - це, по-перше, занадто витратно економічно, а по-друге, ніяк не відповідає масштабам путінських геополітичних планів, ну і по-третє, для нас мало що за великим рахунком змінює.
Неанонимных джерел у Bloomberg виявилося цілих два. Це в першу чергу відомий "спеціаліст" з українського питання Костянтин Затулін, трудиться якраз на антиукраїнської демагогії, і якийсь російський політолог Олексій Чеснаков. Останній мало того що погано відомий, але жодної його прямої цитати Bloomberg навіть не навів, написавши лише, що той нібито підтвердив слова Затуліна "був зроблений крок у бік відділення Донбасу - в цьому немає ніяких сумнівів". Ось, власне, і весь рівень джерел Bloomberg. Чесно кажучи, не вражає.
Що стосується аргументів поважного видання, то і вони, м'яко кажучи, притягнуті за вуха. По-перше, це старе рішення Путіна визнати паспорта ДНР і ЛНР, а по-друге - зниження тарифів РЗД на перевезення вугілля та металопродукції в районі біля окупованих районів Донбасу. На цій непереконливо базі Bloomberg і побудував свою конструкцію про повне відокремлення Донбасу від України і його інтеграції з Росією.
А тепер перейдемо до найцікавішого. У цього тексту Bloomberg значиться ні багато ні мало чотири автори: Генрі Мейер, Ілля Архипов, Степан Кравченко і Юлія Федоринова. Як легко здогадатися по прізвищах, троє з чотирьох явно не американці. Шляхом нескладного інтернет-пошуку можна знайти їхні матеріали в російських ЗМІ останніх років. Архипов і Федоринова нічим особливо примітним у своїй професійній діяльності не виділяються, а от Степан Кравченко в свій час встиг заробити свою "хвилину слави", пов'язану з війною на Донбасі.
У липні 2014-го російські ЗМІ облетіла репортаж цього журналіста про те, як він провів півдня в полоні у батальйону "Дніпро". Репортаж, треба зізнатися, був написаний у кращих традиціях російської пропагандистської школи киселевского розливу. Пан Кравченко потрапив "в полон" до карателям, коли повертався в Росію з Донецька, де брав інтерв'ю в одного тодішнього ватажка ДНР Олександра Бородая, чим, власне, і привернув увагу бійців "Дніпра" на блокпосту.
"Значить, ти маленький друг Бородая", - заявив чоловік у камуфляжі, читаючи мою Nokia. Його товариш показав на мій живіт "калашниковим". "У нас тут є російський солдат, який говорить, що він журналіст", - сказав він комусь", - ось так описує початок своїх пригод Кравченко. Після цього, розповідь журналіста став ще яскравішим. Наведемо для ілюстрації кілька яскравих цитат:
"Я сидів на траві з зав'язаними очима. Судячи по звуках, це був військовий табір. Солдати збиралися навколо мене, жартували і лаялися. "Ви, росіяни, всі свині, - сказав один з них. - Я б тебе пристрелив".
"Водій пояснив мені, що ми їдемо в сусіднє село знищувати установку "Град". "Зараз ти побачиш, як б'ється українська армія", - сказав він і дав газу. Машина врізалася в огорожу, втративши щиток крила. А "Град" виявився комбайном".
"Ці троє ненавиділи все, крім природи. Вони ненавиділи протести евромайдана, тому що через них і почався конфлікт. Вони ненавиділи американців і європейців за те, що ті майдан підтримали, ненавиділи відстороненого президента Віктора Януковича і, звичайно ж, ненавиділи Путіна, журналістів і росіян".
Загалом з паном Кравченком все більш-менш зрозуміло.
Але повернімося до сьогоднішньої статті. У сухому залишку ми маємо малоинформативный матеріал у поважному виданні, зі слабкою аргументацією і слабкими ж коментаторами, написану переважно росіянами, один з яких відзначився текстом, який цілком можна вважати пропагандистським і антиукраїнським.
Питання, варто чи подібної якості текст сприймати всерйоз, відповіді більше не потребує.
