• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Принади демократії. Що робити Зеленському з силовиками старого режиму

Сила і слабкість президента багато в чому будуть визначатися ступенем його контролю над ситуацією в правоохоронних органах і судовій системі
Фото: politeka.net
Фото: politeka.net
Реклама на dsnews.ua

Насамперед, суспільство буде чекати швидких посадок корупціонерів, успіхів у боротьбі з організованою злочинністю і т. д. Для Зеленського ця задача ускладнюється тим, що розслідування та судові процеси, якщо не мати над ними контролю, можуть зачепити його власну команду і його головних спонсорів.

Система МВС

Можна не сумніватися, що на посаді міністра внутрішніх справ залишиться Арсен Аваков. В такому випадку, швидше за все, збережуть свої пости нинішні керівники структур, що входять у систему МВС: командувач Нацгвардії Юрій Аллеров, голова Нацполиции Сергій Князєв, голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін, голова Державної міграційної служби Максим Соколюк. Звичайно, якісь зміни в керівництві цих структур можливі, але це буде залежати від Авакова, а не від Зеленського.

Така ситуація протримається до початку роботи нового парламенту і формування нового уряду. Збереже Аваков своє крісло в МВС - зараз це навряд чи можна передбачити.

Судова система

Найважливіше питання - чи вдасться швидко підім'яти суди. 18 квітня, представляючи свою команду, Зеленський повідомив, що за реформи в судовій системі буде відповідати Ірина Венедиктова. Сама Венедиктова пообіцяла, що зможе швидко і якісно заповнити вакансії суддів, а ось як вона це зробить, не уточнила.

Венедиктова - доктор юридичних наук, професор, з 2005 р. завідує кафедрою цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. В кінці 2016 р. вона подала документи на участь у конкурсі на посади суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду. Однак за результатами іспиту, що включав анонімне письмове тестування і практичне завдання, вона отримала суму балів, меншу, ніж мінімально допустиме, і вибула з конкурсу.

Реклама на dsnews.ua

Втім, ключовою фігурою в контролі над судами буде, швидше за все, зовсім інша людина. А саме - юрист Андрій Богдан, якого пов'язують з Ігорем Коломойським. У 2014 р. Богдан став радником Коломойського на посаді голови Дніпропетровської облдержадміністрації, пізніше був одним з адвокатів Геннадія Корбана - близького соратника олігарха.

У журналістському розслідуванні Bihus.Info, оприлюдненому 8 квітня, йдеться, що Богдан бере активну участь у роботі штабу Зеленського, проводить консультації і переговори від його імені. Політтехнолог Зеленського Дмитро Разумков підтвердив, що Богдан періодично навідується в штаб як "старий товариш" Зеленського. Сам Зеленський від відповідей на питання про його зв'язки з Богданом ухилявся.

Автори розслідування припустили, що Богдан "доглядає" за Зеленським і роботою штабу від імені Коломойського. Журналісти з'ясували, що юрист регулярно літав на зустрічі з олігархом в Женеву і Тель-Авів. У грудні минулого року Богдан разом з командою "95 кварталу" провели чотири дні в Ізраїлі. Через чотири дні після їх повернення в Україну стартувала передвиборча кампанія Зеленського.

За даними програми "Схеми", в 2017-2018 роках Зеленський 13 разів літав до міста, де живе олігарх Ігор Коломойський: 11 раз в Женеву і два рази в Тель-Авів. У семи з цих поїздок Зеленського супроводжував Богдан.

Саме Богдан може отримати посаду заступника голови президентської адміністрації з юридичних питань. Традиційно цей пост вважається дуже важливим, оскільки дає значний вплив на судову систему. Тут можна згадати хоча б Андрія Портнова, по суті, формував судову систему при Януковичі, і Олексія Філатова, який відповідав за судову реформу за Петра Порошенка.

Однак на шляху Богдана до цієї посади є маленька перешкода: Закон "Про очищення влади", який називають також законом про люстрацію. Справа в тому, що в часи президентства Януковича Богдан обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики (з березня 2010 р. по лютий 2011 р. і потім знову з липня 2013 р., був звільнений після Революції гідності прем'єром Арсенієм Яценюком). З-за цього Богдан, згідно з законом про люстрацію, не може працювати на держслужбі протягом 10 років з моменту вступу закону в силу, тобто до жовтня 2024 р.

17 квітня журналісти програми "Схеми" повідомили про те, що 13 березня Богдан відвідав главу Конституційного суду України (КСУ) Станіслава Шевчука. 18 квітня КСУ планував прийняти рішення у справі про конституційність закону про люстрацію, однак після оприлюднення журналістами інформації про таємну зустріч Богдана і Шевчука засідання КСУ щодо закону про люстрацію перенесено на невизначений термін.

Втім, посаду заступника голови АП для Богдана хоч і бажана, але не критична. Контролювати суди можна і як сірого кардинала. Офіційний пост потрібен більшою мірою для того, щоб судді скоріше зрозуміли, "хто тепер головний". А так - згодиться і просто кабінет на Банковій ближче до першої приймальні.

Антикорупційні органи

Питаннями антикорупційної політики в команді Зеленського завідує Руслан Рябошапка. З грудня 2003 р. він очолював департамент законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Мін'юсту, з червня 2010-го працював у Секретаріаті Кабміну директором бюро з питань антикорупційної політики і потім заступник директора департаменту юридичного забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України. З жовтня 2013-го керував департаментом аналізу антикорупційної політики в неурядової організації "Transparency International Україна". У березні 2014-го був призначений заступником міністра юстиції, через два роки був обраний членом Нацагентства з питань запобігання корупції (НАПК), у червні 2017-го написав заяву про відставку.

Судячи з біографії Рябошапки, антикорупційна діяльність є для нього профільної. Однак в якості борця з корупцією, він показав себе дуже слабким як в плані компетентності, так і в плані організаційних здібностей. Якщо він буде курирувати в АП цей напрямок, то його роль буде зведена до функції розмовляючої голови. А вирішувати питання будуть зовсім інші люди, хоча б той же Богдан.

Для Коломойського найбільш важливими органами є Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Вищий антикорупційний суд (ВАС). На даний момент НАБУ розслідує три великі справи, безпосередньо пов'язаних з Коломойським, - справи "Нафтогазу", Приватбанку та авіакомпанії МАУ. Оскільки ВАС вже сформований і прямого впливу на нього у людей Коломойського поки що немає, то для олігарха першорядне значення має те, як вчинити з цими справами НАБУ.

3 квітня Богдан зустрічався з директором НАБУ Артемом Ситником. У прес-службі НАБУ факт зустрічі підтвердили і пояснили, що Богдан і Ситник обговорювали антикорупційну стратегію Зеленського. Наскільки плідною була зустріч, можна буде судити по тому, що трапиться з згаданими трьома справами - вони будуть закриті або просто розвалені перед передачею у ВАС.

Коломойському важливо мати засоби впливу на Ситника. Для цього можна одночасно використовувати два способи. По-перше, діяти через посольство США, яке щільно опікає Ситника. І по-друге, провести, нарешті, аудит НАБУ. Для цього потрібно сформувати нову комісію зовнішнього контролю у складі трьох членів - від президента, парламенту і уряду. Теоретично трійка аудиторів може бути призначена вже в червні, але на практиці це питання, мабуть, буде відкладений до обрання нового парламенту.

ГПУ, ДБР, СБУ

Велику проблему для Коломойського і Зеленського представляє також Генпрокуратура. Щоб змінити генпрокурора, президент, згідно з Конституцією, повинен отримати згоду Верховної Ради. Юрій Луценко ще перед другим туром заявив, що сам він не збирається подавати у відставку з посади генпрокурора. Але команда Зеленського сподівається знайти голоси в парламенті за звільнення Луценка і вже зараз ділить його посаду.

У двох різних центрів впливу в команді Зеленського є власні кандидатури на посаду генпрокурора. Це відомий останнім часом опонент Петра Порошенка, скандальний прокурор Костянтин Кулик (зараз він працює в ГПУ заступником начальника департаменту міжнародного правового співробітництва - начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях) і колишній перший заступник генпрокурора (у лютому-жовтні 2014 р.) Микола Голомша.

Втім, значення посади генпрокурора знизилося через істотного звуження функціоналу ГПУ після створення Державного бюро розслідувань (ДБР). Є вагомі підстави вважати, що ДБР буде йти в політичному фарватері МВС, узгоджуючи свою діяльність з департаментом захисту економіки Нацполиции.

У той же час команда Зеленського ще не має уявлення, що робити з СБУ. І справа не тільки в тому, що главу СБУ може звільнити тільки Верховна Рада за поданням президента. Проблема ще й у тому, що не знайдена кандидатура на заміну Василю Грицаку.

    Реклама на dsnews.ua