Третій зайвий. Як Зеленському змусити мажоритарників здійснити політичний суїцид
Депутатський секвестр
Конституційний суд визнав законопроект №1017 про внесення змін до ст. 76 і 77 Основного Закону відповідає Конституції, але з застереженнями. Суть проекту — зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи. Що стосується застережень КС, то вони стосуються того, що, згідно з нормами законопроекту, зміни необхідно внести також до низки інших статей Конституції, де мова йде про чисельність депутатів. Що ж пропонував змінити Володимир Зеленський, який і подав законопроект в Раду?
По-перше, це зменшення конституційного складу Верховної Ради україни до 300 депутатів. Внесення змін до ст. 76 Конституції в президентській політсилі аргументували просто. Нібито за розмірами Рада ледве дорівнює американському Конгресу, в той час як населення України і США відрізняється у вісім разів. Аргумент, звичайно, не найвищої якості, адже в такому разі урізати кількість нардепів доведеться не на третину, а в ті ж вісім разів, наприклад до 50 осіб. Крім того, як стверджують у "Слуги народу", з завершенням реформи децентралізації таку кількість депутатів нібито просто не потрібно.
Варто нагадати, що першу спробу скоротити кількість нардепів зробив ще Леонід Кучма, провівши референдум у 2000 р. Тоді за цей пункт проголосувала переважна більшість українців — близько 90%. Тим не менш згоди самої Ради на таку "хірургію" тоді не було, і зменшення парламенту так і залишилося на папері. Однак у народі ініціатива скорочення парламентаріїв до цих пір стабільно популярна, що, мабуть, і є головною мотивацією для Зе-команди. Крім того, з монобольшинством "Слуги народу", будь воно не 250 депутатів, а, скажімо, 160, було б набагато легше працювати президенту.
Головне питання, яке виникає по законопроекту про скорочення, як це відіб'ється на інтенсивності, а головне, якість роботи народних обранців? Судячи з усього, такого аналізу в команді Зеленського не проводили, адже народ хоче зменшити кількість парламентських "дармоїдів", а про наслідки ніхто особливо не замислюється.
Кінець мажоритарці
Крім того, схвалений КС законопроект закріплює в Конституції пропорційну систему виборів парламенту. Щоправда, яку саме, поки невідомо, адже пропорційна система передбачає вибори з відкритими списками, так і з закритими. Остання норма вже працювала в Україні і показала всі свої недоліки, як, власне, і діє змішана система. У Раді VIII скликання весь час каденції йшли дискусії про пропорційні вибори з відкритими списками, що вилилося в проголосований в останні дні новий Виборчий кодекс.
З часу відправлення законопроекту на експертизу в КС "слуги" так і не повідомили, яку саме виборчу систему вони хочуть, акцентуючи увагу на необхідності в першу чергу скасувати мажоритарну складову. Так що поки складається відчуття, що Зеленського цілком задовольнить система з закритими списками. У будь-якому випадку до нових норм Конституції потрібно буде підігнати закон про вибори народних депутатів, якого поки немає.
Аргументи влади на користь цього рішення такі: скасування мажоритарки вб'є корупцію і фальсифікації на виборах, а партії зможуть повністю представляти різні верстви населення. Такі пояснення легко розбиваються протилежними доводами, адже корупція на виборах аж ніяк не обмежується мажоритаркою, а фальсифікації при бажанні можливі в будь-якій виборчій системі.
Повернення ж до пропорційної системи зразка 2006-2007 рр. означає тотальний диктат партійних босів і величезні ризики політичної корупції, коли прохідні місця у списках можна просто продавати. До того ж через закриті списки в Раду можуть потрапляти масажистки, водії, охоронці та інші народні обранці, чиї законотворчі гідності будуть обмежені особистою відданістю партійним лідерам. Крім того, регіони фактично позбавляють представництва в Раді, адже обраним за списками нардепам не буде ніякої потреби колесити по глибинці, цікавлячись проблемами місцевих жителів.
Враховуючи все вищевикладене, не варто забувати, що порядок внесення змін до Конституції передбачає голосування на двох сесіях. У першому читанні законопроект повинен бути схвалений простою більшістю (226 народних депутатів), переданий на експертизу в КС і в разі позитивних висновків на одній з наступних чергових сесій прийнятий не менш ніж 300 голосами, а саме з ними і може виникнути заминка.
Справа в тому, що скорочення кількості депутатів буде стосуватися наступного скликання, але депутати-мажоритарники нинішнього скликання, поза всяких сумнівів, хотіли б бачити себе і в наступному парламенті, причому це стосується мажоритарників всіх теперішніх фракцій, а якщо зміни до Конституції вступлять в силу, зайвим виявиться кожен третій нинішній парламентарій.
Крім того, без голосів мажоритарників "слуги" не зможуть взяти ні один важливий закон, навіть якщо до списочникам монобольшинства приєднаються ситуативні союзники з "Довіри" і "За майбутнє". Одним словом, президенту потрібно знайти дуже переконливі аргументи під фінальне голосування за секвестр депкорпусу і пропорціоналку, і тут не може допомогти навіть формальне зняття недоторканності з народних обранців.
