Гра нервів. Чи посадить Зеленський Порошенка у СІЗО

Цьогорічний тиждень насичений важливими для України міжнародними переговорами. До них прикута увага американських та європейських політиків та медіа. Західні ЗМІ цитують заяву генерального секретаря НАТО Йєнса Столтенберга в інтерв'ю Financial Times про те, що у разі невдачі переговорів із Росією Північноатлантичний альянс під керівництвом США готовий до "нового збройного конфлікту в Європі".

"Ризик конфлікту зберігається, — підкреслив Столтенберг. — Ми маємо сподіватися і старанно працювати на краще, але бути готовими до гіршого".

Йдеться тут не лише про можливість нової агресії Росії проти України, а й про ширший конфлікт, у який можуть бути втягнуті країни НАТО. Здавалося б, якщо західні столиці готуються до екстремальних варіантів розвитку подій, то для Києва це взагалі має бути турботою номер один.

Порошенко замість Путіна

Проте нинішня українська влада демонструє зовсім іншу поведінку. Поки весь світ переймається переговорами між Заходом і Росією, Банкова повним ходом готується до посадки Петра Порошенка. Різні джерела, як у владі, так і в опозиції, сходяться на тому, що Порошенко має завершити своє закордонне турне і повернутися в Україну 17 січня. За сценарієм Банкової його мають затримати прямо у Борисполі та відвезти до Печерського суду, який обере йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Наголосимо: це буде не домашній арешт (як, наприклад, Віктор Медведчук), а слідчий ізолятор.

Зрозуміло, що протягом тижня ці плани можуть змінитися. Але в будь-якому разі вже зараз саме час поставити питання про причини такої поведінки Банкової.

З погляду психології, це класичний приклад інверсного сприйняття. Тобто це той випадок, коли велика (загроза розв'язування Путіним повномасштабної війни в Європі) здається маленькою, а маленька (політична конкуренція між Зеленським та Порошенком) — великою.

Втім, не наполягатимемо на версії колективного божевілля. Нагадаємо, що ми маємо справу із акторами. Вони можуть розігрувати безумство, але діяти розважливо і нишком сміятися, як вони спритно всіх обвели навколо пальця.

Три розрахунки Банкової

Якщо говорити про те, на що розраховує Банкова, то у неї навіть не один, а три розрахунки. Перший розрахунок – на Захід. Саме тому, що Захід зараз вважає пріоритетом уникнути великої війни в Європі, його не має схвилювати така дрібниця, як арешт Порошенка.

Іншими словами, дуже схоже на те, що Володимир Зеленський та Андрій Єрмак вирішили, що нинішня глобальна криза дає їм карт-бланш на радикальне вирішення внутрішніх проблем. До речі, під проблемами вони розуміють не лише Порошенка.

Наприклад, ще є конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 1 вересня Зеленський особисто письмово пообіцяв президенту США Джо Байдену "негайне обрання нового керівника САП відповідно до найкращих міжнародних практик". Цю обіцянку Зеленський повторив, знову ж таки письмово, 8 листопада у меморандумі, на підставі якого МВФ 22 листопада виділив нам транш у розмірі $700 млн за програмою stand-by. "Ми завершимо процес відбору та призначимо нового керівника САП до кінця листопада 2021 р.", — записано в меморандумі. І не виконано у строк. 20 грудня офіційний сайт президента повідомив "позицію президента та Офісу президента України щодо конкурсу для відбору керівника САП": "Ми максимально зацікавлені в тому, щоб конкурсна комісія завершила всі необхідні процедури до кінця року, визначивши найгіднішого кандидата на посаду керівника САП". Але на календарі вже 10 січня, а конкурс досі не завершено.

Те, що Зеленський ігнорує власні обіцянки Байдену та МВФ, це саме демонстративна поведінка. І сенс цієї демонстрації винятково прозорий. У разі арешту Порошенка західні посольства, можливо, висловлять занепокоєння. Але всі мають розуміти, що Банкова цю стурбованість відправить у той самий кошик для сміття, в якому затишно упокоїлися обіцянки завершити конкурс у САП "негайно", "до кінця листопада" та "до кінця року".

На Банковій категорично не вірять у те, що Вашингтон може вдатися до якихось заходів покарання типу санкцій проти когось із оточення Зеленського та Єрмака. Мовляв, у нас тут без п'яти хвилин війна з Путіним, тому ніхто нас ні за які пустощі карати не буде.

Другий розрахунок Банкової – на Порошенка. У ВП сподіваються, що п'ятий президент злякається та не приїде. Власне, саме для того і знадобилося лякати його запобіжним заходом у вигляді утримання під вартою. Одна справа – домашній арешт у комфортних умовах, з відеозв'язком із усім світом. І зовсім інше — опинитися під замком у слідчому ізоляторі. У соціальних мережах, до речі, вже розганяється тема про те, що Порошенком краще б поберегти себе і попросити політичного притулку десь за кордоном.

А третій розрахунок – на народ. Політтехнологи ВП сподіваються переконати українців у тому, що Порошенко вже вибув із гри. І це теж розганяється у соцмережах. Мовляв, він, звісно, може добитися виправдувального вироку "за недоведеністю злочину". Також він може виграти у Європейському суді з прав людини. Але на це підуть роки, і президентські вибори пройдуть без нього. Тож усім прихильникам Порошенка, мовляв, краще шукати якусь іншу фігуру.

Злі язики обмовляють, що незабаром з'являться президентські рейтинги "без Порошенка", де лідерами будуть Зеленський та Юлія Тимошенко. І все це лише на тій підставі, що "п'ятому президентові оголошено підозру".

У зв'язку з цим уточнимо, що Конституція не забороняє балотуватися на пост президента тим громадянам, яким оголошено підозру. Як і тим, хто заарештований, чи хтось сидить чи сидів у в'язниці. Обмеження є лише для кандидатів у народні депутати: "Не може бути обраний до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за скоєння умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята у встановленому законом порядку". Але для кандидатів у президенти таких обмежень немає. Тому рейтинги "без Порошенка", якщо вони з'являться, будуть чистою водою маніпуляцією. З таким самим успіхом можна робити рейтинги "без Зеленського" на тій підставі, що він спочатку всім обіцяв відпрацювати один термін на нинішній посаді.

Як відповість Порошенко

Частково Порошенко вже відповів. "17 січня я, як і обіцяв, повернуся до Києва, щоб з'явитися до суду та провести зустріч із Генеральним прокурором, користуючись правом народного депутата на невідкладний прийом. Повертаюся не для того, щоб захищатися від Зеленського, а для того, щоб захищати Україну від некомпетентного керівництва та зовнішньої агресії. Від спроб зелених клептократів вибудувати авторитарний режим та придушити опозицію, як це сталося в Білорусі, Росії та Казахстані. І як це Янукович марно намагався зробити в Україні", — повідомив він 6 січня.

Обізнані люди кажуть, що різні загони команди Порошенка готують кілька сюрпризів. Частину цих планів оголосив 10 січня волонтер Юрій Бірюков: "По-перше, так — він прилітає 17 січня. Це абсолютно точно, серйозно і не змінюватиметься. По-друге, так — ми його зустрічатимемо. По-третє, зелена шушера не розуміє, що з цим усім робити далі, так що беремо з собою каву/чай, гарний настрій і зустрічаємося 17 січня в Києві., що квиток на поїзд/автобус можна купити за "Вовину тисячу". Вова, ось за це — спасибі, обов'язково скористаємося".

А протоієрей Олександр Дедюхін розвинув тему: "І справді, найкраще, на що можна витратити "Вовину тисячу", — це купити квитки і приїхати 17 січня зустрічати Петра Порошенка до Києва. Не знаю поки що, коли брати зворотній квиток, але з цим потім розберемося".

Зрозуміло, це лише частина планів. Ще у сценарії Порошенка свою роль мають відіграти Зеленський та Єрмак – повідомивши українцям про свій намір задовольнити вимоги Путіна. Ну не повністю всі вимоги, а на кшталт "зійдемося десь посередині", як це колись уже анонсував сам Зеленський.

Чи зіграють Зеленський та Єрмак цю роль, це теж цікаве питання. Від нього залежатиме рівень протестних настроїв у патріотичному середовищі. Прихильники Порошенка вже активно просувають у соцмережах думку про те, що посадка Порошенка — це одна з вимог Путіна Зеленському та Єрмаку. Зе-політтехнологи, звичайно, мають інше пояснення: просто зараз Банкова бачить вікно можливостей, коли вона може робити у внутрішній політиці все що хоче, і їй за це нічого не буде. Але в ОП поки що соромляться говорити про це відкрито.