Інтеграція України в ЄС та НАТО. Наскільки швидким може бути цей процес
Одним з наслідків війни може стати розподіл світу на зони і блоки з окремими цінностями, безпековими організаціями, спільними валютами та безмитними зонами
Україна зробила свій ціннісний вибір і вважає себе частиною західного світу. Стіна має бути побудована на східному кордоні України, а західний кордон має стати максимально прозорим і поступово перетворитися на адміністративну лінію.
Інституційними формами інтеграції на сьогодні є процеси набуття членства у ЄС і НАТО. Це є зафіксованою в Конституції метою і вона підтримується консенсусом політичних еліт та суспільства. Що стосується Євросоюзу, то в червні очікується звіт про виконання "домашнього завдання", а восени Україна може перейти до наступного етапу — переговорів про членство. Рішення про призначення через конкурсні комісії членів ВРП, керівників САП і НАБУ були ухвалені. Продовжується дискусія про те, хто матиме вирішальний вплив у комісії по відбору суддів Конституційного Суду. Положення директиви про аудіовізуальні медіапослуги імплементовані. По боротьбі з відмиванням грошей ведеться робота по виконанню рекомендацій FATF, законопроекти фактично готові. Деякі експерти вимагають знову ухвалити поправку про "пожиттєвих PEP" (РЕР — Politically Exposed Persons), хоча юристи критикували її як порушення конституційної норми про неможливість ухвалення законів, які мають зворотню дію в часі. Найбільш резонансною може стати дискусія щодо відповідності українського мовного і освітнього законодавства європейській хартії про права нацменшин. Угорщина та інколи Румунія мають свою особливу позицію з цього приводу.
Навіть при переході до наступного бюрократичного етапу набуття членства фінальне рішення може не бути дуже швидким. І тому для України не менш важливими є точкові угоди та договори, що явочним порядком інтегрують українську економіку та наших громадян до європейського юридичного простору. Так, безумовно позитивним є продовження реального режиму безмитної і безквотної торгівлі для українських товарів. Історія з блокадою аграрного експорту також повинна стати уроком для України. Навіть при суперпартнерських стосунках із сусідніми країнами їх еліти дбають про економічні інтереси свого бізнесу, а їхні корпорації знають, як лобіювати протекціоністські рішення. В Європі це не заборонено, якщо проходити поміж регулятивних актів і директив.
Євроінтеграція — це також і вільний рух трудових ресурсів. При отриманні права на тимчасовий захист українські громадяни отримали й доступ до ринку праці та освітніх послуг у Європі, оцінили свою конкурентноздатність, але дипломатичні зусилля треба спрямовувати також на те, щоб українці і надалі могли подавати свої резюме на вакантні посади в Європі — офіційно і з такими ж правам, як громадяни країн ЄС. Навіть скасування роумінгу мобільних операторів — це також реальна євроінтеграція. При розробці планів відновлення і реконструкції найбільший виклик — погодити з ЄС розвиток тих виробничих кластерів, продукція яких буде поставлятися на європейський ринок. Буде це продукція м’ясопереробки, фармацевтики чи "зеленої" енергетики — це вже має стати спільним рішенням з представниками Євросоюзу.
Що стосується НАТО, то вже через півтора місяці на саміті у Вільнюсі Україна очікує не просто заяв про "відкриті двері", а конкретних домовленостей про терміни та умови вступу. Лише НАТО Україна розглядає як гаранта колективної безпеки в умовах довготривалих загроз з боку РФ. Якщо умовою набуття членства буде закінчення бойових дій, то про це також потрібно говорити відкрито. На саміті буде обговорено пропозиції щодо гарантій безпеки на час до вступу в Альянс, на базі Київського безпекового договору. Проте ці гарантії ні в якому разі не є альтернативою членству, про це були офіційні заяви президента Володимира Зеленського. Договори з НАТО та з його членами будуть стосуватися стабільних поставок озброєння для сил оборони, а також модернізації українського оборонно-промислового комплексу. Укроборонпром уже реалізує перші спільні проекти з західними компаніями. І тут уроки аграрної блокади також треба враховувати: ринок виробництва озброєння набагато конкурентніший за продовольчий.
А якщо формальні процедури набуття членства будуть відкладатися надовго через спротив окремих країн, лобізм РФ чи інші міжнародні чинники — тоді може актуалізуватися проект конфедерації України з Польщею, з поширенням ЄС і НАТО на нове утворення як правонаступника польського членства в цих союзах.