Гра Путіна із Зеленським. Чому Медведчук не втік до Москви
Венедиктова підписала підозру Медведчуку ще до 9 травня. Але кілька днів СБУ його не чіпала і дала спокійно розважати публіку на мітингах в Києві
У феєричному потоці новин про те, як СБУ безуспішно намагається знайти главу політради ОПЗЖ Віктора Медведчука, особливо блищить повідомлення самого Медведчука на сайті ОПЗЖ: "Заявляю, що я перебуваю в Україні і не збираюся ховатися від правосуддя". Про те ж повідав його давній соратник, нардеп від ОПЗЖ Нестор Шуфрич. За його словами, Медведчук "знаходиться в Україні і не ховатиметься від слідства, а використовує всі законні інструменти, щоб довести свою невинність".
Злі язики, правда, знущалися, що Медведчук може з'явитися в Севастополі і сказати: ось, я на території України, приїжджайте і вручайте мені підозру. Однак його дружина Оксана Марченко в полудень 12 травня повідомила на своїй сторінці в Facebook: "Перебуваючи на відпочинку за межами Києва, вчора ми дізналися, що в нашому будинку і офісі чоловіка — обшуки... І так, ми, звичайно, повернулися додому".
Припустимо, що Медведчук справді не втече з Києва. Що тоді?
Розрахунки Банковій
Навряд чи ми відкриємо якийсь секрет, якщо скажемо, що влада розраховувала на те, що Медведчук втече в Москву. Така розв'язка була б дуже вигідна Банковій. Втечу підозрюваного легко було б подати як визнання ним своєї провини.
Це дало б в руки Зеленському два козирі. По-перше, перед українськими виборцями і західними партнерами. Мовляв, дивіться, як я жорстко покарав цілого кума Путіна, він зрозумів, що йому кінець, і втік. Західні партнери, напевно, повинні були б розчулитися і в знак схвалення знизити свої претензії до Банкової за іншими напрямами. Ну і рейтинг Зеленського мав би вирости. Причому не тільки серед патріотичного електорату, а й серед тих, кому "какая разница". Їм подобається, коли Зеленський вдає з себе "тверду руку", і вони кажуть йому: "Дави їх усіх". Їм без різниці, кого саме він буде тиснути, аби тиснув.
По-друге, Зеленський отримав би козир перед Путіним. Типу: якщо захочу, то заочний суд засудить Медведчука на 15 років з конфіскацією майна, після чого він стане політичним трупом, як Янукович. А ось якщо Путін піде на поступки, то справа Медведчука можна буде тихо спустити на гальмах. І потім, коли домовленості Банкової і Кремля будуть реалізовані, Медведчук зможе повернутися до Києва і як ні в чому не бувало продовжити займатися бізнесом і політикою.
Що вибовкав Ківа
Однак якщо Медведчук справді не втече, то в цей план доведеться внести корективи. З точки зору українських виборців і західних партнерів пред'явлення підозри Медведчуку — це ще зовсім не перемога над кумом Путіна, а лише маленький крок до неї. Для перемоги потрібно довести кримінальне провадження до суду, а потім довести судовий процес до обвинувального вироку. Тобто замість миттєвих піар-досягнень влада отримує вантаж взятих на себе зобов'язань посадити Медведчука. І якщо ці зобов'язання не будуть виконані, то цей вантаж потягне рейтинг Зеленського на дно.
Ну а для Кремля Медведчук, який залишився в Україні, це новий козир проти Банкової. Путіну не настільки доріг його кум, щоб обмінювати його на Донбас. Замість того щоб дати притулок кума у себе, Путін кинув його на амбразуру. І тому тепер доведеться стати героєм в очах проросійського електорату.
Плани Путіна захоплено описав соратник Медведчука, нардеп від ОПЗЖ Ілля Ківа. "Якщо Віктор Медведчук опиниться у в'язниці, то це неприкритий, явний тиск на опозиційного політика зробить з нього людину, за яким підуть мільйони людей. Медведчук нічого не боїться, це чергова сходинка його політичного розвитку".
Схоже, Ківі вже несила терпіти, коли ж Медведчука посадять, щоб ці плани почали збуватися. Однак і у Путіна, і у Зеленського є проблема: справа проти Медведчука може просто розвалитися.
Підозра в зраді
Зеленський не в перший раз стає жертвою завищених очікувань, які він же сам старанно порушив в суспільстві. Ось і зараз може вийти той же ефект. Всі чекають швидкої посадки. Але насправді Медведчуку і його спільнику, нардепу від ОПЗЖ Тарасу Козаку, навіть ще не винесено обвинувачення, тільки підозра.
Про зміст підозри розповіли на спільному брифінгу генпрокурор Ірина Венедиктова і глава СБУ Іван Баканов. За їх словами, підозрювані допомагали Росії в підривній діяльності проти України шляхом ведення інформаційної війни. У 2020 році вони брали участь в доопрацюванні розробленого органами РФ антиукраїнського проекту "Промінь". "На перший погляд, мова йде про створення організації, яка буде тісно опікуватися українцями, які їдуть працювати і вчитися в Росію. Але справжня мета — створення інфраструктури впливу на користь РФ. А вже через механізми цього "Променя" — збирати персональні дані українців, вербувати їх, впливати на внутрішню політику нашої держави, поширювати пропаганду", — поділився подробицями Баканов.
Інший епізод кримінального провадження стосується передачі спецслужбам РФ відомостей, що містять державну таємницю. "Цей епізод стався в серпні 2020 р., Медведчук направив Козаку, який тоді перебував на території Росії, секретні дані про розташування прихованого військового підрозділу Збройних Сил України, його особовий склад, бойову підготовку. Інформація передбачалася для спецслужб РФ", — повідомив Баканов.
Звичайно, цей епізод виглядає серйозніше, ніж "участь в доопрацюванні проекту створення організації, що опікає українців в Росії". Але тут проблема в тому, що функцію передавача спецслужбам РФ секретної інформації виконував, за версією слідства, Козак. А він, на відміну від Медведчука, з України втік. "Він знаходиться, за нашою інформацією, в РФ. Тимчасово, можливо, поїхав з території РФ на відпочинок, але не планує, на жаль, повертатися в Україну", — визнав Баканов.
За цими епізодами Медведчука і Козака підозрюють в зраді (ч.1 ст.111 КК). Покарання за цією статтею — позбавлення волі на термін від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без.
Підозра в розграбуванні
Також Медведчука і Козака підозрюють в порушенні законів і звичаїв війни (ч.1 ст.438 КК), конкретно — в розграбуванні національних цінностей на окупованій території. Покарання за цією статтею — позбавлення волі на термін від 8 до 12 років.
За версією слідства, фігуранти в 2015 р. вступили у попередню змову з чиновником уряду Росії для видобутку корисних копалин на шельфі Чорного моря — в окупованій Росією морській економічній зоні України. "Поясню, про що мова: після анексії півострова окупанти почали таку собі "націоналізацію" підприємств, ресурсів та іншого майна. Стартував процес незаконної перереєстрації юридичних осіб. І українські політики долучаються до розробки родовища на окупованій території і фактично допомагають державі-агресору, яке це родовище і забрало!" — розповів Баканов.
Більше він з Венедиктовою ні про що не згадали. І така забудькуватість викликає сумніви в тому, щоб Банкова мала серйозні наміри посадити двох нардепів з ОПЗЖ.
Що залишилося без підозри
Нагадаємо, що 19 лютого Зеленський ввів в дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій до Медведчука і Оксани Марченко. Секретар РНБО Олексій Данилов розповів тоді: " СБУ веде кримінальне провадження за статтею 258 ч.5 — це фінансування тероризму. Відповідно за цією статтею до пані Марченко і пану Медведчуку застосовані санкції".
З тих пір пройшло майже три місяці — здавалося б, достатній термін, щоб пред'явити Медведчуку і Марченко підозри за статтею про фінансування тероризму. Але ні, зараз ця стаття чомусь залишилася без підозри.
Буває мовчання, яке кричить. Так ось, той факт, що Баканов і Венедиктова на спільному брифінгу забули про фінансування тероризму, це воістину кричуще мовчання. Кричуще про те, що ми стали глядачами вистави.
Чому СБУ провалила гру
Спробуємо відновити хронологію подій останніх днів. Увечері 11 травня Баканов повідомив на брифінгу з Венедиктовою: "Що стосується Віктора Медведчука, то сьогодні встановлюється його місцезнаходження, але, за нашою інформацією, він перебуває в Україні, оскільки в'їхав на територію України, мені здається, 8 травня цього року і поки з України не виїжджав".
Колишній генпрокурор Юрій Луценко стверджує, що Венедиктова підписала підозру Медведчуку не пізніш 8 травня, ще до прильоту Медведчука з Москви. Але, маючи на руках підозру, СБУ чомусь Медведчука не чіпала. Не затримала його ні в аеропорту, ні на трасі, ні на наступний день на святкуванні 9 травня. Хоча він був у всіх на виду і синхронно з Путіним віщав про "радянський народ".
Оскільки Баканов не дав ніякого пояснення цьому волаючого факту, залишається припустити, що СБУ просто чекала, коли Медведчук втече. Весь сценарій будувався на цьому.
Сюрприз для Бойка і Льовочкіна
У цікаву ситуацію потрапили партнери Медведчука по ОПЗЖ Юрій Бойко і Сергій Льовочкін. Вони після лютневих санкцій РНБО проти Медведчука, схоже, повірили, що Медведчук вибув з гри. Тобто що безальтернативним кандидатом від проросійських сил на наступних президентських виборах буде Бойко.
Однак тепер, коли Банкова вирішила зробити з Медведчука героя для проросійського електорату, Бойко і Льовочкін не можуть не встати на захист Медведчука. І коли прийде час президентської кампанії, їм доведеться висувати Медведчука. Або, втрачаючи рейтинг, пояснювати своїм виборцям, чому "страждає за всіх" Медведчук, а партія висуває Бойка, який не постраждав ні крапельки.
Ну і для повноти картини уточнимо, що навіть якщо Медведчука посадять до в'язниці, він зможе балотуватися в президенти. У депутати — ні, а в президенти — будь ласка. Так говорить Конституція і, відповідно до неї, Виборчий кодекс.
Так що у Медведчука є заради чого ризикувати. Особливо якщо такий сценарій обере Путін.