Ідеальний хет-трик. Як Трамп та республіканці скористаються владою "без гальм"

Америка відвернулася від демократів. Вони втратили не лише посаду президента, а й більшість у Сенаті, яку мали останні чотири роки. Тепер республіканці мають свого президента і контролюють обидві палати Конгресу — Сенат та Палату представників. Це схоже на ідеальний хет-трик у футболі, коли гравець забиває три м'ячі правою, лівою ногою та головою.

Але хет-трик республіканців важливіший за будь-який футбольний. Він визначить політичне життя у США та геополітичні тренди, як мінімум, на найближчі два роки.

Гра Трампа

Дональд Трамп уже мав таку повноту влади у першу половину свого першого президентства (у 2017-2018 роках). Але тоді Трамп дбав про другий термін, і це було для нього стримуючим фактором. Свої найсміливіші мрії він залишав на другий термін. А зараз у нього попереду два чи навіть чотири роки "без гальм". Час виконання найзаповітніших бажань настав.

Він уже пообіцяв Америці "золоте століття". "Це був рух, якого ще ніхто не бачив. І, чесно кажучи, я вважаю, що це був найбільший політичний рух усіх часів, нічого подібного ніколи не було в цій країні і, можливо, на Землі. І зараз це виходить на новий рівень важливості, тому що ми будемо допомагати нашій країні одужати, — заявив він у своїй переможній промові. — Це справді буде золотий вік Америки. Це велична перемога американського народу, яка дозволить нам знову зробити Америку великою".

Можна не сумніватися, що він має на увазі насамперед свій власний "золотий вік". Він тріумфатор. Під його контролем обидві палати Конгресу та Верховний суд. Він може робити все, що забажає.

Безперечно, Трамп постарається вичавити з цієї ситуації повновладдя максимальний результат. "У нас будуть чудові чотири роки, і ми змінимо нашу країну і зробимо її чимось особливим", — пообіцяв він американцям у ніч після виборів.

Цікаво, що він лише дуже коротко згадав про можливі економічні кроки: "Ми збираємося виплачувати борги, знижувати податки". Лейтмотивом своїх обіцянок він зробив безпеку американців. Під цим він розуміє моментальне закриття кордонів перед іммігрантами та швидке припинення воєн на планеті. До цієї теми він повертався кілька разів:

• "Ми збираємося виправити наші кордони, ми збираємося виправити все у нашій країні".
• "Нам доведеться закрити ці кордони".
• "Ви знаєте, що ми — партія здорового глузду, ми хочемо мати кордони, ми хочемо мати безпеку, ми хочемо, щоб усе було добре та безпечно, ми хочемо чудової освіти. Яка сильна та потужна армія, і в ідеалі нам не потрібно її використовувати. У нас немає воєн, роками у нас не було воєн, за винятком того, що ми перемогли ІДІЛ за рекордно короткий час, але у нас не було воєн. Вони сказали, що "він почне війну". Я не збираюся розпочинати війну, я збираюся зупинити війни".

Трампу потрібні рішення, в яких проявилася б його велич. Він вважає, що виборці дали йому карт-бланш на такі рішення, у тому числі на нещадну боротьбу з нелегальною імміграцією та на примус усіх країн, що воюють, до миру. І тепер він намагатиметься зробити це просто для того, щоб довести американцям і всьому людству: я зміг, я зробив те, що не вдалося нікому іншому, я найвеличніший, нікого не було величнішого за мене.

Втім, успіхи у боротьбі з імміграцією Трамп зможе демонструвати лише після 20 січня, тобто після інавгурації, до якої ще два з половиною місяці. Проте свою велич у геополітиці він може стверджувати вже зараз. І тут його гра може зіткнутися з іншою грою.

Ігри республіканців

Після 20 січня вплив демократів різко зменшиться. Вони, звісно, критикуватимуть рішення Трампа та республіканців, але нічого не зможуть зірвати чи зупинити.

Тим не менш, політичне життя в США не стане нудним і передбачуваним. Хоча протистояння між демократами та республіканцями тимчасово відійде на другий план, на перший план вийде боротьба всередині республіканців. Вона буде швидше закулісною та підкилимною, аніж публічною, але саме завдяки цьому вона буде запеклою.

Ще вісім років тому, у першу виборчу кампанію Трампа, всередині республіканців почали формуватися два табори. Один табір — це MAGA (Make America Great Again — Зробимо Америку великою знову), тобто трампісти. Другий — це традиційні республіканці, прихильники консервативних цінностей та жорсткої зовнішньої політики.

Наразі Республіканська партія — це фактично симбіоз двох таборів. Те саме можна сказати про республіканські фракції в обох палатах Конгресу, які оновилися 5 листопада. Вони намагалися гасити розбіжності, доки точилася передвиборча кампанія. Вони разом здобули перемогу на виборах — і тепер обидва табори спокійно можуть почати кожен свою гру.

Звісно, наразі не йдеться про жодний розкол. Для розколу потрібний гострий конфлікт, а для цього ще немає жодних підстав. Найближчими тижнями та місяцями буде не конфлікт, а поділ здобичі. Поділ керівних постів у Палаті представників та Сенаті. Поділ портфелів у Білому домі. Поділ впливу на самого Трампа. А також поділ сфер відповідальності.

Можна однозначно стверджувати, що до табору MAGA належить обраний віце-президент Джей Ді Венс. Але сам Трамп, швидше за все, захоче спиратися на обидва табори і тому намагатиметься витримати баланс між ними.

Ми не будемо зараз аналізувати протиріччя між двома таборами у питаннях внутрішньої політики та економіки. Для України важливіше їх розбіжності з питань геополітики.

"У таборі Трампа поки немає остаточної стратегії стосовно України, — розповідає колишній український дипломат Олег Шарп, який зараз живе у Флориді. — Там два рівноцінних табори. Один (його очолює Венс) за якнайшвидшу заморозку війни та ізоляціонізм, але інший включає у себе таких спонсорів Трампа, як три топ-виробника військового озброєння: Lockheed Martin — перше місце в світі за обсягом військової продукції, Northrop Grumman — четверте місце в світі, Raytheon — виробник ЗРК Patriot. (Серед спонсорів Харріс — жодного, між іншим.) Не впевнений, що вони так просто дадуть Трампу підтримати Путіна і заморозити війну".

Про два табори говорили і американські відеогості безпекового форуму, який пройшов у Києві тиждень тому. "В оточенні Трампа є люди, які підтримують Україну. Серед його кандидатів на важливі міністерські посади чи в адміністрації є люди, які не хочуть, аби їх вважали пропутинськими", — заявив директор Євразійського центру Атлантичної ради, посол США в Україні (2003-2006) Джон Гербст.

Курт Волкер, який під час першого президентства Трампа був спецпредставником США по Україні, підтвердив: "Коли йдеться про Трампа, навколо нього є люди, які потужно підтримують Україну, і звісно, є ті, хто цього не робить. Але їхні мотиви зазвичай особисті. Що ж до самого Трампа, він не хоче провалу. Він не хоче, щоб за його влади Україна зазнала поразки і щоб його зробили за це відповідальним".

Тож зараз головна боротьба йтиме за мізки Трампа. Кожен із таборів пропонуватиме йому свій геополітичний сценарій, а Трамп вибиратиме, в якому сценарії він виглядатиме величніше.