Що робити далі? Десять наслідків для країни е-стриптизу можновладців
Мало хто сумнівався, що обов'язкове для чиновників електронне декларування викличе негативні переживання у всього українського соціуму. Хтось з е-декларантів, звичайно, сподівався на краще. Мовляв, захисний механізм в українців спрацює традиційно у вигляді суцільного заперечення політикуму з подальшим непереборним бажанням впасти в депресію і апатію. А нам (тобто їм) і далі "своє робить" з подвоєною енергією. Проте народна сублімація е-декларацій виявилася пересланої на досягнення соціально прийнятних цілей з постановкою головного питання — що далі? Розтин вже показало всілякі взаємини в наших сучасних реаліях: власності з відповідальністю, чесності з жадібністю, політичних перспектив з персональним безпробудним міщанством та багато-багато іншого. По суті, ми сьогодні спостерігаємо як мінімум десять реальних наслідків, нав'язаного нам Заходом мало не з-під палиці "електронного дива", у якого з кожним днем не закриваються, а, навпаки, лише відкриваються нові грані.
Перший наслідок — суто технічне. Всупереч прогнозам про необхідність пролонгації строку подання декларацій з-за справедливих нарікань на програмні збої аж ніяк недосконалого сайту Національного агентства з запобіганню корупції (НАПК) факт залишається фактом: сьогодні в Єдиному держреєстрі декларацій близько 121 тис. документів. І це тільки держслужбовці вищих категорій, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. У першому кварталі 2017 р. до них приєднаються е-звіти керівників усіх державних і комунальних підприємств, а також інше чиновництво без статусу VIP, і немає ніяких підстав припускати, що друга хвиля е-декларування буде менш ефективною, ніж перша. Всі українці наочно переконалися в одному: якщо є бажання і горезвісна політична воля, реформування неможливо зупинити навіть за допомогою проблемного інтерфейсу і авральних умов.
По-друге, ми маємо справу з підтвердженим діагнозом. Всі підозрювали про масштабність хвороби, але тепер це підтверджено тисячами чиновницьких "явок з повинною", з якими може ознайомитися кожен бажаючий. Іншими словами, щоб почати лікувати хворобу, треба про неї не підозрювати, а спочатку її розпізнати в буквальному сенсі. І те, що в українському суспільстві спостерігається справжній шок по відношенню до багатьом фінансовим е-одкровень, лише підтверджує всім відоме правило — будь-який діагноз серйозної хвороби завжди шокує пацієнта. І колективний пацієнт під назвою "Україна" не є в цьому винятком.
По-третє, морально-етична сторона проблеми крадіжок та крадіжок взагалі збагатилася новими аргументами. Скептики запитують: "Чому ви дивуєтесь? Ви не знали про те, що перебування у владі сприяє особистого збагачення?" Їм ответствуют: "Знали, звичайно, але виключно з чуток і не в таких збочених масштабах". Тепер в новій реальності необхідно не скотитися до банального прокльонів і негативистскому тези "всі вони однакові". А також подивитися на себе в дзеркало з питанням: а що б я робив на їх місці?
Четвертим наслідком стануть (вже активно стають) репутаційні втрати багатьох фігурантів, особливо оскандалившихся в ході електронного декларування. Чорні політтехнологи вже потирають руки — потенційні об'єкти їх розробок, причому на будь-який смак, постали з вивернутими кишенями і всілякими "скелетами в шафі" в масовій кількості, на блюдечках з золотими каемочками з особистих колекцій. У партійних штабах вже кипить робота по оцінці, завданих іміджевих уронов, після чого деякі відомі політики можуть позбутися своєї нинішньої посади, так і не потрапити в прохідні списки на майбутніх виборах.
По-п'яте, обов'язково слід очікувати юридичних наслідків, скільки б досвідчені особисті фінансові радники не коптели над процесом е-декларування і не застерігали своїх VIP-клієнтів в тому, що "комар носа не підточить". Знову відкрилися можливості правоохоронців вже озвучив генпрокурор Юрій Луценко: тепер, за його словами, Генпрокуратура спільно з НАПК і ГФС активно займеться перевіркою задекларованих цінностей держслужбовців з усіма витікаючими наслідками цих перевірок у вигляді кримінальних справ. Не скупиться на коментарі і НАБУ — у відомстві готові приступити до розслідувань за першим відповідним зверненням НАПК або у відповідь на тематичні публікації в ЗМІ, яких, як відомо, вже предостатньо. Втім, поки все виглядає так, що реально притягувати до відповідальності на підставі е-декларацій будуть точково і в порядку винятку.
По-шосте, правоохоронна позиція обов'язково буде корелюватися у вигляді наступних етапів е-декларування. До 1 квітня 2017 р. усім тим, хто нині відзвітував за минулий, 2015-й, належить аналогічне фінансове одкровення вже за нинішній, 2016-й. Знову ж зі всієї готівкою, годинами, колекційної розкішшю, шубохранилищами, машинами і квадратурою житла і земельних ділянок. Аналізуючи зміни (а вони апріорі будуть — це життя, а не повне замороження або консервація), всі будуть задаватися питаннями з новою силою. Що і куди пішло або, навпаки, прийшов, додався чи на руці новий Rolex або зник попередній, які були дорогі покупки/подарунки, чи все з них сплачені податки і, нарешті, суспільство знову загляне під матрац, перераховуючи готівку гривні, долари та інші валюти.
Сьомим наслідком є крах надій на амністію "накопиченого непосильною працею", тому його можна іменувати псевдоамнистиционным. Разом: по кожній готівковій та банківської копійці, центу, квадрату нерухомості, деталі авто або просто дрібнички вартістю понад сто мінімальних зарплат потрібно тримати не тільки відповідь перед "жадібним" суспільством, але і готуватися до можливої зустрічі зі слідчими органами, втрачаючи не тільки час, але і нерви, які, як відомо, не відновлюються.
По-восьме, слід очікувати, що безпрецедентний рівень публічності щодо фінансового стану українських держслужбовців обернеться впровадженням тотального електронного декларування для всіх громадян України. Принаймні, це вже пообіцяв голова Національної ради реформ і заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків. Наскільки швидко це станеться, поки що ніхто сказати не може, але впровадження в майбутньому декларації для всіх "посполитих" стане ключовим Рубіконом у вирішенні питання детінізації доходів українців.
В-дев'ятих, не уникнути дипломатичних наслідків. А саме: як позначиться вміст е-декларацій українських чиновників на спілкуванні з європейськими та заокеанськими партнерами. Не послабить це обставина і без того не завжди міцні українські переговорні позиції. Приміром, як вплинуть розкрилися дані про мільйони готівки тієї ж глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої в переговорах з главою МВФ Крістін Лагард, яка живе хоч і не на скромну, але все-таки зарплату.
Нарешті, в-десятих, можна констатувати завершення романтичного періоду у взаєминах українського соціуму зі своєю нинішньою владою, що тривав худо-бідно два з половиною року після перемоги Революції гідності. Попереду - небудь трудомісткі, щоденні, але реальні і відчутні перемоги над корупцією, або швидка деградація всіх політичних інститутів з державою включно. Третього шляху, по суті, не дано.
