Хорватська сценарій Новинського. Навіщо Путін сам себе отгуманизировал
Спочатку Володимир Володимирович разом зі своїм українським кумом Віктором Медведчуком влаштував показове моління в Ново-Єрусалимському монастирі, що десь у Підмосков'ї. Моління відбувалося в присутності предстоятеля РПЦ Кирила і було обставлено з усієї православної пишністю, з цілуванням хрестів і мощей, запалюванням свічок та питвом води зі святого джерела. Проте всі ці ритуальні дії були лише антуражем переговорів Путіна і Медведчука про обмін полоненими на Донбасі.
Резюме цих переговорів стало розтиражовані російськими ЗМІ слова Медведчука про те, що Україна готова обміняти 300 осіб на 74 перебувають "на підвалах" в ОРДЛО, і звернена до Путіна прохання "використовуючи ваш авторитет, проявити гуманізм, звернутися до глав невизнаних республік", щоб ті також погодилися на обмін.
Володимир Володимирович не змусив себе довго чекати, і ввечері того ж дня особисто телефоном поспілкувався на тему гуманізму з Олександром Зкахарченко та Ігорем Теслярською, про що тут же відзвітувала прес-служба російського президента. Що примітно, в повідомленні путінської прес-служби ЛНР і ДНР маркувалися без всяких там приставок кшталт "невизнана" або "самопроголошена". Лідери "молодих республік", зрозуміло. Путіну перечити не стали, і все його з кумом ініціативи підтримали, зазначивши, однак, що потрібно ще й з українською стороною питання "додатково опрацювати".
Тим часом в ефірі одного з українських телеканалів гуманітарну місію Путіна продовжив православно-побожний народний депутат Вадим Новинський, той самий, який колишній "регіонал" і колишній росіянин. Вадим Владиславович запропонував Україні використовувати на Донбасі "хорватська сценарій". Не силову операцію "Буря", про який люблять поміркувати українські патріоти, а сценарій деокупации Хорватією Східній Славонії, який, за версією Новинського, став можливий завдяки мирним переговорам. Такий приклад хорватів, на думку Новинського, повинен підштовхнути українську владу "зняти корону і робити" переговори з Захарченко і Теслярським.
Ідею самого православного депутата тут же підхопили й ідеологічно розвинули в соцмережах агітатори за "русский мир", наприклад, екс-спікер МЗС часів Януковича Олег Волошин і журналіст Дмитро Джангіров. Мовляв, раз прем'єр Хорватії і лідер сербів Славонії за погодженням з Белградом підписували угоду про мирну реінтеграції Славонії, то і по Донбасу, мабуть, Порошенко повинен підписувати документи з Захарченко і Теслярським за погодженням з Москвою. Про те, що переговорів з Славонией передували серйозні успіхи хорватської армії, які не залишали сепаратистам шансів зберегтися в разі продовження військового сценарію шанувальники Новинського воліють не згадувати.
І поки в соцмережах сперечаються про "хорватських сценаріях", кожен з яких, як і всяка історична аналогія, не може бути застосовний в унікальному українському випадку, українське інтернет-видання "Апостроф" викинуло в інформпростір чергову "бомбу".
За словами видання, яке посилається на свої джерела в українській владі", США і Росія (мова, по всій видимості, йде про недавніх переговорах Курта Волкера і Владислава Суркова) вже практично домовилися про спільну резолюції щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Більш того, вже відомий сценарій мирного врегулювання, що складається з п'яти кроків. Правда, не всі ці кроки хоч якось чітко сформульовані.
Тим не менш перший крок передбачає: "контроль над лінією розмежування сторін" (правда, зовсім незрозуміло з чийого боку буде контроль), другий - "прийняття парламентом законів України про вибори, деокупації Донбасу", третій - "розгортання на всій території місії ООН і проведення виборів", четвертий - "фактична легітимізація місцевої влади відповідно до закону, який стосується особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО, після проведення виборів", п'ятий - "зняття миротворців, допуск українських військ до кордону і функціонування окремих регіонів на Донбасі у відповідності з українськими законами".
Всі ці кроки виглядають, як черговий "план Мореля", яких за час війни на Донбасі було вже чи то три, чи то чотири, однак жоден з них ні до чого, крім шуму в ЗМІ, так і не навів. Тим не менш свою частину в загальному інформаційному шумі він має і підводить нас до генеральної темі всього цього інформаційного хаосу: гуманний і миролюбний Путін робить все можливе для припинення війни на Донбасі. Він і полоненими готовий змінюватися, і на миротворців згоден, і особисто Захарченко та Теслярської до гуманізму примушує, і в Україні його миролюбність і готовність до переговорів "здорові сили" підтримують, і навіть з самими США Путін вже майже про все домовився. Єдине, що не дає припинити братовбивчу війну, - це позиція Києва, який, виходить, на відміну від Путіна, і не миролюбний, і не гуманний. Дикуни-с.
Навіщо Путіну все це пацифистское уявлення? Причин у нього відразу декілька. По-перше, так Путін відповідає Україні на так званий законопроект про "реінтеграції Донбасу", в якому, крім іншого, Росія законодавчо проголошується агресором, і який після переговорів Суркова і Волкера "постало в Раді на паузу". І Володимир Володимирович тепер посилено вселяє світу, що такий добрий і гуманний політик, як він, який робить все можливе заради миру в Україні, ніяким агресором на Донбасі бути не може за визначенням.
По-друге, зовсім скоро Путіна в Росії чекають президентські вибори. І хоча популярність і безальтернативність Володимира Володимировича в Росії ніким не заперечується, однак, щоб чергова перемога не виглядала невпевнено, Путіну потрібна чергова "перемога". І якщо "Крымнаш" став тривіальним, а проект "Новоросія" загруз у позиційній війні, то Путін буде тепер не "збирачем земель руських", а "великим миротворцем", що теж зовсім непогано.
Ну і, по-третє, найближчим літом в акурат після очікуваної інавгурації Володимира Володимировича в Росії відкриється головне спортивне події чотириріччя - футбольний мундіаль. Та проведено він повинен бути на найвищому рівні, щоб найкращим чином показати світові велич і значимість сучасної Росії. А навколо російського чемпіонату і так надто багато скандалів, то Росію у втручанні в чужі вибори звинуватять, то черговий допінг у православній сечі знайдуть... Так що Путіну було б дуже непогано показати себе перед чемпіонатом прогресивним, демократичним і в цілому хорошим хлопцем. Власне, так все і було перед Олімпіадою 2014 р. в Сочі. Тоді, нагадаємо, перед стартом ігор Путін і Ходорковського помилував, і Pussy Riot амністував. Тоді деякі навіть писали, що ось він путінізм з людським обличчям. Однак відразу ж після закриття Олімпіади був спочатку Крим, а потім Донбас.... У що обернеться показною гуманізм Путіна після фіналу ЧС-2018 передбачити складно, але всім нам потрібно бути насторожі.
