Три хвилини для корупціонера. Чому Рада відклала звільнення Ситника

Сьогодні, 14 липня, Верховна Рада на позачерговому засіданні несподівано відправила на повторне перше читання законопроект, що дозволяє звільняти за корупційні правопорушення співробітників НАБУ, який стосувався в тому числі і скандального директора НАБУ Артема Ситника.

Крім не дуже ефективної роботи органу, який він очолює, Ситник відомий також тим, що в грудні 2019 року за рішенням Рівненського апеляційного суду його було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення. Потрапив він туди через незадекларований відпочинок в Рівненській області, за це адмінпорушення суд також наклав на директора НАБУ штраф в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 3400 грн. Тобто Бюро з грудня очолювала людина, офіційно визнана корупціонером.

Природно, такий стан справ дав можливість депутатам вимагати відставки Ситника, яку неможливо було здійснити без незалежного аудиту НАБУ — складної і довгої процедури з негарантованим результатом. Тому народні обранці вирішили піти іншим шляхом, написавши законопроект, який дозволяв би звільнити Ситника не за результатами аудиту, а за фактом визнання його правопорушником.

Поданий ще в кінці лютого депутатами Олексієм Гончаренко від "ЄС", Антоніною Славацькою від ОТЗЖ, Дмитром Лубінцем від групи "За майбутнє" і Андрієм Ніколаєнком від "Батьківщини", в квітні він був підтриманий комітетом Ради з питань правоохоронної діяльності, але довгий час пролежав під сукном.

Перед нинішнім пленарним тижнем, останнім в третій сесії Ради, "слуга" Олександр Дубинський почав збирати підписи для проведення позачергового засідання, в порядку денному якого значився б розгляд відповідного законопроекту (№3133). До нього також автоматично додали ще 13 альтернативних законопроектів, підготовлених "групою підтримки" Ситника. Всі вони були написані депутатами з фракції партії "Голос" за шаблоном, де було запропоновано доповнити підстави для звільнення директора НАБУ вступом в силу рішення суду про притягнення його до адмінвідповідальності за правопорушення, передбачені статтями 173 (дрібне хуліганство) і 173-1 КУпАП (поширення неправдивих чуток). Іншими словами, група підтримки Ситника потролила авторів оригінального законопроекту і спробувала затягти його розгляд. Однак цей не надто хитрий план не знадобився.

Відразу після відкриття позачергового засідання спікер Дмитро Разумков заявив, що один з авторів документа, Дмитро Лубінець, просить відправити законопроект на доопрацювання в комітет, щоб підготувати його до повторного першого читання, і зал тут же проголосував за таку пропозицію. Набралося 284 голоси, в тому числі 202 дали "слуги народу". У підсумку засідання тривало всього три хвилини, що стало рекордом для Ради всіх скликань.

На це рішення досить швидко відреагував Олександр Дубинський, який збирав підписи за проведення позачергового засідання для розгляду "закону Ситника".

"Сьогодні відбулося просто чудова подія з голосуванням за законопроект 3133, який вводив заборону на роботу в антикорупційних органах для чиновників, які отримали рішення суду про порушення антикорупційного законодавства (найяскравіший приклад — корупціонер і директор НАБУ Ситник). Голова фракції "Слуга народу "Давид Арахамія з самого ранку методично обходив депутатів, і повідомляв, що голосів під цей законопроект немає, і він особисто буде голосувати "червоною кнопкою". Таким чином, голова фракції "Слуг народу" став на сторону не тільки корупціонера Артема Ситника, а й будь-яких інших правоохоронців і чиновників, які тепер можуть працювати в антикорупційних органах і спокійно брати хабарі — спираючись на "кейс" Ситника, який внесений до державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, але при цьому продовжує очолювати один з ключових антикорупційних органів. Керівник монобольшості схвалює, і не допустить звільнення таких цінних співробітників. Це ми і обіцяли виборцю ", — прокоментував Дубинський.

Не менше, ніж "слуга" Дубинський, був розчарований і Олексій Гончаренко. Народний депутат в коментарі "ДС" заявив, що не очікував такого розвитку подій.

"Слуги" знову обдурили своїх виборців, відмовившись давати голоси для можливості звільнення визнаного судом корупціонера Ситника. Послідовність і принципова позиція, нічого не скажеш ", — зазначив Гончаренко.

Що ж до справжніх причин події, то можна припустити, що з Офісу президента дали команду не підтримувати проект закону, отримавши недвозначний сигнал від західних партнерів України. Які через свої посольства могли настійно порекомендувати Зеленському не чіпати директора НАБУ. При тому що раніше схожі сигнали звучали і з представництва МВФ в Україні. Більш того, буквально днями Банкова практично вичерпала "кадровий ліміт", звільнивши голову НБУ Якова Смолія, що викликало сильне роздратування послів країн G7. Швидше за все, на Банковій в черговий раз вирішили почекати більш сприятливого моменту для того, щоб спробувати прибрати з НАБУ "чужого" для Зеленського Ситника.