Холодний душ із Брюсселя. Чому переговори про вступ України до ЄС відкладено до червня

Раптова новина

Європейські перспективи України знову опинилися в тумані. Дипломатичною мовою це формулюється так: початок переговорів про вступ до Євросоюзу відсунуто на період після виборів до Європарламенту, які відбудуться 6-9 червня. Раніше Київ був упевнений, що переговори розпочнуться у березні.

Сама собою новина про перенесення термінів на три місяці звучить нестрашно. Єврокомісія могла мати безліч технічних причин, через які вона не встигає підготуватися до березня.

Проблема в тому, що у подібних випадках зазвичай попереджають іншу сторону про необхідність відсунути строки. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн могла зателефонувати до нашого прем'єра Дениса Шмигаля: вибачте, до березня не встигаємо, але в червні все буде добре. Однак вона цього не зробила.

Натомість Урсула фон дер Ляєн 21 лютого провела у Брюсселі прес-конференцію, на якій оголосила, що переговорна рамка (negotiation framework) для переговорів про вступ України до Євросоюзу буде готова, швидше за все, лише після виборів до Європарламенту. "Ми все ще працюємо над переговорною рамкою. Мені здається найімовірнішим, що вона буде готова не до європейських виборів, а після, бо я бачу розвиток різних переговорних позицій. Це займе час, але я думаю, що приблизно влітку, на початку літа ми будемо готові", — припустила вона.

Про те, що ця новина стала несподіванкою для Києва, розповіла віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Переговорна рамка — це документ, який визначає принципи та процедури ведення переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Єврокомісія лише готує текст переговорної рамки і надалі виносить його на розгляд Європейської ради, тобто лідерів країн ЄС. Саме вони й ухвалюють фінальне рішення. "Відповідно до рішення Європейської ради у грудні минулого року, Європейська комісія має до березня підготувати звіт щодо прогресу України у виконанні додаткових кроків, за яким слідує розгляд рішення щодо переговорної рамки", — повідомила Стефанішина в коментарі "Європейській правді". За її словами, робота над переговорною рамкою триває з січня, і відтоді Єврокомісія не повідомляла про труднощі з підготовкою до березня. "У діалозі з Єврокомісією ми неодноразово проговорювали підготовку переговорної рамки, і про жодні труднощі підготовки тексту до березня не йшлося", — визнала Стефанішина.

Новина про перенесення переговорів настільки стурбувала Київ, що вже наступного дня, 22 лютого, відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського та президента Європейської ради Шарля Мішеля. Як повідомив Зеленський у вечірньому відеозверненні, вони обговорили необхідність якнайшвидшого затвердження переговорної рамки для України державами — членами Євросоюзу. "Мета абсолютно раціональна — уже в першій половині року, навіть до червня, можемо почати переговорний процес", — оптимістично припустив він. Тобто про березень вже точно не йдеться.

Згідно з офіційними планами Європейської ради, її найближчий саміт відбудеться 21-22 березня. А наступний — 27-28 червня.

Чи можуть переговори взагалі зірватися

Наголосимо: переговори переносяться не просто на три місяці. Вони переносяться на період після виборів до Європарламенту. І це означає, що початок переговорів залежить від результатів цих виборів. Фактично Єврокомісія вмила руки та сказала: дізнаємося спочатку, що скажуть європейські виборці.

Можна було б сподіватися на добрі перспективи, якби в країнах ЄС зараз панувала проукраїнська ейфорія: ось приймемо у свої члени Україну і нарешті заживемо щасливо, мирно та багато. Але настрої у Євросоюзі інші. А до червня вони можуть стати ще гіршими.

Тому у червні можливі два варіанти: поганий і зовсім поганий. Зараз немає сенсу гадати про шанси. За три місяці може чимало змінитися.

Зовсім поганий варіант — це зрив переговорів. Формально це виглядатиме як перенесення початку переговорів на час після формування нової Єврокомісії за підсумками виборів. Попередні вибори до Європарламенту відбулися 23-26 травня 2019 р., а Єврокомісія була сформована лише за півроку, 1 грудня 2019 р. Якщо червневі вибори покажуть серйозне посилення в країнах ЄС україноскептичних (або навіть українофобських) настроїв, то нинішня Єврокомісія може сказати: ми не можемо брати на себе відповідальність, хай новий Європарламент та нова Єврокомісія приймають рішення, що робити з Україною та чи розпочинати переговори.

Один із чинників, які можуть підштовхнути до цього, — це ситуація на полі бою. Віце-президент Єврокомісії, верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель 18 лютого на Мюнхенській конференції визнав, що європейські лідери спізнюються з наданням Україні військової допомоги, відкладаючи рішення або до засідання ради ЄС із закордонних справ, яке призначено на 18 березня, або взагалі до червневих виборів до Європарламенту. І він звернувся до європейських лідерів: "Мій єдиний заклик — робити більше і швидше".

Боррель наголосив: поспішати треба тому, що у травні вже може бути пізно. "Люди на найвищому політичному рівні, на середньому рівні та громадська думка не розуміють, що ми знаходимося в ситуації, яка вимагає зовсім іншого режиму та підходу, що це не просто: "Так, ми це зробимо, але подивимося наступну раду з закордонних справ наступного місяця". Ні, за три місяці все вирішиться на полі бою. Ми не можемо чекати, коли "давайте подивимося, що відбудеться на європейських виборах". Це інший вимір політики. У нинішній ситуації люди повинні бути набагато гнучкішими, цілеспрямованішими і точнішими. У нас багато стратегій, але мало дій", — заявив він.

Поспішати треба ще й тому, що незабаром вибори. "Через кілька місяців у нас у Європі розпочнеться виборчий процес, а потім громадська думка повинна буде дізнатися та вирішити, яку підтримку вона хоче надати Україні", — констатував голова європейської дипломатії. І за його дипломатичними словами криються серйозні побоювання (зазначимо: побоювання дуже добре поінформованого чиновника, а не диванного експерта) щодо того, на що можна чекати в червні.

Не виключено, що в червні в Євросоюзі домінуватиме думка: а навіщо нам та Україна, потрібно не переговори з нею вести про вступ, а садити її за стіл переговорів із Москвою, доки війна не перекинулася до Європи. Ще один фактор — це ставлення до України. Воно теж змінюється на гірший бік.

Європейський vox populi

Наскільки серйозними є ці тенденції, показало січневе соцопитування YouGov у 12 країнах ЄС: Австрії, Греції, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Угорщині, Франції, Швеції. Його було проведено в рамках дослідження "Війни та вибори: Як європейські лідери можуть зберегти громадську підтримку України", оприлюдненого 21 лютого.

Наразі очікування європейців песимістичні. Лише 10% респондентів вважають найвірогіднішим результатом війни перемогу України, 20% — перемогу Росії, 37% — компромісне врегулювання (решта 33% сказали "не знаю", або "ніщо з цього", або "мені байдуже").

Також респондентам було запропоновано два рецепти для Європи. 41% обрали рецепт "Європа має підштовхнути Україну до переговорів про мирну угоду з Росією", і лише 31% сказали, що "Європа має підтримати Україну у поверненні територій, окупованих Росією" (інші 28% сказали "не знаю", або "ніщо з цього", або "мені однаково").

Не меншої уваги заслуговує питання про українських мігрантів. "Люди з України є загрозою чи можливістю для вашої країни?" 28% сказали "можливістю", 23% — "загрозою" (інші 49% сказали "ніщо з цього", або "не знаю", або "мені все одно"). Найбільше вбачають в українцях загрозу, а не можливість наші сусіди: поляки — 40% проти 27%, угорці — 37% проти 19%, румуни — 35% проти 13%.

"Небезпека полягає в тому, що коли справа доходить до інтеграції України до Європейського Союзу, безпосередні сусіди України можуть стати одними з її найзапекліших критиків, а не її найзапекліших захисників", — попереджають автори дослідження.

Зокрема, вони зазначили, що деякі партії на нещодавніх виборах у Польщі набрали голоси, використовуючи антиукраїнські настрої як зброю. "Населення Польщі стає дедалі дратівливішим, коли справа доходить до деяких питань, пов'язаних з Україною, таких як доступ української сільськогосподарської продукції на польський та європейський ринки".

Повторимо: це січневі настрої. До червня вони можуть стати ще гіршими. І тут перед нами постає ось яка перспектива: тема війни взагалі відійде на другий план, а на перший вийде тема України як небезпеки для Євросоюзу. Мовляв, дивіться, ми їх ще навіть не прийняли до Євросоюзу, а вони вже нахабніють, завалюють наш ринок своїм зерном за демпінговими цінами, ось як вони віддячили за багатомільярдну військову та фінансову допомогу, можна уявити їхню поведінку, якщо ми приймемо їх до ЄС…

Звісно, ці настрої всіляко нагнітатиме Росія. Було б непогано, щоби ми самі їй не допомагали.

Рамка покарання

Певно, зараз ще зарано впадати у відчай. У нас ще є шанс уникнути зовсім поганого варіанту та отримати просто поганий.

У цьому разі Єврокомісія у червні після виборів заспокоїться та нарешті завершить роботу над переговорною рамкою. Ймовірно, ця рамка виявиться більш жорсткою та незручною для нас, ніж та, яка могла б бути прийнята у березні.

Повторимо: тримісячна затримка викликана не технічними причинами. Про затримку з технічних причин Єврокомісія обов'язково попередила б Київ. Урсула фон дер Ляєн спеціально зробила так, щоб ця затримка виглядала як публічний ляпас Києву. Бо це і є ляпас.

За що? Можна припустити, що, по-перше, за багаторазове ігнорування Києвом побажань західних партнерів, зокрема G7 та Євросоюзу. Якщо так, то слід очікувати, що в переговорну рамку буде впроваджено заходи покарання для Києва.

А по-друге, Єврокомісія могла врахувати конфліктні ситуації у відносинах України із західними сусідами. І тоді в переговорній рамці у червні можна чекати на специфічні "подарунки" і від Польщі, і від Словаччини, і від Угорщини, і від Румунії.

За великим рахунком нам продовжили випробувальний термін перед початком переговорів. Якщо покажемо зразкову поведінку — тоді, можливо, з нами погодяться мати справу далі. А ні — то й ні.