Холдинги і виробництво зброї. Як влада хоче перекроїти структуру ВПК та оборонні закупівлі

Літо 2020 року стало відправною крапкою для суттєвих змін, на які може очікувати оборона промисловість України. В країні було створене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та нарешті прийнято закон про оборонні закупівлі. За планами керівника нового відомства, в найближчі роки вітчизняну оборонку буде цілковито переформатована. Однак наскільки глибинними, швидкими та ефективними будуть зміни залежить від багатьох факторів.

Сьогодні питаннями оборонної промисловості та державним оборонним замовленням (ДОЗ) займається лише невеликий департамент Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Керує ним заступник міністра. Але в країні, де 16 замовників і чимало з них представлені міністрами, можливості керівника невеликого департаменту впливати на процеси є досить обмеженими. Тому говорити про реалізацію військово-промислової політики держави можна лише умовно.

А управляти є чим. Господарство в українській оборонці досі залишається достатньо великим. Тільки до ДК "Укроборонпром" входить 137 підприємств (з яких 21 на окупованих територіях), а у Державне космічне агентство України (ДКАУ) — 21. Ще кілька — в різних інших відомствах, зокрема в МВС та Міністерстві освіти та науки. Найбільше частка в Україні приватних оборонних компаній, яких наразі налічується понад 200.

Однак, попри щорічне зростання держоборонзамовлення (ДОЗ) України, оборонна промисловість, особливо в держаному секторі, помітно деградує. Так, за даними "Укроборонпрому" із 116 наявних підприємств 27 — виробляють 90% продукції, решта неефективні. У ДКАУ ситуація не краща. Подейкують, що лише сім із 21 реально "живі". Приватний сектор, навпаки, бурхливо розвивається. Але переважно без уваги держави й за власні ресурси.

Отже для перелому поточної ситуації РНБО України в червні 2020 року було прийняте рішення створити відомство, яке опікуватиметься державною політикою в сфери оборонно-промислового будівництва. Пізніше, в липні 2020 року урядом країни була прийнята відповідна постанова і створене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Очільником новоствореного відомства 16 липня став віце-прем'єр-міністр Олег Уруський.

Створюється міністерство на базі департаменту Мінекономіки, в якому сьогодні працює близько 70 осіб. В остаточному варіанті, на момент завершення реформи, ця чисельність має мінімум подвоїтися. У структуру нового міністерства мають увійти ДК "Укроборонпром", Державне космічне агентство України, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, а також окреме державне підприємство Павлоградський хімічний завод, що виробляє паливо для новітніх ракет.

Більш детальну конфігурацію майбутньої української оборонки окреслив новий віце-прем'єр-міністр Олег Уруський під час круглого столу 12 серпня 2020 року в ІА "Укрінформ".

Так, за його словами, в Україні мають з'явитися дві державні холдингові компанії, до складу яких увійдуть підприємства зі складу ДК "Укроборонпром" та Державного космічного агентства України (ДКАУ). Однак для початку буде визначено перелік тих компаній, які залишаються в структурах оборонної промисловості і будуть слугувати осередками, на базі яких буде створюватися оновлений ОПК. Після цього розпочнеться процес корпоратизації. На першому етапі 100% акцій цих підприємств належатиме державі.

Надалі ДК "Укроборонпром" буде перетворений на державну холдингову компанію із зовсім іншими функціями. При цьому назва, яка вже встигла стати токсичною для суспільства, буде змінена. Робоча — "Оборонні системи України". Новий холдинг опікуватиметься акціями підприємств холдингів, які увійдуть до її структури. Мова йде про від 5 до 8 господарських об'єднань, холдингових компаній, які будуть утворені за напрямками, зокрема — високоточна зброя, радарні системи, суднобудування, спец хімія та боєприпаси, бронетанкобудування.

Однак компаній на кшталт "Оборонні системи України" в Україні існуватиме дві. Друга — це аерокосмічна холдингова компанія, до якої долучаться, крім підприємств ДКАУ, підприємства української авіаційної галузі. "Це буде державна аерокосмічна холдингова компанія "Авіакосмічні системи України", яка складатиметься з двох холдингів. Це точно на сьогоднішній день. Це холдинг "Антонов" та холдингова компанія "Ракетно-космічний центр Південний", до якого увійдуть вже корпоратизовані підприємства космічного агентства України" — заявив віце-прем'єр-міністр Олег Уруський під час круглого столу.

Дві державні холдингові компанії - "Оборонні системи України" та "Авіакосмічні системи України" — будуть в управлінні Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Окрім спецекспортерів, які будуть виведені з під впливу сьогоднішнього ДК "Укробонропром" та діятимуть в рамках визначених статутами функцій.

Крім того, планується підштовхнути уряд до створення в Україні Експортно-кредитної агенції, яка, зокрема, опікуватиметься питаннями кредитування поставок ОВТ за кордон. Тобто з'явиться механізм, який дозволить кредитувати держави, які хочуть придбати в Україні озброєння. Так вже давно діють в багатьох країнах світу, навіть в тій самій Республіці Білорусь. Це має дозволити стимулювати вітчизняний експортний потенціал. При цьому не лише в оборонці.

Ще одним напрямком реформ є створення української Агенції з оборонних технологій, на кшталт американської DARPA. В новому міністерстві бачать майданчик, на базі якого хочуть створити агенцію, до якої залучити Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки, Секцію прикладних наук Національної академії наук та Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки. Це має дозволити сформувати нове бачення стратегічного розвитку оборонної промисловості України в майбутньому.

Сприятиме розвитку оборонної промисловості і нещодавно прийнятий Закон України "Про оборонні закупівлі", який 12 серпня візував Президент України. Документом передбачено багато речей, які слід було давно врегулювати. Серед них — впровадження критерію "життєвий цикл" озброєння, військової та спеціальної техніки, а також поступовий перехід до державного підтвердження якості на основі підходів, які використовуються у відповідних стандартах НАТО. Замовникам надається можливість здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за прозорими і конкурентними процедурами, здійснювати закупівлі з імпорту.

Крім того, законом передбачено здійснення закупівель у рамках трирічного планування, підтримка національної оборонної промисловості як державного, так і приватного сектора. Також документ передбачає надання доступу до процедур закупівель оборонної продукції іноземним постачальникам за умови надання переваги виробникам, локалізованим на митній території України, а також виробникам, які забезпечують більш вигідні умови утримання, сервісу і ремонту поставленої продукції; можливість укладення інвестиційних угод на розвиток виробництва.

Отже, трансформації в оборонці очікуються суттєві. В новому міністерстві розраховують її здійснити за кілька років. При цьому прагнуть, щоб реформи дали результат вже в найближчому майбутньому. Однак все залежить від низки моментів серед яких злагодженість роботи Верховної Ради України, КМУ та РНБО; своєчасне прийняття низки нормативних актів, наприклад, того ж закону про корпоратизацію підприємств оборонної галузі; реальне бажання на місцях змінюватися, ламати застиглу систему, існуючі схеми та, можливо, йти на поступки один одному.

Існує ще низка застережень, які можуть нівелювати непогані починання. Однак головне це те, що Міністерство дійсно має стати органом, що формує політику для всіх суб'єктів господарювання сектору ОПК не надаючи окремої переваги або державному, або приватному секторам вітчизняного оборонного виробництва. Головна мета – своєчасне забезпечення армії сучасним якісним озброєнням і військовою технікою.