Хірурги і маніяки. У чому різниця між СБУ і "МГБ ЛНР"
Днями з'явилося повідомлення про те, що в окупованому Луганську "спецслужбами", тобто членами бандитського угрупування званої у них "спецслужбами МДБ ЛНР" був "затриманий" проукраїнський блогер, який пише під ніком Edward Ned. "МГБ" заявило, що місцевий житель "поширював матеріали, які кваліфіковані експертами як екстремістські". Затриманому, справжнє ім'я якого Едуард Неделяев, інкримінують "міцні зв'язки" з співробітниками українських спецслужб і батальйоном "Айдар".
Почнемо з того, що все вищесказане необхідно б було брати в лапки цілком і повністю. Тому що "ЛНР" - це терористична організація, возомнившая себе державою. У терористів не буває спецслужб. От не буває і все. "Центральне розвідувальне управління ИГИЛ", або "Агентство національної безпеки Аль-Каїди". Смішно. "Затриманий" - це теж не зовсім підходяще слово для того, що сталося. Можна говорити про викрадення людини, захоплення заручника, але тільки не про "затримання громадянина, підозрюваного у злочині". "Експерти", які знайшли в постах блогера екстремістські матеріали, "порочні зв'язки" - все це з розряду Оруелла. "Війна - це мир, правда - це брехня, терорист звинувачує заручника в екстремізмі". Все це звучить абсурдно. І якщо б не справжня загроза життю звичайного жителя Луганська, то можна було б посміятися з того, якими гучними назвами величають себе бандити і вбивці.
Луганчани в соцмережах повідомляють, що Едуард Неделяев дійсно дуже багато писав про життя окупованого міста і не боявся висловлювати проукраїнську позицію. Це не влаштовувало тих, хто намагається емітувати на окупованих територіях порядок, закон, державну діяльність. Нескладно здогадатися, що життя викраденого людини зараз в небезпеці. Як, втім, і життя будь-якого знаходиться зараз під владою окупантів. Незалежно від його політичних поглядів. І все-таки. Впадає В око той факт, що люди захопили цей регіон намагаються створити ілюзію законності своїх дій. Навіть більше. Вони намагаються переконати нас, що на тій території є закон.
Обмінюючи заручників, вимагаючи для себе амністії, терористи демонструють, що їхні дії нічим не відрізняються від дій України. Мовляв, дві рівноцінні протиборчі сторони борються з агентами ворога. Звичайні військовополонені - з ким не буває. Нічого особистого. Тільки питання національної безпеки. Але насправді все зовсім не так. Коли в Україні спецслужби заарештовують диверсантів, агентів російських спецслужб, коли затримують людей пов'язаних з угрупованнями "Л/ДНР" мова йде про роботу державних структур в рамках правового поля. Коли ж терористи, хай і називають себе "республікою", викрадають, катують, карають за державну символіку українських громадян - можна говорити про злочинної діяльності, спрямованої проти держави та її громадян. Різниця така ж, як між хірургом і маніяком.
Перед нами спроби прикрити рот людям, які скептично ставляться до слів тих, хто зневажає правові норми і тепер створює навколо себе антиреальность. Справжня причина "арешту" українського громадянина на українській території в тому, що він розповідав про екстремізм і тероризм тих, хто намагається зрівняти держава з антидержавною діяльністю. Звичайно ж українськими парламентарями будуть здійснюватися спроби звільнити Неделяева. Обміняти його на подільників тих, хто гордо іменує себе "керівництво ЛНР і ДНР". Благо, такого добра у наших спецслужб вистачає. Показово інше. Саме українська сторона б'ється над звільненням заручників, пропонуючи формулу "1 до 2", а іноді й "1 до 3". Тих, хто іменує себе "влада республіки", люди борються під їх прапорами просто не цікавлять. Це доводить екстремістський характер бандформувань захопили українські території краще, ніж сотні блогерів і проукраїнських постів.
І на останок давайте подумає, кого насправді бережуть від правди "спецслужби МДБ"? Навіщо необхідно було викрадати луганчанина, очевидця, який просто описував те, що він бачив навколо? 30 листопада Санкт-Петербурзький міський суд зареєстрував позовну заяву про заборону на території Росії Facebook. Його автором є "громадський активіст" Тимур Булатов, вважає, що ця соціальна мережа являє загрозу національній безпеці Росії. А ви говорите Неделяев. Тут всій країні збираються закрити рот щоб уникнути "порочних зв'язків".
Загарбники розуміють, що їм доведеться піти з окупованих територій. Вони ніколи не збиралися будувати в Донецьку або Луганську "мирне життя". Це найманці, тимчасові. Навіть вони не сумніваються, що Донбас Росії не потрібен. Але їй необхідно, щоб насаджена нею брехня продовжувала отруювати уми і серця тих, кого сьогодні її терористи використовують в якості живого щита. Для Росії важливо, щоб у луганчан, донеччан і жителів прилеглих територій, не було свідчень очевидців. Щоб не залишилося простої фіксації того, що насправді представляли із себе "республіки ЛНР і ДНР". Перед нами звичайна для терористів тактика забарикадуватися всередині захопленого будівлі, прикрившись заручниками. Відірвані від зовнішнього світу випадкові люди рано чи пізно починають відчувати до своїм загарбникам змішані почуття. Це "стокгольмський синдром", який змушує жертву злочину солідаризуватися зі своїм мучителем. Саме його домагається зараз Росія та її поплічники.