Новий сюрприз від Зе-влади. Навіщо нас хочуть позбавити довгих вихідних

Як ми всі звикли, Кабінет Міністрів щороку видає розпорядження про перенесення робочих днів, що йдуть після святкових. Тобто якщо свято припадає на четвер, то робоча п'ятниця зазвичай перетворюється у вихідний, а якась субота через тиждень-два стає робочої. У чинній редакції ст. 67 Кодексу законів про працю України це називається "створенням сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів і раціональним використанням робочого часу".

Саме цю статтю побажала відредагувати група з 16 "слуг народу" на чолі з головою парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту ветеранів Галиною Третьяковою, зареєструвавши законопроєкт №4597 про заборону перенесення робочих днів. У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що надмірна кількість перенесень робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, та й на інвесткліматі позначається не кращим чином.

"Перенесення робочих днів призводить до шестиденного робочого тижня, іноді — двічі на місяць, що є порушенням законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку працівника. Водночас перенесення робочих днів іноді призводить до чотирьох неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня", — йдеться в документі.

Крім негативного впливу на працездатність українців і інвестиційну привабливість нашої країни, "слуги" зазначають, що перенесення вихідних — це типова радянська традиція, яка досі практикується в Росії. А в таких країнах, як Польща, Словаччина, Чехія, Литва, Франція, Німеччина, Данія, Нідерланди, США цієї практики немає.

Отже, законопроєкт пропонує заборонити перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві, в установі або організації, крім випадків, встановлених КЗпП. Інакше кажучи, ніяких довгих вікендів більше не буде, за дуже рідкісними винятками. До них належать, наприклад, випадки, коли Великдень святкуватиметься у неділю 29 квітня, тоді вихідний в понеділок продовжиться святом 1 Травня, і вихідні таки триватимуть чотири дні. Те саме стосується і святкування Пасхи на наступний день після Дня праці, або 8 травня, напередодні Дня Перемоги. У цих випадках діє ч. 3 ст. 67 КЗпП, згідно з якою у разі збігу свята з вихідним останній переноситься на наступний робочий день.

Один з авторів законопроєкту, народний депутат від "Слуги народу" Єгор Чернєв у коментарі для "ДС" заявив, що ця ініціатива допоможе українцям "зробити крок з третього світу в перший".

"Іноземні компанії, представлені в Україні, іноді не можуть в нормальному режимі співпрацювати зі своїми дочірніми підприємствами через те, що робочі дні раптом стають вихідними, і інвестори цього не розуміють. Звичайно, перенесення робочих днів дісталося нам ще від СРСР, і українці до нього звикли, але країни ЄС, зокрема наші сусіди, не мають такої практики. Якщо хочемо з третього світу зробити крок у перший, повинні докладати більше зусиль. Водночас роботодавці повинні адекватно це оцінювати, і не тільки зарплатами, але й матеріальними заохоченнями, різноманітними стимулами. Деякі експерти кажуть, що кількість самих свят потрібно скоротити, але тут питання традицій, по-моєму, їх потрібно зберегти", — сказав Чернєв.

Депутати від монобільшості поки ніяк публічно не обговорюють ініціативу своїх колег, зокрема те, що вона, по суті, позбавляє українців, які звикли до існуючого порядку речей, можливості зручно планувати неробочі завдання. Кожному відомо, що в довгий вікенд можна відвідати родичів, з'їздити на дачу для сільгоспробіт, відправитися в невелику турпоїздку, та хіба мало що ще. Найімовірніше, пересічні українці вкрай слабо переймуться турботою про абстрактного іноземного інвестора, а ось те, що депутати збираються розірвати робочими днями звичні в році кілька довгих вихідних, запам'ятають і озлобляться. Втім, далеко не факт, що ця законодавча ініціатива знайде підтримку в сесійній залі. Зазвичай депутати не дуже люблять без крайньої потреби голосувати за закони, які створюють незручності всім українцям одночасно.

Тим більше цей проєкт точно не позначиться позитивно на рейтингу партії Володимира Зеленського. То навіщо ж він з'явився в списку зареєстрованих 15 січня? Разом з проєктами, що пропонують боротися з сексизмом, і незабаром після актуалізації законопроєкту про скорочення кількості депутатів до 300. Дуже може бути, що саме заради хайпу — щоб перебити інформаційний порядок, де в центрі композиції перебувають американські санкції проти "слуги" Дубінського, і те, як "Ліга сміху" Зеленського буде поповнювати роялті президента України на російському каналі СТС. До слова, високопоставлені "слуги" навіть не соромляться публічно зізнаватися, що проєкти готуються аж ніяк не для того, щоб бути прийнятими. Так, глава партії Олександр Корнієнко, відповідаючи на запитання про долю законопроєкту про скорочення кількості депутатів до 300, не зміг чітко сказати, чи буде він взагалі розглянутий на цій сесії. "Це справа, до якої можна в будь-який момент повернутися", — заявив один з головних стратегів "Слуги народу".