• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Хасиди без виходу. Як Лукашенко підклав свиню Зеленському та Нетаньягу

Є підстави припускати, тримаючи в голові кризу в Білорусі і роль Росії в її вирішенні (чи в вирішенні?), що сценарій з пропуском білорусами хасидів до українського кордону розігрується або за погодженням, або на пряме прохання Кремля

Хасиди в районі пункту пропуску Нові Яриловичі 15 вересня
Хасиди в районі пункту пропуску Нові Яриловичі 15 вересня / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Скупчення на кордоні Білорусі та України, між пунктами пропуску Нова Гута і Нові Яриловичі, бреславських хасидів, які здійснюють паломництво на могилу цадика Нахмана в Умані, знаходить дедалі чіткіші обриси гострого міжнародного скандалу, створюючи внутрішньополітичні проблеми як для Володимира Зеленського, так і Беньяміна Нетаньягу.

Неприкаяні

Хасиди намагаються потрапити на територію України, незважаючи на те, що з 28 серпня кордон для громадян держав з "червоної зони" був закритий. Завертати бажаючих традиційно відзначити в Умані свято Рош Ха-Шана українські правоохоронці в аеропортах почали ще 26–27 серпня.

У Києві було затримано приблизно сотню паломників, в Одесі та Запоріжжі — кілька десятків. 26 серпня ввечері після втручання посла Ізраїлю в Україні Джоеля Леона їх звільнили, і хасиди вирушили до Умані. Що в принципі логічно, адже кордони закривалися з 28 серпня.

Однак новини ці широко розійшлися по ізраїльських ЗМІ. Про затримання трьох десятків прочан, наприклад, писало видання Ynet.

І подача була, м'яко кажучи, негативною. А якщо не м'яко — демонізуючою.

На підставі нібито розповідей і коментарів затриманих, які скаржилися на відсутність води, їжі, ліжок і навіть на те, що український поліцейський нібито вдарив одного хасида ногою, коли той ішов сходами, українські правоохоронці виставлені дикими антисемітами, які в аеропорту пропускали всіх, але не євреїв.

Реклама на dsnews.ua

Те, що деякі хасиди влаштовують щороку в Умані, тактовно виражено фігурою умовчання.

Утім, навіть при закритих кордонах ті, хто встиг потрапити в Умань, встигли відзначитися — рознесли огорожі в комплексі "Могила цадика Нахмана", які було встановлено для дотримання соціальної дистанції. Інших запобіжних заходів, на кшталт масок або респіраторів, теж не дотримувалися.

Відповідне відео 9 вересня опублікував телеканал "Кан" в Twitter.

Тим часом після затримань в Україні в центрі Єрусалима 29 серпня відбувся мітинг бреславських хасидів з вимогою до прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу і координатора боротьби з коронавірусом професора Роні Гамза розробити план, який дозволив би відзначити свято в Умані.

Інакше хасиди погрожували припинити підтримувати Нетаньягу, для якого ультраортодокси — один з опорних електоральних стовпів. У результаті, як стверджує ізраїльський "Канал 12", прем'єр повідомив рабинів про те, що намагається знайти рішення.

Зіткнувшись з політичним шантажем, прем'єру довелося різко змінити позицію. Адже спочатку, за 10 днів до мітингу, канцелярія Нетаньягу поширила повідомлення із закликом до паломників утриматися від поїздки в Україну в умовах пандемії Covid-19.

Крім того, згідно з повідомленням прес-служби президента України від 25 серпня, на прохання саме Нетаньягу Київ вирішив істотно обмежити паломництво хасидів.

З аналогічними проханнями до України звертався і Гамза. Він дотримується позиції, що паломництво взагалі не повинно цього року відбутися.

Проблеми Нетаньягу

Втім, ультиматум громади бреславських (як їх називають ізраїльтяни) хасидів докорінно змінив ставлення кабміну Нетаньягу до турів в Умань. І варто уваги те, що його канцелярія вже відхрещується від свого прохання до Зеленського, а цапом-відбувайлом намагаються зробити Гамзу — мовляв, він самостійно, без узгодження з керівництвом, просив Київ закрити кордони для хасидів.

Уже 29 серпня Нетаньягу оголосив про створення міністерської комісії для розробки плану, якого вимагали протестувальники. Її очолив міністр у справах вищої освіти та у справах водних ресурсів Зеев Елькін, а до складу, крім Гамзи, також увійшли глава МОЗ Юлій Едельштейн, міністр закордонних справ Габі Ашкеназі, міністр науки Іжар Шай і міністр внутрішніх справ Ар'є Дері.

Останній, за даними ізраїльського державного телеканалу "Кан-11", звертався вже з проханням до Києва впустити хасидів, які застряли на кордоні між Україною і Білоруссю.

Для Нетаньягу ця ситуація стала зайвим головним болем. Він намагався не допустити спалаху коронавірусу після їх повернення, проте не врахував, що ортодоксія ставить звичай вище здорового глузду.

Становище у прем'єра не з кращих. Він досі підозрюється в корупції і ходить на судові засідання. І це змушує його ж союзників не тільки думати, але й говорити проте, що Нетаньягу піде зі свого поста.

Наприклад, генпрокурор Авіхаїлів Мандельбліт вважає, що прем'єр, якого звинувачують за трьома справами про корупцію, використовує свою посаду в особистих цілях. А це конфлікт інтересів. Якби Мандельбліт оголосив про це офіційно, то Нетаньягу не зміг би обіймати пост прем'єра, що веде до нових — четвертих за півтора року — виборів.

Утім, як стало відомо 13 вересня, сторонам вдалося досягти консенсусу: Нетаньягу пообіцяв підписати документ про "залагодження конфліктів інтересів", запропонований генпрокурором.

Це зобов'язання скорочує зону конфлікту інтересів шляхом визначення чіткого переліку питань, якими Нетаньягу як прем'єр не може займатися.

Таким чином, йому вдасться втриматися на посаді глави уряду, але він також посилює позиції свого "друга"-опонента Ганца.

Отже, перед Нетаньягу стоїть завдання заробити якомога більше електоральних і політичних очок.

Частину, і немалу, йому дає підписання за посередництва президента США Дональда Трампа миру з Бахрейном і ОАЕ.

Ще частину прем'єр зможе заробити, якщо правильно, з точки зору ультраортодоксальних прихильників, розбереться в ситуації з недопуском хасидів в Україну і зможе закріпитися в статусі головного захисника і поборника прав усіх євреїв без винятку.

Криза сама по собі точно не вирішиться. Паломники продовжать прибувати. За останніми даними, в нейтральній смузі знаходяться близько 700 паломників, серед них є діти.

І ще майже 4 тис. хасидів, за оцінкою глави Держприкордонслужби Сергія Дейнека, прибудуть незабаром: "Прогнозуємо прибуття до лінії кордону в Чернігівській області до тисячі чоловік, Житомирській — до 700, Волинській — до 1,5 тис. чоловік. Очікуємо прибуття в місто Мінськ трьох чартерів — близько 600 іноземців".

Бацькина підстава

Тобто Білорусь, попри те, що український кордон закритий, продовжує пропускати їх в напрямку України. Складно уявити, що прикордонники Білорусі пішли б на це без дзвінка наверх або безпосереднього розпорядження, спущеного зверху.

Хоча, зауважимо, 15 вересня прес-служба МЗС України звернулася до Мінська з клопотанням, в якому міститься прохання не оформляти на виїзд в Україну осіб, які не підпадають під категорію винятків із заборони на в'їзд.

Це прохання режим Олександра Лукашенка проігнорував. Мало того, наступного ж дня, тобто сьогодні, його прес-секретар Наталія Ейсмонт повідомила, що шеф попросив свій уряд зв'язатися з Києвом і організувати коридор до Умані для хасидів.

"При цьому Білорусь готова забезпечити транспорт. Наприклад, автобуси, на яких паломники будуть доставлені до пункту призначення (українських святинь) і назад, а потім в аеропорт для відправлення на батьківщину", — сказала Ейсмонт.

Є підстави припускати, тримаючи в голові кризу в Білорусі і роль Росії в її вирішенні (чи в вирішенні?), що сценарій з пропуском білорусами хасидів до українського кордону розігрується або за погодженням, або на пряме прохання Кремля.

Навіщо? Причина проста. Хасиди, які ночують під відкритим небом на дорозі, і українські прикордонники, нацгвардійці і поліцейські, які стоять перед ними, — це яскрава картинка. Черговий "доказ" того, що українці — антисеміти.

Тези ці, варто зазначити, просувають не тільки російські пропагандисти. Їх часом озвучують і офіційні особи Ізраїлю — тут можна згадати промову президента Ізраїлю Реувена Рівліна в стінах Верховної Ради України 27 вересня 2016 р., який заявив про участь українців у Голокості.

Ось і сьогодні знову розігрується карта антисемітської України. Історія з хасидами може серйозно підмочити міжнародний імідж України — як мінімум в новинах. Що на руку всім сторонам цієї історії, крім, власне, України. Лукашенку вигідно, тому що він таким чином намагається на тлі тортур протестувальників підтримувати реноме договороздатної на міжнародній арені людини. Кремлю — відразу з двох причин. Перша — очевидна: це дозволяє і далі просувати антиукраїнські наративи. Друга — теж на поверхні: це черговий удар по реноме уже Зеленського (про це нижче). Навіть Нетаньягу це може принести користь, якщо він заробить електоральні очки в критичній для себе ситуації.

Як вчинити Києву в цій ситуації, коли керівництво України фактично підставили і Лукашенко, і той же Нетаньягу, чия прес-служба вже запевняє, що Зеленського не пускати хасидів в країну він не просив?

Зараз було б добре розгорнути потужну інформаційну кампанію, максимально спрямовану назовні, включаючи Ізраїль, тобто українські дипломати повинні давати інтерв'ю телеканалам і виданням, роз'яснюючи позицію України.

Певна робота вже ведеться. Так, 14 вересня відбулися переговори заступника голови МЗС України Дмитра Сеника і посла Джоеля Ліона. Під час зустрічі вони в тому числі обговорили ситуацію з хасидами.

"Дмитро Сеник поінформував про кроки компетентних органів України для утримання в правовому полі паломництва брацлавських хасидів до Умані для святкування 18 вересня Рош Ха-Шана — нового року за іудейським календарем, і недопущення погіршення епідеміологічної ситуації", — йдеться в повідомленні прес-служби українського зовнішньополітичного відомства.

На жаль, поки цього недостатньо. Якщо вже відверто, то таку кампанію слід розгорнути ще до другого локдауна.

Тепер же, якщо президент прийме пропозицію Лукашенка і/чи ймовірний план міністерської комісії, створеної в Ізраїлі, то продемонструє слабкість. Якщо ж стоятиме на своєму, посилаючись на боротьбу з коронавірусом, то ортодокси в Ізраїлі охрестять його ренегатом, а Україну — антисемітською державою. У будь-якому разі постраждає або імідж Зеленського, або його рейтинг — хоча, найімовірніше, і те, й інше одразу. А це і проблема міжнародних комунікацій, і черговий неприємний сюрприз перед місцевими виборами. Адже саме на рейтингу Зеленського тримаються електоральні перспективи "слуг народу". Але останнім часом по ньому було нанесено декілька потужних ударів. Чому посприяли і епікфейл з інспекцією бойовиками позицій ВСУ під Шумами, і провальна для гаранта зустріч "нормандської четвірки" на рівні радників в Берліні.

Чим нижчий рейтинг Зеленського, тим він вразливіший. І тим простіше буде Кремлю висувати Києву нові вимоги.

    Реклама на dsnews.ua