Газовий інцест. "Нафтогаз" отримав з "дочки" 3,2 млрд грн

Таким чином, багата "дочка" "Нафтогазу" втридорога повинна буде заплатити за газ, куплений у своєї материнської компанії навесні 2017 р. Адже насправді вартість газу, придбаного для балансування газотранспортної системи, складає всього 2 млрд грн. Решта 3,2 млрд грн - це з лишком нараховані фінансові санкції. Причому юристи НАК не соромилися нараховувати відсотки на відсотки". Так, крім пені (яка за визначенням є штраф за порушення термінів, що обчислюється у відсотках), застосували також "відсотки за несвоєчасну сплату" та інфляційні - 3% річних. Адвокати "Укртрансгазу" лише формально демонстрували спротив, на ділі ж їхня компанія була підведена під жорстку екзекуцію. У всякому разі, прес-служба "Укртрансгазу" відмовилася дати офіційний коментар з описом позиції їх юридичного департаменту. Мабуть, ця позиція виявилася дуже пікантною для публічного розголосу.

Ось вам газ на баланс

А починалося все у січні 2017 р. з купівлі-продажу газу - здавалося б, звичайних господарських відносин між двома компаніями. Але насправді вже тоді історія з закупівлею газу обзавелася характерним для цього ринку душком. Отже, у січні 2017 р. "Укртрансгаз" підписав договір на купівлю газу у головної компанії холдингу - НАК "Нафтогаз України" - в обхід тендерної процедури. "На ситуацію вплинули непередбачені обставини, а саме різке зростання використання природного газу на технологічні цілі (на 63%), особливо для балансування (на 185%)", - виправдовувалися в "Укртрансгазі". Ця компанія будучи оператором ГТС посилалась на те, що опинилася в цейтноті через скасування попереднього контракту на закупівлю газу (від листопада 2016 р., і все у того ж "Нафтогазу") і в січні 2017-го не було часу на організацію тендеру.

Іншими словами, не миттям, так катанням "нафтогазівських" газ з другої спроби все ж був закуплений. Хоча вже з початку 2016 р. поставляти газ "Укртрансгазу" збиралися кілька приватних компаній - як видобувають газ в Україні, так і імпортерів. Але лише через чотири місяці, в кінці квітня 2017 р., "Укртрансгаз" вперше в історії все ж провів тендер на купівлю газу для технологічних потреб та балансування, і гегемонія "Нафтогазу" була порушена. Подейкують, що прем'єрний аукціон "продавили" через дипломатів одного з північноамериканських країн.

Але до квітня 2017 р. НАК "Нафтогаз України" вже встиг поставити своїй "дочці" на умовах безальтернативного січневого контракту газу на суму 2 млрд грн.
Здавалося б, тут і закінчується неринкова історія - і після проведення того самого, квітневого, першого тендеру НАК "Нафтогаз України" порвав з монопольним минулим і став рівноправним членом у когорті газових трейдерів. Насправді ж настав час юристів. Вони задіяли примітивний, але ефективний механізм - внутрішньокорпоративну ієрархію. В такому випадку материнська компанія завжди права, тому в дочірній грають у піддавки.

Справи сімейні

Юристи НАК "Нафтогаз України" подали позов на свою дочірню компанію "Укртрансгаз" з вимогою сплатити довгий перелік штрафних санкцій за газ, який вдалося поставити. В результаті, чистий борг за газ, пред'явлений у позові "Нафтогазу", дорівнює 2 млрд грн. Пеня і відсотки за несвоєчасну оплату ще 1,7 млрд грн, а також 1,2 млрд грн у зв'язку з інфляцією за цей час і ще 0,3 млрд грн - 3% річних. Все, що вимагалося від представників "Укртрансгазу" в цій ситуації, - формально брати участь у судових засіданнях і не заважати діям своїх колег, вищестоящих в корпоративній ієрархії. Цікаво, що самі юристи називали згадану схему коротко - "інцест".

Зазначена юридична лінія поведінки дуже нагадує інший суперечку між НАК "Нафтогаз України" і все тим же багатостраждальним "Укртрансгазом". Мова йде про намагання "дочки" змусити "Нафтогаз" заплатити за послуги балансування, надані в 2016 р., - на суму 925 млн грн. Тоді ці дві компанії також розіграли в суді п'єсу "на двох". В результаті крайнім виявився... Дмитро Фірташ - саме на його облгази суд перевів борги "Нафтогазу".

В останньому ж випадку НАК отримає за поставлений газ суму в 2,6 рази більшу за його ринкову вартість. Виграних у суді коштів "Нафтогазу" вистачить для того, щоб майже повністю погасити свої зобов'язання перед "Укртрансгазом". А ці зобов'язання виникли у зв'язку з тим, що "Укртрансгаз" доставив до споживачів і в свої ПСГ імпортний газ, який НАК закупив за кордоном. Тобто державний газотрейдер знайшов спосіб для мінімізації своїх витрат по транспортуванню газу. Дорогу для цього відкрили судові рішення, що з'явилися в результаті імітації боротьби юристів з одного і того ж холдингу. І це є ще одним прикладом того, що монопольна структура групи "Нафтогаз", помножена на гнучкість і юридичний досвід її менеджменту, відкриває нові можливості для перерозподілу грошових потоків на вітчизняному ринку газу.

В кінцевому підсумку такі маніпуляції позначаться на держбюджет, який недоотримає податки з заниженою прибутку "Укртрансгазу" - але ж для поповнення держскарбниці є ж інші платники податків, чи не так?

Заниження прибутку може бути не єдиною причиною, по якій була застосована описана вище схема. Після судового позову у "Укртрансгазу" сформувався борг в 5,2 млрд грн, і висока ймовірність того, що компанія не зможе погасити його. І цілком може бути, що в цьому немає потреби. Швидше навпаки, адже при наявності такого боргу реалізувати прийняту Кабміном модель анбандлинга буде практично неможливо. Загалом, не дарма голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв говорив, що модель анбандлинга треба переглянути. "Зараз цей план анбандлинга, який спочатку передбачався, необхідно кардинально модернізувати. Сформований у "Магістральних газопроводах України" наглядова рада не зможе керувати системою, бо система повинна залишатися у групі НАК "Нафтогаз України ", - сказав голова НАК. Тепер у нього з'являться додаткові аргументи для захисту цієї позиції.