Гранатомет з фішкою. Скільки танків з військторгу допоможе спалити нове українське зброю
Так, росіянам довелося вкрай жорстко реагувати навіть на попередні домовленості щодо співпраці наших і турецьких підприємств військової промисловості. Ще одним сюрпризом, на думку багатьох українських і зарубіжних ЗМІ, був новий переносний реактивний гранатомет, представлений зброярами з київського конструкторського бюро "Луч".
Однак фактично це досить стара розробка, яка з початком війни на Донбасі активно пропонується для озброєння. Взагалі це така собі стійка тенденція останніх двох років, коли під маркою нових розробок українські компанії (причому в основному державні) представляють проекти і макети в кращому разі початку 2000-х років.
Справа в тому, що в період президентства Віктора Ющенка на оборонку були витрачені деякі засоби, підприємства ВПК за короткий час видали на-гора велика кількість нових проектів і розробок, багато з яких були родом з СРСР. Природно, що за кілька років взяти на озброєння будь зразок неможливо. А в умовах контрреволюції вже наступний президент і його міністри оборони кардинальним чином змінили підходи і все так і залишилося в тій чи іншій мірі реалізації. І тепер зброярі наввипередки пропонують Міністерству оборони буквально сотні зразків для озброєння армії.
Реактивний гранатомет калібру 107 мм розроблявся КБ "Промінь" у якості заміни для реактивного піхотного вогнемета "Рись", який дістався ВСУ ще від СРСР і фактично до весни 2014 р. був знятий з озброєння. Тобто основним завданням цього зразка важкого піхотного озброєння спочатку було знищення довготривалих вогневих точок противника, неброньованої техніки (пускові установки, РЛС, літаки на стоянці, автомобілі та ін), а також живої сили противника як знаходиться на відкритому просторі, так і в укриттях - будівлі з каменю, цегли або бетону і лише в останню чергу - легкоброньованої техніки.
Головною фішкою нового комплексу повинен був стати, на думку розробників, новітній на той момент оптико-електронний приціл ПРГ, який автоматизував і спрощував процес прицілювання, що дозволяло виявляти і розпізнавати цілі на дальності не менше 3000 м. Такі революційні для радянських і пострадянських РПГ характеристики різко підвищували можливості стрілка, особливо враховуючи, що гранатомет можна застосовувати з 1800 м. Крім того, різко скорочувалася час знаходження стрілка під вогнем противника, якого тепер не потрібно точно вивіряти приціл і "ловити" поправки, підставляючись під кулі.
Вже восени 2014 р. комплекс був показаний вищому військовому керівництву країни, в тому числі тодішнього міністра оборони Валерію Гелетею і секретарю РНБО Турчинову і викликав непідробний інтерес. Правда, тоді ж були висловлені серйозні претензії, які стосувалися передусім розширення функцій гранатомета.
Справа в тому, що на той момент були розроблені два види 14 кг реактивної гранати - осколково-фугасна і термобарическая. Основною для гранатомета була остання - фактично боєприпас об'ємного вибуху, який створює цілу хмару вогню, буквально випалюючи живу силу противника укриття.
Однак військові на основі досвіду війни на Донбасі вимагали розробки кумулятивного боєприпасу, який міг би застосовуватися для знищення танків. Тим не менш наявний в наявності комплекс не в повній мірі відповідав нового типу боєприпасів і вимагав серйозної доведення. І ось через три роки світу був представлений абсолютно оновлений комплекс, який зовні відрізняється насамперед габаритами.
Деякі військові фахівці висловлюють сумніви в ефективності застосування гранатомета в умовах маневреної війни насамперед з-за його маси - 22,3 км. По-перше, на сьогодні ми спостерігаємо на лінії протистояння на Донбасі класичну позиційну війну, в якій нашим військовим не вистачає надійної і потужної "довгої руки". Зараз в цій якості широко використовують вкрай застарілі радянські протитанкові комплекси, які в результаті тривалого зберігання мають, м'яко кажучи, не завжди адекватні характеристики і великий відсоток непотрапляння. Новітні "Стугни" із-за украй високій вартості застосовувати по бліндажу бойовиків де-небудь в районі Пикузов або Докучаєвська просто економічно не вигідно. А ось такий відносно дешевий, потужний і ефективний (для порівняння: дальність ураження самого поширеного на фронті РПГ-7 всього 0,5 км) комплекс був би вкрай потрібним і корисним.
По-друге, враховуючи характеристики і технологічну базу, гранатомет має цілком порівнянні масові дані. Той же російський РПГ-29 "Вампір" важить приблизно стільки ж. Адже нерозумно порівнювати наш зразок з західними, тим же "Панцерфауст-3" сучасних модифікацій, який створено на абсолютно іншій елементній базі і свідомо має найкращі характеристики по всім параметрам.
Варто висловити боязку надію, що подання зразка на такому престижному міжнародному збройному форумі дозволяє говорити про те, що розробка гранатомета вже вийшла з стадії дослідного проектування і переходить у стадію прийняття на озброєння і налагодження серійного виробництва. Адже апарат потрібний і вкрай затребуваний на фронті.
