Підконтрольні міністерству Омеляна держпідприємства втратили в банку-банкруті "Платинум" понад 400 млн
В кінці 2016 року Украерорух перерахував на поточні рахунки в Платинуме 160 млн грн двома траншами - 28 листопада і 29 грудня. Ще 46,3 млн грн у банк завів державний Морський торговельний порт Чорноморськ.
Як повідомили у Фонді гарантування вкладів, в цілому у фінустанові залишилися кошти понад 10 держпідприємств. До початку 2017 року на рахунках у збанкрутілому Платинум Банку один тільки Украерорух зберігав 405 млн грн.
З 10 січня в Украерорусі проводиться внутрішнє службове розслідування. Встановлено, що рішення щодо збільшення сум коштів на поточних рахунках підприємства приймали заступник директора з розвитку Ігор Касьяненко та перший заступник Сергій Гомболевський на підставі записок заступник директора з економіки та фінансів Тетяни Блідченко. Гомболевський в 2012-2013 рр. працював виконавчим директором аеропорту Одеса, реконструкцією якого в той час займалися компанії, пов'язані з основним акціонером "Платинум Банку" Борисом Кауфманом.
Держкомпанія направила НБУ, Фонду гарантування вкладів фізосіб і тимчасовому адміністратору банку листа з проханням забезпечити виконання зобов'язань "Платинум Банку" перед Украерорухом.Переговори з Нацбанком про повернення коштів держпідприємств з банку-банкрута вже почалися, розповів міністр інфраструктури Володимир Омелян. Коментувати можливі варіанти розвитку подій він не став.
Один з народних депутатів повідомив, що ситуацією навколо Украероруху зацікавилися навіть у РНБО, оскільки фінансовий стан підприємства впливає на безпеку польотів над Україною.
Експерти вважають, що повернути свої гроші держкомпанії не вдасться.
"Держпідприємства, які отримують статус кредитора, можуть повернути свої кошти лише після продажу активів банку у сьому чергу, - пояснює юрист юрфирмыАстерсВольга Шейко. - Судова практика свідчить про те, що з цими грошима можна попрощатися".
У період банкопаду комерційні підприємства, щоб уникнути втрати грошей, часто укладали з фінустановами кредитно-депозитні договори і при перших тривожних сигналах проводили взаємозалік зобов'язань. Але такий варіант можливий лише до введення в банк тимчасової адміністрації. Відповідно, для підприємств Мінінфраструктури він також не підходить.
У публікації висловлюються сумніви з приводу того, що керівництво держпідприємств і Мінінфраструктури не знало про жалюгідному стані "Платинум Банку", навколо якого протягом минулого року було декілька скандалів, освещавшихся усіма центральними ЗМІ.
