Гонка об'єднувачів. Навіщо Садовому сватати Вакарчука у свій список
Ще задовго до офіційного старту президентської гонки в таборі так званої "демократичної опозиції" визначилися кілька політиків, які претендували на роль її об'єднувачів. Після провальних переговорів між безкомпромісним полковником Гриценко і мером Львова Садовим перший помітно активізував зусилля.
В результаті на минулому 11 січня "Форумі демократичних сил", який і висунув Гриценко в президенти, "першому непрохідному" вдалося зібрати досить ефектну політичну тусовку. До екс-нардепа Миколи Катеринчука ("Європейська партія"), колишньому "гуманітарного" віце-прем'єру Миколі Томенку (рух "Рідна країна"), нардепу від БПП і за сумісництвом чолі штабу Гриценка Віктору Чумаку ("Хвиля"), об'єднання з якими Анатолій Степанович пафосно презентував ще в кінці минулого року, на форумі були помічені й інші "відповідальні особи", які завжди з Гриценко в тій чи іншій мірі співпрацюють давно, але про повноцінне політичному союзі з якими мова не йде.
Це в першу чергу "Єврооптимісти" - Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук, а також антикорупціонери-громадські - голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, експерти РПР Олександр Леменов та Ілля Несходовский, зі скандалом звільнений з посади міністра фінансів Олександр Данилюк та інші медийноузнаваемые діячі. І хоча особливих підстав стверджувати про присутність останніх у "команді Гриценко" як не було, так і немає, але їх поява сформувало враження, що Гриценко формує на вибори дійсно потужну команду.
Бачачи, що лаври "головного об'єднувача демократичної опозиції" успішно перетягує на себе Гриценко, Садовий вирішив не відкладати в довгий ящик свою відповідь і відразу після форуму запропонував альянс Вакарчуку (по суті, і нікому було пропонувати). Про спільний похід на вибори з Садовим раніше заявили в "Демальянсе" Василя Гацько, але це швидко забулося, не возымев практично ніякого ефекту. До речі, на попередніх парламентських виборах нинішні союзники голови "Самопомочі" спробували щастя пройти в Раду разом з Гриценком, але так і не подолали прохідний бар'єр.
По суті, Андрій Іванович нічого не втрачає від пропозиції альянсу Вакарчуку, адже цим він підтримує репутацію політика, що підтримує "молодих і незаплямованих", до яких можна умовно зарахувати й Гацько, і Вакарчука. Втім, ситуація зі співаком тут насправді двоїста. Ми пам'ятаємо, що Слава вже одного разу обирався до парламенту в команді Ющенка і, не пропрацювавши там і року, пішов назад у музику, пояснивши таке рішення "важкої енергетикою в парламенті", яка "висмоктувала з нього всі соки" і змушувала відчувати себе "героєм Кафки". Тоді багато хто розцінив це як прояв слабкості і неготовність до справжньої політичної діяльності.
Чи допомогло навчання в Стенфорді за програмою підготовки нових українських лідерів" дорости вокалісту самої популярної української групи до усвідомлення необхідності систематичної "оранки" на політичній ниві без емоційних і драматичних ефектів, - невідомо, як і те, чи треба йому взагалі на даний момент місце в парламенті. Поки з розпливчастих і "філософічні" заяв рокера про те, як облаштувати Україну, складається враження, що для нього мало що змінилося. До того ж не потрібно забувати, що Вакарчук - фронтмен, і не тільки у себе в групі. І якщо роль нерішучого потенційного кандидата в президенти з претензією на моральну авторитетність статусу фронтмена відповідає, то "спільне формування списку" з Садовим, схоже, не дуже.
До речі, що саме запропонував Садовий Вакарчуку, поки теж до кінця не зрозуміло. То "спільне формування" дорівнює пропозицією місця в списку, то чи пропозицією очолити цей список, то заповнити його своїми людьми. Але як би там не було, а депутатом-списочником Вакарчук вже був, і повернення до цієї ролі навряд чи відповідає амбіціям "морального авторитета нації".
Що ж стосується Садового, то для нього багато чого буде залежати від того, чи відповість Вакарчук взагалі і, якщо відповість, то що саме він скаже. Одна справа, якщо музикант просто проігнорує пропозицію Садового. Тоді Андрій Іванович залишиться при своїх. Але якщо Вакарчук привселюдно засумнівається у політичних перспективах Садового, то прагнення до "объединительству" може обійтися львівському меру черговий іміджевої втратою.
