Голуб капітуляції. Коли Сивохо покладе квіти до пам'ятника Мотороле
Колишній антимайдановец, кавеенщик і відповідальний за гуманітарну політику в Раді національної безпеки і оборони Сергій Сивохо продовжує потихеньку привчати українців до того, що повзучий реванш після перемоги Зеленського на президентських виборах стає реальністю.
У своєму останньому інтерв'ю Сивохо, як і обіцяв, продовжив боротися з "війною в головах", запропонувавши українцям "виправляти помилки" щодо Донбасу, зроблені за останні п'ять років. Мовляв, пора вже відмовитися від "штампів свої-чужі, сепары-укри". "Настав час виправляти помилки, прощати і просити прощення. І, звичайно, прийшов час розмовляти з людьми, які живуть на підконтрольних територіях... ми повинні їх слухати і переконувати", - заявив радник секретаря РНБО.
Сивохо, до слова, за недовгий час перебування на державній посаді вже встиг відзначитися в якості такого собі "голуба капітуляції", назвавши захист територіальної цілісності "старої обридлої політикою", яку продовжує диктувати "войовниче меншість". Останнім Сивохо навіть пригрозив гнівом "президента миру і діалогу", яким є Зеленський, порадивши не відчувати його "ступінь терпіння".
Так що нічого іншого від людини, який активно захищав Януковича і його курс на "васалітет" від Росії на Антимайданах і, якщо і був помічений у любові до України, то тільки в її адаптованому януковичевско-азаровському варіанті, чекати, напевно, не варто. Тим не менш, використавши відому примирливу формулу "прощати і просити вибачення", громадянин Сивохо вийшов на декілька новий рівень у своїй агітаційній роботі по викоріненню війни в наших з вами головах.
У самій по собі формулою "прощати і пробачити вибачення", зрозуміло, нічого поганого немає і бути не може. І це, напевно, єдиний з вироблених людством гуманістичних способів прибрати довготривалі міжнаціональні конфлікти. І коли про взаємне прощення кажуть, приміром, в Іспанії через 90 років після закінчення громадянської війни, чи у Франції і Німеччині через 70 років після закінчення Другої світової, або в сучасних Україні та Польщі через 76 років після Волинської трагедії, то таке рішення можна тільки вітати. Але говорити, що сьогодні, коли війна продовжується і кожен день продовжують гинути наші військовослужбовці, українці повинні прощати і просити вибачення в українців за дії російських окупантів - це означає, м'яко кажучи, абсурд.
За великим рахунком ми маємо справу з ситуацією, коли офіційна обличчя української влади, яким є Сивохо, маніпулюючи гуманізмом і миролюбністю, закликає українців визнати, що в Україні йде громадянська війна. Якщо це не те ж саме, що робить Володимир Путін, тоді Сивохо потрібно відправляти в московський Великий театр як молодою і стрункою балерини.
І зауважте, Сивохо ніде і ніколи не говорить про російської агресії або російської окупації, у версії реальності, яку озвучує радник секретаря РНБО, все як у серіалі "Слуга народу", Росія та її роль у війні просто відсутня, в той же час українцям пропонується сприймати ситуацію в кращих традиціях кремлівської пропаганди - жителі Донбасу не визнали київську хунту, і Україна пішла на них війною, за що тепер, звичайно ж, потрібно вибачатися. Про те. що в реальності все було зовсім по-іншому, на шостий рік війни навіть якось ніяково й говорити.
У тій спрощеній схемі, яку вперто нав'язує українцям Сивохо, не виявилося місця не тільки російської агресії, але і за великим рахунком власне жителям Донбасу, тим самим, яких нібито "почути" і у яких треба просити прощення. У поданні Сивохо, населення Донбасу чомусь подається як якась міфологізована пропагандистська однакова однорідна маса, яка вся суцільно проросійська і пригноблена у своєму героїчному російськомовності. Так, серед жителів Донбасу виявилося досить багато тих, хто цілком свідомо вступив на шлях колаборації з окупантами, але таких, що визнають і самі окупанти, навіть не більшість населення. Не менше, ніж активних та ідейних колаборантів, виявилося на Донбасі і тих, хто відкинули російську окупацію і змушені були виїхати зі своїх будинків, а частина з них досі захищають Україну зі зброєю в руках. Ну і, нарешті, ще одна велика частина населення просто виявилася заручником ситуації, намагаючись зберегти якийсь нейтралітет, вони опинилися в окупації і зараз змушені чи то зі страху, чи то з-за впливу пропаганди пасивно підтримувати окупаційний режим, або робити вигляд, що його підтримують. Когось з цих людей, звичайно ж, можна і зрозуміти, і вибачити - потім, після звільнення.
Але раз вже Сивохо як державний діяч заговорив про необхідність ще й просити вибачення, то було б непогано, якби він продовжив свою думку і уточнив, хто перед ким і за що конкретно повинен вибачатися. Чи всі українці повинні тепер просити вибачення у частини населення Донецька і Луганська, які замість того, щоб прогнати російську агентуру в особі моторол, гиркиных і бородаєв, усвідомлюючи всі наслідки своїх дій, влилися в їх ряди, взяли з їх рук зброю і почали не тільки захоплювати органи державної влади та правоохоронців, але і катувати і вбивати своїх проукраїнських співгромадян? Але за що? За те, що спробували перешкодити одним своїм співгромадянам розпорювати животи іншим своїм співгромадянам і прив'язувати їх до ганебних стовпів? За те, що не дали їм займатися подібним не тільки в Донецьку і Луганську, а в Харкові та Одесі? Як-то у Сивохо все не дуже логічно з визначенням вини українців перед Донбасом.
Втім, шукати в конструкціях Сивохо логіку, напевно, безглуздо. Адже після кількох його заяв стало зрозуміло, яку роль відіграє ця людина в РНБО. Схоже, його завдання зараз поступово привчати українців до нової риторики нової влади. Сам Зеленський поки не ризикує ректи зовсім відверті проросійські послання, а ось Сивохо в якості рупора капітуляції - це те, що треба. З одного боку, його не дуже шкода і на його фігурі можна випробувати реакцію українців на ідеї "примирення з агресором". З іншого ж, поки Зеленський змушений говорити те, що має подобатися і "ватникам", і патріотам, Сивохо може сконцентруватися на "ватянках", поступово відбираючи електорат у ОПЗЖ Медведчука і не даючи піти до партії кума Путіна частини електорату "Слуг народу". Українці, звичайно, деякий час обурюються "ватяними" ідеями Сивохо, але з часом поступово до них звикають і вже не будуть їх сприймати надто гостро. У всякому разі на Банковій сподіваються саме на це.
