Голова САП ймовірно зустрічався з головою ВАКС по справі Укргазбанку, — блогер
За інформацією блогера Тараса Загороднього, голова САП Олександр Клименко 8 листопада зустрічався з головою ВАКС Вірою Михайленко, щоб обговорити питання укладання угоди зі слідством ексзаступника голови правління Укрексімбанку Олександра Ігнатенка, який є звинуваченим у справі Укргазбанку
Про це Загородній пише у своєму блозі на Censor.net, передає "ДС".
"Злі язики говорять, що у день ухвалення угоди, 8 листопада, один з очільників САП, який був дуже схожий на керівника САП Клименка, приїжджав до суду і зустрічався із керівництвом ВАКС, яка дуже схожа була на керівника ВАКС Михайленко, яке мало затвердити угоду з Ігнатенко", — пише Загородній.
За даними блогера, представник керівництва Вищого антикорупційного суду не хотів затверджувати угоду через непереконливість позиції Ігнатенка. Тому засідання було перенесене з 7 листопада на восьме.
"Але пана Ігнатенка комусь дуже хочеться вивести з під удару, і після приїзду у ВАКС керівництва САП відповідна угода була затверджена на засіданні 8 листопада. Якщо це дійсно так, то це є тиском на суддю, втручанням у здійснення правосуддя і позапроцесуальною взаємодією суду і сторони звинувачення. Для уникнення якої і створювалася антикорупційна вертикаль", — пояснює блогер.
На його думку, показання Олександра Ігнтанека можуть бути використані проти колишнього голови Нацбанку Кирила Шевченка, який також є фігурантом справи Укргазбанку.
"У цій справі починають з’являтися угоди зі слідством. Найбільш цікава з яких – з ексзаступником правління Укргазбанку Олександром Ігнатенком, який після роботи в Укргазбанку працював на аналогічній посаді в Укрексімбанку. Ігнатенко – ідеальна кандидатура, щоб свідчити проти Шевченка. По-перше – за масштабом. "Зампрєд" Укрексіма проти голови Укргазу та НБУ. Типу Камєнєв проти Троцького. Ефектно, погодьтеся, а НАБУ знає толк у піарі. По-друге, у ексзаступника відомого Євгена Мецгера – багато вразливих місць, які можуть стиснути холодні руки детективів з гарячим серцем. Від Бентлі, що був куплений на скромну зарплатню держслужбовця, до різних цікавих кредитів, який видавав (і видає зараз) держбанк", — зазначає Тарас Загородній.
На його думку, антикорупційні органи занадто захопилися укладанням засекречених угод зі слідством. Такий підхід не лише дискредитує антикорупційну вертикаль в Україні, але й дозволяє справжнім злочинцям уникати відповідальності. Як приклад він наводить справу ексміністра екології Миколи Злочевського, якого викрили на одержанні рекордного хабаря у $6 млн і який за допомогою угоди зі слідством та донатом на армію у 500 млн грн зміг уникнути відповідальності. А також – адвоката Олега Горецького, якого разом з ексголовою Верховного суду Князєвим викрили на одержанні 2,7 млн доларів США. За рішенням суду Горецький отримав умовний термін і був зобов'язаний перерахувати 21 млн грн на "Армію дронів".
"Новий підхід антикорупційної вертикалі загалом та засекречені вироки і угоди з слідством зокрема викликають багато питань. Незрозуміло, а з якого біса засекречують суто "економічні" корупційні справи? І викликає щире захоплення вибірковість нового підходу. Що регулюється чиїмось невидимими, але дуже вправними руками. Дехто так довго і пристрасно кричав: "Вовки!" та "Плівки Вовка", що не помітив, як з’явилися нові вовки. У нових, антикорупційних засекречених шкурах. Питання, навіщо нам така робота "антикорупційної вертикалі?" — підсумовує Тарас Загородній.
