Олександр Сугоняко: Україна повинна готуватися до третього історичного обвалу гривні

ДС Як ви оцінюєте результати еволюції української банківської системи за останні 25 років?

А. С. Я вважаю, що це була тупикова гілка еволюції. Вона не могла не бути такою, тому що влада в Україні не знала: по-перше, навіщо потрібна банківська система, по-друге, якою вона повинна бути, ну і по-третє, які відносини мають бути між банківською системою і українською економікою. Вона погано розуміла і розуміє, навіщо їй взагалі гривня. Звідси і випливають всі проблеми.

ДС Але напередодні кризи 2008 р. прийнято було вважати, що в Україні досить сильна банківська система, яка може забезпечувати інтенсивний розвиток економіки, а після революції виявилося, що банківську систему потрібно очищати і оздоровлювати. Що, на вашу думку, пішло не так?

А. С. Державне управління банківською системою пішло не так. Було взагалі державне управління, наприклад, якщо говорити про валютне кредитування? Людям, які не отримували доходи у валюті, Нацбанк дозволив у 2003 р. отримувати кредити у валюті. Валютні ризики люди взяли на себе. Це все допустила влада. У результаті цієї помилки люди, які займали кошти у банківської системи, отримали за кризу 2008-2009 рр. близько 180 млрд грн курсового доважку до своїх кредитними боргами. НБУ не думав про те, щоб обмежити маржу іноземних банків, а також про те, скільки іноземних фінустанов має бути в Україні, щоб вони приносили користь нашій економіці. Вони допустили іноземні банки в Україну без будь-яких обмежень. Також без обмежень дозволили кредитувати населення на купівлю імпортних товарів. В Україну повезли імпорт, який вбивав вітчизняне виробництво, люди залишалися без роботи, вони повинні виїхати з країни. Це злочин. Таким чином, велася робота влади проти України. Банки з 2005 по 2008 рр. думали про одне: як наростити частку ринку, а деякі - як наростити частку ринку і продатися. Це була ілюзія зростання. Кредити зростали до 60% і більш в рік, в деякі роки кредитування населення збільшувалося на 120%, що було значно вище зростання доходів населення і зростання економіки. Рано чи пізно це повинно було закінчитися... кризою.

ДС Після революції в рамках програми оздоровлення НБУ вивів з ринку понад 80 банків. Як ви думаєте, це поліпшило якість і надійність банківської системи?

А. С. Це знищило українську банківську систему. Зараз банківської системи як такої немає. Основне завдання грошово-кредитної системи полягає в трансформаційній функції. Тобто банківська система повинна акумулювати вільні кошти, які є у населення і в економіці, і надавати їх тим, хто в них потребує. На сьогоднішній день банківська система не нарощує кредитування економіки, а зменшує його. Заборгованість за кредитами за рік скоротилася, та ж ситуація з депозитами. За даними НБУ, за 2016 р. було надано кредитів 965 млрд грн, зараз - 949 млрд. грн. Тобто основна функція банківської системи не виконується. Вона сьогодні нагадує розрахунково-касовий центр з затримкою платежів з цілого ряду банків. Фінансовий стан, стан якості кредитного портфеля в банківській системі погіршуються. Результатом такого гонтаревского "термоядерного удару" по українській банківській системі є зупинка її нормального функціонування з збитками за 2016 р. в 19 млрд грн.

ДС Стратегія, яку обрав НБУ, була єдино можливою, чи існували інші варіанти?

А. С. Нацбанк вибрав найгірший для України варіант з тих, що були. Саме ця стратегія була руйнівною для української банкової системи та економіки країни. За результатами діяльності стратегія голів НБУ Олександра Арбузова - Ігоря Соркіна (2010-2014 рр..) була така ж - руйнівна, вона готувала криза. Саме їхня політика накопичила масу проблем у банках. Банки набрали дуже дорогі депозити, 2012-2103 рр. відсотки за депозитами становили 25% і вище, а інфляція була нульовою. При таких відсотках по депозитах і мінімальному зростанні кредитування окупити збільшення процентних боргів банків було неможливо. Крім того, в банківській системі валюти в зобов'язаннях було більше, ніж в активах. Коли відбулося падіння курсу гривні, вартість обслуговування валютних пасивів суттєво зросла. Так що українська економіка в часи Януковича деградувала, наростали кризові явища, кредитний відсоток збільшувався при стабільно низької інфляції. Були проблеми з вартістю кредитів на міжбанку через брак гривні. За часів Януковича із золотовалютних резервів було продано $22 млрд, імпортери їх купили за гривню, вона була витягнута з економіки. Без грошей економіка стагнувала. Це призвело до того, що підприємства, які брали кредити, їх не повертали. Якість кредитних портфелів погіршився. Всі ці накопичені внутрішні проблеми банків коли-то повинні були прорвати. Гонтарєва допомогла різко зруйнувати "дамбу", яку вибудовували за Януковича, і всі накопичені проблеми захлиснули банківську систему України.

ДС чи Були інші варіанти? Що потрібно було робити?

А. С. Потрібно було поступово відкривати шлюзи окремих проблем, знімати їх, готуючи суспільство, економіку і банки до реалізації програми оздоровлення, яку владі треба було розробити і мати. Крім того, Гонтарєва додала таку проблему, як трикратне падіння курсу. Це колосальний підрив довіри до гривні і до банків з боку населення. Що викликала панічний відтік коштів з банків. І до цього НБУ додав, я б сказав, "фашистський" метод. Вони не задіяли такий банківський інструмент, як рефінансування, яке використовується, коли погіршується ліквідність того чи іншого банку. НБУ не видав стільки рефинанса, скільки вийшло коштів з банків. Видав в рази менше, а половина з тих 40 млрд грн була видана тим банкам, які потім НБУ ліквідував. Була обрана найгірша стратегія, а той варіант, який міг заробити, Нацбанк навіть не розглядав. Бо завдання, яке ставило перед собою керівництво НБУ, я в цьому переконаний, - знищити українську банківську систему, зруйнувати її органічну зв'язок з українською економікою. У коаліційній угоді щодо реформування фінансового ринку, підписаному нашими депутатами-"вороженьками", метою реформування українського фінансового сектору визначили інтеграцію його в міжнародний ринок капіталу. Якщо говорити образно, наприклад, є хвора людина і метою лікування його кровоносної системи є інтегрування її в кровоносну систему іншої людини. Замість того, щоб забезпечити нормальне функціонування банківської системи як підсистеми економіки України, поєднати гроші з нею, вони поставили собі завдання інтегрувати український фінансовий сектор в міжнародний ринок капіталу. І ця мета близька до завершення. Для цього потрібно, щоб в Україні залишилися тільки іноземні банки, а всі українські були знищені, над чим добре попрацював НБУ - 85 банків з українським капіталом знищено. Державні банки можуть бути в будь-який момент продані іноземному капіталу. Сьогодні держбанки становлять понад 53% активів і капіталів. Іноземні фінустанови за активами - 35%. Всього - 88%. Ось маємо майже 100% "інтегрування у міжнародний ринок капіталу", а за фактом - це знищення базової основи управління країною. Коли-то, здається, Рокфеллер говорив: "Мені не потрібно контролювати ваш парламент, уряд, мені достатньо контролювати вашу грошово-кредитну систему". На це успішно попрацювала нинішня влада.

ДС Як на стабільність банківської системи вплинула націоналізація Приватбанку? Його необхідно було націоналізувати чи були інші варіанти?

А. С. Народу подали цю подію як вибір між поганим і дуже поганим варіантом. Але був і хороший варіант, про який не говорять. Націоналізувати потрібно було не тільки Приватбанк з його боргами, але і відповідні боргами активи власників-боржників. Тоді це було б справедливим рішення проблеми з позиції суспільства і держави.

Згідно з офіційним повідомленням на сайті Кабміну від 18.12.2016 "приватні акціонери Приватбанку звернулися до уряду з пропозицією, щоб держава в інтересах клієнтів банку стало його повним власником". Уряд пішов назустріч і купив банк за 1 грн. І купив його борг в інтересах власників банку, про що вони не просили.

Після цього кроку уряду колишні власники Приватбанку, як боржники перед українцями, зникли, а замість них в якості боржника з'явилося держава в особі Міністерства фінансів. У підсумку боржниками виявилися платники податків, а не тільки.
Мінфін. Згідно з постановою КМУ №961 від 18.12.2016 для формування капіталу банку здійснив випуск ОВДП на суму 116,8 млрд грн терміном обігу до 15 років зі ставкою доходу до 10,5% річних. Тобто на цю суму збільшився державний борг, розмір якого і до цього був більше допустимого для слабкої української економіки.

Що криється за випуском цих облігацій?

По-перше, таке значне збільшення грошової пропозиції шляхом викупу НБУ випущених урядом облігацій для збереження на плаву тепер вже державного Приватбанку однозначно матиме негативний вплив на обмінний курс і інфляцію, які в першу чергу вдарять по самим бідним та знедоленим українцям.

По-друге, хронічний бюджетний дефіцит і критичний розмір держборгу, істотно посилені чинником бюджетного порятунку Приватбанку, змусять владу шукати нові джерела для латання фінансових дірок у більшості сфер державної діяльності.

По суті, стабільність банківської системи забезпечено перенесенням боргового навантаження з власника банку на українських платників податків.

ДС Україна після цих реформ НБУ не нагадує Росію, де домінує Ощадбанк?

А. С. Це різні речі. Справа в тому, що знищення українських комерційних банків доповнюється планами продаж іноземцям наших державних банків. Таким чином, Україна повністю втрачає контроль над своєю банківською системою, яку так "інтегрують" у світовий ринок капіталів.

ДС В цій ситуації щось можна змінити? Які кроки необхідно зробити для того, щоб банківський сектор знову почав розвиватися?

А. С. В першу чергу треба зрозуміти мету, яка стоїть перед нашою економікою. На мій погляд, вона полягає в тому, щоб забезпечити українське суспільство усіма необхідними матеріальними умовами життєдіяльності. Це повинна робити наша вітчизняна економіка хоча б на 70%. Сьогодні ми одягаємося і взуватися на 5% від своїх підприємств, на 95% - бог знає від кого. Треба поставити завдання для уряду років на п'ять-десять: повернути український ринок вітчизняному виробнику хоча б на 50-80% в різних галузях. Робити це треба розумно і поступово. Треба прописати цілі для економіки, для різних галузей, і на ці цілі, на досягнення повинна працювати банківська система. Тобто під економічні цілі уряду повинні бути прописані відповідні цілі грошово-кредитної політики. Головна мета банківської системи полягає в тому, щоб поєднати грошово-кредитну діяльність з господарською. Вона повинна бути націлена на забезпечення всіх суб'єктів господарської діяльності: великих, середніх, малих - дешевими і "довгими" грошима. На неї повинні працювати НБУ і уряд. Це робота не цієї влади.

ДС В нинішніх умовах можна відродити кредитування?

А. С. Тут є один важливий момент: вся та робота, про яку ми говорили вище, повинна супроводжуватися радикальним зростанням довіри українського суспільства до гривні і до банківської системи. Не за один рік, але, можливо, забезпечимо стабільний курс гривні, який не буде руйнувати нашу економіку і провокувати інфляцію. Зробити дешеві кредити. Це можна здійснити, якщо будуть поставлені такі цілі і відповідні державні органи будуть на них працювати. Треба лише пам'ятати: відродження кредитування неможливе без відродження економіки, а відродження економіки - без кредитів.

ДС Якщо говорити про курс гривні, політика НБУ сильно впливає на його формування або регулятор його просто "фотографує"?

А. С. Я б сказав так, НБУ його "підмальовує", щоб потрібні суб'єкти могли заробити на коливанні курсу і щоб особа керівництва НБУ при цьому мало пристойний вигляд. Взагалі у нас традиційно погана ситуація з платіжним балансом, а курс - це функція від стану платіжного балансу. У нас знову почалися так звані "сходинки" до чергового, вже третього обвалу курсу за останні 12 років. В 2015 р. у нас було приблизно $0,2 млрд від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. У 2016-му - вже $3,4 млрд. Це фінансова основа обвалу курсу. Тому, що б там не малював НБУ, курс залежить в основному від зовнішньоекономічної діяльності країни. Ще від зовнішніх кредитів. Якщо є дефіцит за поточним рахунком, то він перекривається тільки боргами плюс інвестиціями. У минулому році НБУ, маючи дефіцит за поточним рахунком $3,4 млрд, викупив $1,5 млрд. Навіщо? Щоб йти курсом Арбузова і штучно утримати курс? Щоб поглибити завтрашній обвал курсу? Уряд при цьому нічого не робить, щоб зупинити падіння курсу гривні в майбутньому, не ставить за мету покращити стан платіжного балансу шляхом зміни структури економіки.

ДС Як ви думаєте, можна досягти стабільного розвитку банківської системи, якщо національна валюта за три роки знецінилася в три рази?

А. С. Така девальвація гривні - це наслідки оголення всіх проблем банківської системи і економіки України в один момент. Як я вже говорив, для стабільного розвитку банківської системи в таких умовах потрібно в першу чергу повернути довіру населення до гривні і банкам. Перший крок на цьому шляху - замінити Гонтареву людиною, яка зможе повернути грошово-кредитну систему українській економіці.

ДС На вашу думку, рекомендації МВФ сприяють швидкому відновленню економіки? Це єдино можливий варіант економічної політики?

А. С. Моє ставлення до МВФ незмінне. Не виключено, що можна деякий час користуватися його кредитами у форс-мажорних обставинах, але в довгостроковому періоді ставити суверенітет монетарної політики у залежність від зовнішніх умов означає передати управління економікою і країною в чужі руки.

ДС Що, на вашу думку, необхідно зробити, щоб створити можливості для швидкого економічного розвитку України?

А. С. В першу чергу потрібно вирішувати політичне питання якості влади. При цій владі розв'язання проблем економіки, фінансів і грошово-кредитної системи в інтересах держави, суспільства, людей не буде.

ДС У вас є улюблений економіст?

А. С. Улюблений економіст... Той, хто в 2006 р. отримав Нобелівську премію за роботу, в якій доводив, що економічних криз більше не буде (у 2006 р. Нобелівську премію з економіки отримав Едмунд Фелпс. - "ДС"). Так от вихід із сьогоднішньої економічної кризи в рамках старої економічної парадигми неможливий. Треба самим думати. Що стосується наших науковців, то можу сказати, що ми провели чотири конференції протягом двох років. У цій роботі було задіяно більше сотні українських вчених. І я переконався, що наші вчені здатні дати адекватні відповіді на виклики, які стоять перед вітчизняною економічною і фінансовою наукою. Це головне.

ДС Яка остання прочитана книга по економіці вас вразила?

А. С. Нещодавно я перечитував "Добробут для всіх" Людвіга Ерхарда. Це людина, який піднімав економіку Західної Німеччини, в якій вона також була повністю зруйнована. Він підняв економіку за рахунок продуманої грошової реформи, стимулювання діяльності середнього класу. У нас такий економічною силою, поряд з середнім та малим бізнесом, може бути великий бізнес, якщо він зможе відмовитися від своєї паразитарної функції відбору коштів у держави і людей. Врятувати банківську систему України зараз можуть тільки здоровий глузд і знання справи, а не якийсь економіст чи ідея (марксизм, лібералізм, економічний націоналізм тощо).

Олександр Сугоняко, голова Асоціації українських банків

Народився 24.04.1953 р. в селі Араповичи Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Освіту. Вінницький політехнічний інститут (спеціальність - радіоінженер).
Кар'єра. Був робочим Кіровоградського заводу радіоприладів, майстром, начальником цеху, начальником Житомирського районного вузла зв'язку. Викладав політекономію у Житомирському філіалі Київського політехнічного інституту. З листопада 1990 р. - член правління Соціал-демократичної партії України. У 1991-1992 роках - голова СДПУ.

З 1990 по 1994 рр. - народний депутат України першого скликання. Був членом парламентської комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. Займався питаннями формування національної грошової системи, організував ряд міжнародних і національних конференцій та випуск книг з проблем впровадження та стабілізації національної валюти і розвитку банківської системи.

З квітня 1993-го - президент Асоціації українських банків (АУБ), на цій посаді п'ять разів переобирався. АУБ створена в 1990 р. Об'єднує діючі в Україні комерційні банки та представляє їх системні інтереси у відносинах з національним банком, Верховною Радою, Адміністрацією президента, Кабінетом Міністрів, ГФС та іншими державними і недержавними установами та організаціями.

2000-2006 рр .. - член наглядової ради НАК "Нафтогаз України".

2001-2012 рр .. - член адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В 2004 р. був членом Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Сім'я. Одружений, є дочка і син, а також троє онуків.