Рік на розрив із Москвою. Що буде далі з УПЦ МП

Очікується, що на День Незалежності Володимир Зеленський підпише закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", прийнятий 20 серпня. Але жодних реальних кроків для зміцнення духовної незалежності України цього дня не розпочнеться.

Перший крок розпочнеться не раніше, ніж за 30 днів після опублікування закону. А другий — лише за дев'ять місяців.

Важливі обидва кроки. Перший стосується верхівки УПЦ МП та не потребує судових рішень. Другий крок, за участю судів, стосуватиметься всієї структури УПЦ МП, включаючи єпархії в областях та релігійні громади у містах та селах.

І вже результати першого кроку покажуть, чи справді Банкова сповнена рішучості зміцнювати нашу духовну незалежність.

Перший крок: через 1-3 місяці

Через 30 днів після опублікування закону набудуть чинності його статті 3 та 4, кожна з яких стосується одночасно РПЦ та афілійованої з нею УПЦ МП.

Щодо РПЦ, стаття 3 оголошує однозначно: "Діяльність в Україні Російської православної церкви заборонена". Стаття 4 перераховує конкретні наслідки цієї заборони, зокрема застосування РНБО санкцій до забороненої церкви.

У статті 4 зазначено, що релігійна організація, яка діє в Україні, не може входити до структури (бути частиною) РПЦ або бути іншим чином афілійованою з РПЦ. Зрозуміло, що це стосується насамперед УПЦ МП.

Стаття 3 говорить, що список релігійних організацій в Україні, афілійованих з РПЦ, затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, та оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Мається на увазі ДЕСС — Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

Отже, якщо закон буде опубліковано 24-25 серпня, то вже наприкінці вересня на сайті ДЕСС може з'явитися список, у якому УПЦ МП буде офіційно визнано афілійованою з РПЦ.

Наголосимо, що жодних судових рішень для цього не потрібно. Достатньо релігієзнавчої експертизи. А її було проведено ще у січні минулого року. У її висновках зазначено:

• "УПЦ цілком і повністю підпадає під усі визначені у ч. 8 ст. 12 Закону України № 987 "Про свободу совісті та релігійні організації" критерії належності релігійної організації закордонному релігійному центрові. Відтак УПЦ цілком відповідає ознакам релігійної організації, керівний центр якої знаходится за межами України, в державі-агресорі";
• "Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним";
• "УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим";
• "УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування".

Щойно ДЕСС на своєму сайті визнає УПЦ МП афілійованою з РПЦ, це спричинить кілька наслідків. Відповідно до статті 3 нового закону діяльність релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, "не допускається". Ким не допускається? Зрозуміло, що державою. Зокрема, Кабмін у тримісячний строк після опублікування закону зобов'язаний здійснити встановлені законом заходи щодо повернення державного майна з користування РПЦ "та релігійних організацій, діяльність яких не допускається".

Тобто до кінця листопада Кабмін має нарешті відібрати в УПЦ МП Києво-Печерську лавру. Якщо ми це побачимо, значить, справді Банкова налаштована рішуче.

Якщо ж ДЕСС не поспішатиме і Кабмін теж не діятиме — тоді можна буде припускати, що влада ухвалила цей закон не для того, щоб його виконувати, а щоб його показувати: дивися, народе, ось як ми зміцнюємо твою духовну незалежність.

Звісно, ми сподіваємось на оптимістичний варіант. І тому розповімо також і про другий крок, який зобов'язалася зробити влада, ухваливши цей закон.

Другий крок: за 9-12 місяців

"Закон про заборону УПЦ МП", як його неформально називають в Україні, вносить зміни до Кодексу адміністративного судочинства. Ці зміни набудуть чинності за 9 місяців після його опублікування, тобто наприкінці травня наступного року.

Зокрема, запрацює стаття 289-9 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про припинення релігійної організації". У ній записано, що такі справи повинен розглядати як суд першої інстанції апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. На даний момент це Шостий апеляційний адміністративний суд. Але до травня, мабуть, уже почне працювати Вищий адміністративний суд України. У меморандумі від 17 червня Україна пообіцяла МВФ ухвалити до кінця 2024 року закон про створення ВАСУ з палатами першої та апеляційної інстанцій.

Головне в тому, що всі адміністративні позови про припинення УПЦ МП, її єпархій та громад подаватимуться до одного і того ж суду у Києві (а не до окружних адміністративних судів в областях). Апеляційною інстанцією для цих справ буде Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менш як із п'яти суддів. Касаційної інстанції не буде: судове рішення Верховного суду у таких справах є остаточним та не підлягає касаційному оскарженню.

Для вирішення цих справ закон встановив дуже стислий термін. Адміністративна справа за позовною заявою про припинення релігійної організації вирішується судом першої інстанції протягом місяця після відкриття провадження у справі. Далі відповідач має 20 днів на подання апеляційної скарги. І потім Верховний суд розглядає справу протягом місяця після відкриття апеляційного провадження.

Отже, судові розгляди займуть менше трьох місяців. Якщо позови до суду будуть подані наприкінці травня, то остаточні рішення будуть ухвалені і набудуть чинності не пізніше за кінець серпня — якраз до наступного Дня Незалежності. Як бачимо, над сценарієм працювали професіонали.

Звісно, тут напрошується питання, а чи вчасно буде подано позови. Відповідь дуже проста: все залежатиме від президента та уряду. Тому що позови подаватимуть органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 289-9, право звернутися з адміністративним позовом щодо припинення релігійної організації має ДЕСС або орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації. Статути релігійних центрів та управлінь, таких як УПЦ МП та її єпархії, уповноважена реєструвати, знову ж таки, ДЕСС. А статути релігійних громад реєструються Київською міською та обласними держадміністраціями.

Тому, якщо центральна влада матиме політичну волю реалізувати закон, то наприкінці травня наступного року слід чекати хвилю адміністративних позовів проти всіх структурних одиниць УПЦ МП. Дев'ять місяців — більш ніж достатній термін для того, щоб підготувати такі позови якісно, з потужною доказовою базою.

Інше питання, чи впораються з цією хвилею позовів дві судові інстанції у Києві: ВАСУ (або Шостий ААС) та Верховний суд. Але це залежатиме від кількості позовів. Не виключено, що до травня число єпархій та громад УПЦ МП різко скоротиться.

Між двома кроками

Закон, ухвалений 20 серпня, спочатку називався "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій". Але перед другим читанням йому дали гучнішу назву: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Ця назва підкріплена преамбулою, в якій пояснюється мета закону: захистити "право громадян змінювати релігію та переконання і право релігійних організацій змінювати підлеглість релігійним центрам (управлінням)" від "протиправних посягань з боку будь-яких осіб, релігійних чи інших організацій, іноземних держав".

Тобто завдання полягає не в тому, щоб домогтися припинення функціонування УПЦ МП, а в тому, щоб стимулювати повноцінний розрив УПЦ з РПЦ або (якщо УПЦ від цього відмовиться) вихід релігійних громад та цілих єпархій зі складу УПЦ МП.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук 17 серпня розповів в ефірі телемарафону, що закон дасть "можливість тим церквам, які хочуть відскоблитися від Москви, зробити це відповідно до канонічного права". Він пояснив, що "у релігійних організацій буде певний період, за який вони зможуть зробити низку дій, які будуть свідчити про те, що вони вже не мають афіліації чи зв’язку з РПЦ". 

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв акцентує на тому, що ДЕСС направлятиме релігійним організаціям приписи про усунення порушень. І лише якщо припис не буде виконано, органи влади звертатимуться до суду.

УПЦ отримає припис розірвати зв'язки із РПЦ. А якщо це не буде зроблено, то єпархії та громади УПЦ отримають припис розірвати зв'язки з УПЦ. А якщо вони теж не виконають приписи, тоді, згідно із законом, ДЕСС звернеться до Фонду держмайна, органів місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб "для дострокового припинення прав користування майном, у тому числі дострокового припинення договорів оренди відповідного майна, укладених з релігійною організацією, скасування (дострокового припинення дії) рішень щодо надання відповідного майна у користування". Як кажуть, "не хочете по-доброму, буде по-поганому".

Водночас ПЦУ закликає УПЦ МП до діалогу. "Ми звертаємося, ми відкриті, ми протягнули нашу руку митрополиту Онуфрію, єпископату і духовенству із закликом розпочати діалог без попередніх умов. Ми звертаємося до вірних. Адже від них залежить наше спільне українське майбутнє. Адже кожна громада, згідно з українського законодавства, і згідно з новим прийнятим законом, має можливість змінити свою юрисдикцію", — заявив в ефірі телемарафону предстоятель ПЦУ Епіфаній.

Можна прогнозувати, що найближчі 12 місяцв церковне життя буде дуже бурхливим. Якщо, звісно, закон прийнятий для того, щоб виконувати, а не щоб показувати.