Глобальний грім. Що можуть американські "старички" В-52 зробити з Росією (КАРТА)
Згідно з легендою навчань завданням екіпажів було відпрацювання дій у разі повномасштабного військового конфлікту і удар по об'єктах ймовірного супротивника. Так як політ проходив над міжнародними водами вздовж узбережжя Мурманської області Російської Федерації, то неважко здогадатися, що під умовний "удар" американців потрапили місця базування атомних підводних човнів Північного флоту і об'єкти в районі архіпелагу Нова Земля.
Причому, судячи з усього, літаки виконали умовні тактичні пуски ракет, а не бомбардування. Бомби зазвичай скидають на відстані приблизно 10 км від мети, для чого потрібно пролетіти над метою.
Однак це лише одна з ланок у ланцюзі подій навколо Росії. Так, в ніч на 28 жовтня два В-52Н Stratofortress і дві "невидимки" Northrop B-2 Spirit злетіли з авіабази Эллсворт в Південній Кароліні, виконали переліт через Атлантику і, дійшовши до межі застосування зброї над Західною Польщею, повернули на зворотний курс. При підході до межі застосування ракетної зброї синхронно з ними діяли всі ті ж два В-52Н з Фейрфорда. Як пишуть американські ЗМІ, все це називалося стратегічними навчаннями "Глобальний грім-2020" і умовні цілі розташовувалися на відстані 1200-1500 км (в районі Москви і Санкт-Петербурга).
А трохи раніше — 24 жовтня — пара В-52 з Фейрфорда завдала віртуальний удар по російських цілям в окупованому Криму. Політ тривав 12 годин, причому на остаточному етапі американські екіпажі щільно взаємодіяли з ППО та наземними службами Румунії, України та Грузії. Як стверджують офіційні джерела, цей виліт був здійснений в рамках навчань "інтеграції в театр військових дій і льотної підготовки" з регіональними союзниками і партнерами по НАТО.
І нехай нікого не бентежить, що у такого роду операціях задіяно такий відверто "стародавній" апарат (у цьому році самим новим машинам виповниться 57 років), як восьмидвигательный стратегічний бомбардувальник B-52 Stratofortress. Хоча перші B-52А надійшли на озброєння Стратегічного авіаційного командування ВПС США в 1955 р., проте американцям вдалося завдяки постійній модернізації, як і раніше розраховувати на нього як на один з козирів у майбутній війні.
На літо 2018 р. у складі ВПС США перебувало 77 стратегічних бомбардувальників B-52H, з яких 36 є носіями ядерної зброї, а 41 переобладнаний в носії звичайних озброєнь.
Літак може доставити до цілі майже 32 т самого різноманітного озброєння, включаючи неядерні крилаті ракети AGM-86C/D ALCM, AGM-158А JASSM, AGM-158B JASSM-ER і керовані авіабомби з лазерними та комбінованими інерціально-супутниковими (JDAM) системами наведення. У цій якості B-52 може виконувати роль, за американською термінологією, "літака-арсеналу", який буде застосовувати малопомітні крилаті ракети JASSM-ER з дальністю понад 980 км проти ворогів з сучасної ППО, перебуваючи поза зоною її поразки, або високоточні авіабомби (наприклад, JDAM) на таких театрах бойових дій, як Афганістан чи Ірак, де засоби ППО супротивника обмежені або взагалі відсутні.
Однак найголовніше — нині B-52H залишаються єдиними в США носіями крилатих ракет AGM-86B ALCM з максимальною дальністю польоту 2400 км і термоядерної боєголовкою потужністю до 150 кт. При цьому досить економічні двоконтурні турбореактивні двигуни забезпечують бомбардувальнику B-52H величезну дальність польоту без дозаправки в повітрі — 15 тис. км.
З дозаправками в повітрі дальність і тривалість польоту визначається виключно витривалістю екіпажу. Так, під час удару крилатими ракетами по цілям в Іраку 16-17 січня 1991 р. до початку операції "Буря в пустелі" сім B-52G, злетіли з авіабази Барксдейл в Луїзіані і повернулися туди ж, провели з трьома дозаправками 35 годин у повітрі, подолавши 35 тис. км.
Цікаво, що американці не планують знімати їх з озброєння і навіть запустили програму модернізації, яка дозволить В-52Н перебувати в строю до 2050-х років, тобто майже в 100(!) років. Зрозуміло, що таке буде можливе тільки після заміни двигунів на більш сучасні, оновлення радіоелектронного обладнання та оснащення бомбардувальника нової ядерної крилатою ракетою LRSO.
Якщо це станеться (в чому немає сумнівів, враховуючи витрати США на оборону), B-52 Stratofortress переживе у ВПС навіть більш сучасні бомбардувальники B-1 (плануються до списання не пізніше 2032 р.) і B-2 (не пізніше 2036 р.), які замінить стратегічний бомбардувальник нового покоління B-21 Raider.
Таким чином, можна констатувати, що відпрацювання такими бомбардувальниками умовних пусків ракетного озброєння в умовах протидії з боку супротивника (а росіяни практично у всіх випадках піднімали в повітря свої винищувачі-перехоплювачі і задіяли всю систему ППО) є досить прозорим натяком на відповідні дії американців в разі початку повномасштабної агресії Росії в Європі.
