Забудьте про "зраду". З чим завітав до Києва Ллойд Остін
Міністр оборони США прибув в Україну підтвердити незмінність української політики адміністрації Джо Байдена
Глава Пентагону Ллойд Остін виконав обіцянку приїхати до Києва, дану президенту України Володимиру Зеленському під час візиту того в Вашингтон 1 вересня.
Першим Остін зустрівся зі своїм колегою Андрієм Тараном, потім попрямував в "гості" до Зеленського.
Основним же меседжем, який американський генерал артикулював під час обох зустрічей і насамперед після прибуття в Україну, стало запевнення в "непохитній" підтримці Києва з боку Сполучених Штатів у війні з росіянами і зміцненні "здатності України стримувати подальшу агресію Росії".
По-друге, як самим своїм візитом, так і в словесній формі Ллойд Остін підтвердив, що домовленості, досягнуті в Вашингтоні півтора місяці тому, залишаються в силі і адміністрація Джо Байдена не покине своїх обіцянок.
В ході переговорів Остіна з Тараном і Зеленським обговорювалася, зокрема, робота над дорожньою картою здійснення положень Рамкової угоди щодо стратегічних основ оборонного партнерства США і України, яка була підписана у вересні.
Примітна і риторика президента і міністра оборони України стосовно інтеграції в НАТО. Замість вже звичних чи не вимог прискорити процес вступу України в Альянс, акцент в бесідах був на раніше затверджених параметрах євроатлантичної інтеграції.
Так, Вашингтон підтримує відповідні устремління України. Однак випрошування членства в Альянсі неефективно: потрібно робити домашню роботу — привести армію у відповідність до критеріїв НАТО.
Ось той шлях, який повинна пройти Україна, щоб влитися в північноатлантичну сім'ю.
Хоча шлях цей не близький. І не тільки тому, що домашня робота ще не виконана, а й тому, що серед союзників є ті, хто не підтримують інтеграцію України. Наприклад, Франція і Німеччина, які блокували устремління Києва і Тбілісі на саміті в Бухаресті в 2008 р.
Але Вашингтон пропонує наблизити інтеграцію, а заодно зміцнити власну обороноздатність за допомогою участі в локальних ініціативах. Наприклад, сформувати альянс з Грузією та Румунією в піку Росії в Чорноморському регіоні.
Варто зауважити, що це свого роду новий тренд, що з'явився у відповідь на кризи всередині таких великих організацій, як НАТО, спровоковані національним егоцентризмом країн-членів. Так з'явилися на світ Нова атлантична хартія США і Британії, потім AUKUS — військово-політичний альянс Австралії, Британії та США; а в кінці вересня оборонну угоду уклали також Франція і Греція.
У випадку України це також може стати життєздатним варіантом — альянс з чорноморськими країнами, серед яких є члени НАТО (Румунія, Туреччина). Природно, при активній підтримці Вашингтона.
Таким чином адміністрація Байдена через Остіна, по-перше, відповіла на запит з боку України; по-друге, на загрозу спікера Кремля Дмитра Пєскова, озвучену в ефірі France 5, жорстко відреагувати на вступ України в НАТО, що для Москви, мовляв, є "червоною лінією".
Вашингтон парирував: Україна стане членом НАТО, коли буде готова технічно, і це не обговорюється.
Крім того, потрібно звернути увагу на той факт, що Остін зараз здійснює своє перше європейське турне, відвідуючи країни, які перебувають на східному фланзі НАТО, тим самим цементуючи інтереси США в цьому регіоні. Плюс недавній явно безрезультатний візит заступника держсекретаря Вікторії Нуланд в Москву, подробицями про який ніхто особливо не ділився, вимагав нівелювання всіх домислів і зачатків "зради". Що Остін, власне, і зробив.
Ніяких договорів за спиною у партнерів США не ведуть. Інтереси їх ніхто здавати не збирається. Нового Афганістану не буде, всупереч активним старанням Кремля і його міньйонів в Україні просувати цей наратив. До речі, на це прямо вказав під час сьогоднішнього брифінгу міністр оборони Андрій Таран.