Гіперзвукові ракети. Де місце України у новій гонці озброєнь

Останні кілька років, без сумніву, можна назвати "гіперзвуковими перегонами" — одразу кілька країн заявили про створення і навіть можливе прийняття на озброєння нової зброї. Однак при найближчому розгляді виявляється, що йдеться не більше, ніж про боєголовки балістичних ракет, які потрапляють під визначення гіперзвукової зброї з великою натяжкою. Адже ключовою особливістю будь-якої подібної зброї є можливість здійснення керованого польоту, у ході якого гіперзвуковий апарат може здійснювати маневр за висотою та за курсом руху, що недоступно (або обмежено доступно) для боєголовок, що летять по балістичній траєкторії.

Проте Північна Корея 5 січня 2022 р. заявила про те, що її військовими було здійснено випробувальний запуск нової гіперзвукової ракети. Судячи з повідомлення Центрального телеграфного агентства КНДР, ракета має "технологію бічного маневрування керованою гіперзвуковою бойовою частиною, що відокремлюється, і використовує ампулізоване зберігання рідкого палива".

Буквально у відповідь на це повідомлення Південна Корея оголосила про створення гіперзвукової ракети Hycore — перші випробування нової зброї планується провести цього року.

А російські та китайські гіперзвукові бойові блоки, що планують, вже прийняті на озброєння. Йдеться про комплекс "Авангард" на старій ракеті УР-100Н УТТХ (на більш сучасний "Сармат" його не вдалося пристосувати) та DF-17.

Водночас американська військова промисловість зосередилася на розробці "чистої" гіперзвукової зброї — ракети, яка може запускатися з повітряного або наземного носія з повноцінним використанням усіх можливостей величезних швидкостей. Зважаючи на все, найближчими роками на озброєння армії США буде прийнято систему гіперзвукової ракетної зброї наземного базування Hypersonic Weapons System (HWS).

На тлі такого інтересу до нового напрямку ракетної техніки варто сказати, що і в Україні все ще є можливості розробки гіперзвукової крилатої ракети. КБ "Південне" за радянських часів було залучено до розробки ракети Х-90, яка мала розганятися до швидкості 4 Маха. До 1992 р., коли проєкт закрили, було проведено щонайменше сім успішних випробувальних пусків. Згодом на базі саме цього проєкту Х-90 росіяни "раптом" винайшли протикорабельну ракету "Циркон".

Очевидно, саме напрацюваннями по Х-90 користуються і дніпровці, які продовжують роботи в цьому напрямку. Принаймні такі висновки можна зробити з уривчастих відомостей. Так, наприклад, на стенді конструкторського бюро на виставці "Зброя та безпека — 2017" демонструвалося зображення перспективної гіперзвукової ракети.

В цілому при збереженні загальної концепції використання розгінного твердопаливного двигуна проєкт від КБ "Південне" відрізняється від того ж "Циркона" наявністю власного перспективного прямоточного повітряно-реактивного двигуна, набагато потужнішого, ніж той, що встановлювався на Х-90. Головна особливість такого двигуна в тому, що він не здатний працювати на швидкостях менше 5 Mахів, так як стислий потік просто не прогрівається до температур, які потрібні для повного згоряння палива. Саме тому всі відомі гіперзвукові літальні апарати, оснащені власним двигуном, у будь-якому разі розганяються за допомогою твердопаливного двигуна. Це дозволяє досягти мінімальної необхідної швидкості для запуску гіперзвукового двигуна та продовжити політ в автономному режимі.

Проте досягнення величезної швидкості не є самоціллю конструкторів — сучасні системи ППО проєктувалися збивати об'єкти із ще більшою швидкістю. Важливою характеристикою є система наведення, адже за високих температур у ракеті повинна забезпечуватися правильна робота бортового радіоелектронного обладнання, яке дуже чутливе до нагрівання.

Достовірних даних про характеристики ракети, що розробляється, і загальне просування проєкту немає. Але, судячи з деяких інсайдів, може йтися про швидкість 5-6 Mахів і дальність 1750-1800 км. Можливо, вже вирішено проблему ракетного палива для розгінного твердопаливного двигуна та відпрацьовано (або близько до цього) систему управління, яка може бути адаптована для гіперзвукової ракети.

І тут ми наближаємося до важливого питання — а хто оплачує цей проєкт? Адже останніми роками державних вливань у розробки КБ "Південне" немає. Тому з деякими застереженнями можна припустити, що частину перспективних наукомістких розробок наші інженери можуть вести за іноземними контрактами. Подібні приклади є — так, західні військові фахівці вгадують деталі проєкту "Блискавка" від "Південного" у вигляді надзвукової ракетної системи HD-1A від китайської компанії Guangdong Hongda Blasting.

У будь-якому разі необхідно зазначити, що Україна, як і раніше, зберігає досить високий технологічний потенціал, який дозволяє їй залишатися у лідерах перспективного світового ринку озброєнь.