Гигамендель Зеленського. Навіщо потрібні перс-конференції

У річницю свого президентства Володимир Зеленський зробив українцям розкішний подарунок. Своїм спілкуванням з пресою він більш ніж наочно продемонстрував, що в реальності немає місця кіногероїв. І актор, який зіграв Голобородько, зовсім йому не тотожний. За цей урок, мабуть, можна було б подякувати - якби публіка цей урок засвоїла. Але ні - і саме це дозволить Володимиру Зеленському балотуватися на наступних виборах з дуже непоганими шансами на успіх. І дозволяє робити далеко не тонкі натяки на такий намір вже зараз. Ось ці "Я до кінця своєї каденції, скільки вона буде - вирішить український народ, планую..." і "чесно кажучи, не вистачить одного терміну...", - як раз про це. Забавно чути таке від того, хто за рік свого президентства розчарувався в людях (тобто і власних виборців), але все-таки настільки обмежений прогрес за такий тривалий строк не може не радувати: Черчиллю вистачало п'яти хвилин спілкування з виборцем, щоб розчаруватися в демократії як такої.

Радує і еволюція від пріснопам'ятного "Почую кожного" до "Поважаю кожного" - хоча хамська дріб'язковість у спілкуванні з журналістами ні-ні та й видавала під Володимира Олександровича Віктора Федоровича - правда, куди більш компактного і краще ховаючого загрози. Але, мабуть, noblesse oblige. Бо у Володимира Олександровича також деколи вселявся і Петро Олексійович - і щосили глумився над аудиторією пафосним марнослів'ям. Втім, переможець дракона, як відомо, і сам стає драконом. Особливо якщо цей переможець за заведеною попередниками традицією, використовує комунікацію зі ЗМІ виключно для піару. До речі, пропоную Офісу Президента та його прес-службі нове найменування для подібного роду заходів - безоплатно, зауважте: перс-конференція куди точніше відображає суть того, що відбувається. Діалоговий режим не повинен вводити в оману, мова йде саме про персональні бенефісі.

Це, до речі, дивним чином зрівнює в (українською насамперед) медіапросторі фігури Зеленського та Гиркина, а особа Дмитра Гордона це рівність легитимировала. Тероризм по суті своїй є перформансом, і журналіст, який бере у терориста-"акціоніста" інтерв'ю, стає (спів-)учасником цього дійства. Відверніть публіку - і терор позбавляється сенсу. Те ж, по суті, вірно і щодо прес-конференції президента, чия команда протягом року прямим текстом на різних майданчиках заявляла, що буде використовувати ЗМІ так, як вважає за потрібне.

В обох випадках логіка і аргументація другорядні. Їх все одно розведуть в емоціях. Так що неважливо, що говорить персонаж. Важливо як.

Публіка довіряє цільним? Що ж, завітайте: Зеленський, як і раніше, виступає за все хороше і проти всього поганого, відданий сім'ї, вірних друзів, будує мости, добивається миру, перемоги над вірусом і зниження сум у платіжках. Але в цьому імідж-мейкинге він уподібнюється і попередникам, і запоребриковому тезці, вживаючись в образ суворого, справедливого і всюдисущого самодержця. І, подібно їм, раз за разом потрапляє на некомпетентність і незграбно ухиляється від незручних запитань. Правда, є й відмінність - тяга до розмивання відповідальності: вам, мовляв, не подобається? Що ж, запропонуйте - подумаємо. А ще краще - зробіть самі, а ми подивимося.

Цей стиль вказує на одне: як політик Зеленський, як і раніше, дуже і дуже слабкий. А судячи по постійному порівнянню себе з Порошенком - ще й не самодостатній. Навіть через рік він не здатний існувати поза режиму антитези попередника. З іншого боку, він не єдиний опинився в цій клітці: у Дональда Трампа ті ж проблеми з Джо Байденом вже напередодні других виборів. І, судячи зі сказаного сьогодні Зеленським, і рішення цих проблем може виявитися єдиним на двох із заокеанським колегою. Цікаво, що таким чином наш нинішній гарант уподібнюється гаранту минулого, не вміючи пропетляти між сторонами американської холодної громадянської війни.

Втім, це не новина. Як не було новим нічого, сказаного Зеленським сьогодні. Крім, зрозуміло, публічної демонстрації президентських амбіцій і маси перлів - не експромтів навіть, а мимовільних помилок і двозначностей. Начебто "займатися іранської трагедією, в якій ми перемогли", "голови, наприклад, Макса Нефьодова" і "нового генерального прикурора". Так що у відповідь на збірник бушизмов і черномырдинских афоризмів саме час починати складати брошуру з зеленизмами. Причому "вони там різні" у відповідь на питання про присутність російських військах на Донбасі і роздуми про те, хто таки повинен перестати стріляти - це кремлівські канали розженуть вже сьогодні в якості безкоштовного анонсу.

...Кілька місяців тому, коли голова президентської прес-служби намагалася погасити епічну історію з таємно-явним візитом шефа в Оман (в якій президент сьогодні безуспішно спробував поставити крапку), я запропонував ввести в публічний оборот одиницю зашквара - Мендель (Мнд). З тих пір Офіс Президента і його команда регулярно забезпечували матеріал для вимірювань. Але сьогодні вперше показали вибух потужністю в гигамендель (гМнд). Дякуємо за шоу.