Гібридне переозброєння. Як українці намагаються позбавитися від автомата Калашникова

З одного боку, військові заявляють, що їх влаштовує автомат Калашникова радянського зразка, тим більше що їх на складах буквально мільйони штук. І в той же час існує кілька відносно реальних проектів масового переозброєння армії стрілецькою зброєю.

З іншого боку, є Міністерство внутрішніх справ з поліцією, Національною гвардією та Державною прикордонною службою, яка не плодить проекти, а поступово переходить на західні стандарти.

За результатами активної фази війни на Донбасі в 2014-2015 рр. стало ясно, що, з одного боку, автомат Калашникова і раніше є надійним і дешевим зброєю для мобілізованих і батальйонів територіальної оборони. А з іншого — він не відповідає вимогам сучасної війни, якщо її вести силами професіоналів.

Це, до речі, потроху починають розуміти буквально все в світі — спочатку В'єтнам відмовився від російських автоматів на користь ізраїльських. Буквально днями в спеціалізованих ЗМІ пройшла інформація про те, що румунська армія переозброюється на італійські Beretta ARX-160 (і це при тому, що АК починаючи з 1963 р. виробляється в країні за ліцензією).

Beretta ARX-160

Якось пристосувати старі автомати під нові умови наші зброярі намагаються різними способами. Так, на вінницькому заводі "Форт" було налагоджено виробництво комплектів для обвісу, що дозволяє хоча б у першому наближенні підігнати автомат під можливості і побажання кожного конкретного солдата.

Характерний у цьому випадку варіант ТК 9 (тактичний комплект) для кастомізації 7,62-мм автомата АКМ. Так, штатний дульний компенсатор замінений на аналогічний власної конструкції, дерев'яні цівка і накладка на газову трубку замінені сучасними — зі сплаву алюмінію.

Накладка має зверху базу для кріплення прицілів — планку Вівера, для кріплення знизу — ручки перенесення вогню, а збоку — лазерний целеуказатель і поствольний ліхтар. Був замінений також запобіжник з можливістю оперувати ним одним пальцем (вказівним або великим). Замість старої встановлена ергономічна пістолетна рукоятка, замість дерев'яного приклада — телескопічний на сім положень. Однак найголовніше — це кришка ствольної коробки з планками Пикатинни — фактично це кронштейн для уніфікованого кріплення допоміжних приладдя: оптичних і коліматорних прицілів, сошок, тактичних ліхтарів, лазерних цілевказівників і тому подібних "приблуд".

Другий варіант — кардинальна модернізація автоматів за схемою " буллпап. Мова йде про вітчизняному автоматі "Малюк". Щоправда, проект, який спочатку позиціонувався як просто варіант модернізації, зараз пішов в іншому напрямку. Так, на останній за часом виставці "Зброя та безпека-2018" виробник став говорити про власному виробництві. Причому робиться упор на те, що нині кількість деталей вітчизняного виробництва сягає 70%, і освоєно навіть власне виробництво найбільш високотехнологічної частини автомата — стовбура.

При цьому масового появи такого автомата у військах поки не спостерігається — кілька разів промайнули на кадрах фото і відео із зони проведення військової операції на Донбасі і в руках бійців спецпідрозділів.

Крім того, вже кілька років мусується думка про гібридному переозброєнні армії, тобто зразок повинен бути західний, а патрон військові хочуть зберегти радянський (так як запаси на складах ще є). При цьому розмова впирається в спроби почати виробництво (вірніше, складання) автоматичних карабінів M4 — WAC-47 під набій 7,62х39 мм Так, в 2018 р. в рамках реалізації цієї програми фірма "Спецтехноекспорт" закупила в американській Worldwide Aeros Corp. 10 подібних карабінів з глушниками, коліматорними прицілами, а також три підствольних гранатомета LMT M203/L2D.

M4 — WAC-47

Тобто якісь роботи таки ведуться, і може бути, що незабаром ми побачимо результати. Проте з великою часткою ймовірності далі розмов і майже одиничних закупівель справа не зрушиться з мертвої точки.

Зовсім інша історія з Міністерством внутрішніх справ. Ще до анексії Криму було розгорнуто виробництво на Казенному підприємстві "Науково-виробниче об'єднання "Форт" за ліцензією відразу цілого ряду зразків стрілецького озброєння ізраїльського походження. Тут і пістолети-кулемети "Форт-224" (IWI Tavor), "Форт-226" (IMI Micro Uzi), автомати "Форт-221" (IWI Tavor), "Форт-227" (IMI " Galil ACE), снайперська гвинтівка "Форт-301" (IMI Galatz), ручний кулемет "Форт-401" (IMI Negev).

"Форт-221"

Все це "багатство" вкрай обмежено надходила на озброєння підрозділів Національної гвардії, однак масового виробництва налагодити так і не вдалося. І пов'язано це з тим, що стовбури постачались переважно з Ізраїлю, а після 2014 р. під тиском РФ Тель-Авів фактично згорнув співпрацю у військово-технічній сфері.

Однак поліцейське начальство не зупинився на цьому, і вже в грудні 2018 р. було оголошено, що на "Форте" запускається лінія по виробництву замкнутого циклу куль і гільз для патронів калібрів 9х18мм (Makarov) і 9х19мм (Luger).

А от буквально вчора в інтерв'ю вітчизняним медіа голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, що прийнято рішення на 90% відмовитися від використання автоматів Калашникова і закупити німецькі пістолети-кулемети "Хеклер-Кох" МР5. Решта 10% — це штурмові загони спецназу КОРД, які нині знаходяться в зоні проведення військової операції і виконують не властиві для міського спецназу функції.

MP-5

У принципі рішення своєчасне і очікуване. По-перше, розгорнуто виробництво патронів для нього, по-друге, автомати Калашникова явно надлишкові для тих завдань, які виконують поліцейські в міських умовах.

Вибір зразка теж гідний — німецький пістолет-кулемет випускається з 1960-х років і зарекомендував себе як надійний і досить дешеве зброю. Використовується як спецназом, так і поліцією більш ніж в 50 країнах світу, а в декількох виробляється за ліцензією (наприклад, у Туреччині).

Звичайно, залишається ризик корупційних дій при такого роду масових закупівлях, але в умовах України це неминуче зло.

Таким чином, якщо бюджет МВС потягне ще один досить дорогий проект, то поліція остаточно відійде від радянського підходу до озброєння і стане більш сучасною. Першим, нагадаю, є контракт на закупівлю французьких вертольотів, який, судячи з усього, поки не виходить на обіцяний міністром Аваковим темп в отриманні двох-трьох вертольотів в місяць. З іншого боку, враховуючи невизначеність політичної ситуації, такий крок цілком може бути виправданим з боку французьких партнерів.