Гібрид інтересів. Навіщо по російському телебаченню показали ватних родичів донецького губернатора
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Сумнівне закріплення перемир'я
Другий тиждень дії "хлібного" перемир'я видалася ще більш непереконливою в частині дотримання російською окупаційною армією режиму припинення вогню на Донбасі, ніж перша. Однак це не завадило спецпредставникові ОБСЄ в Тристоронньої контактної групи Мартіну Сайдику офіційно привітати результативність нового перемир'я. Примітно, що зробив він це у Мінську ввечері 31 липня, коли в цілому за добу бойовики поставили в ОРДЛО своєрідний рекорд порушень режиму тиші": вони вели обстріл 11 разів, у тому числі тричі - з мінометів, і аж у восьми точках по всій лінії фронту.
Але, як сказав Сайдик, за цей час не було зареєстровано жодної цивільної жертви внаслідок обстрілу, а число порушень перемир'я істотно скоротилася". І в якійсь мірі австрієць виявився прав, так і бойових втрат серед особового складу української армії дійсно не спостерігалося. Тому Сайдику вирішив вторити навіть начальник генштабу ЗСУ Руслан Хомчак: "Домовленості про перемир'я, як бачимо, працюють. І тому окремі політичні спекуляції на цій темі недоречні і шкідливі для подальшого виконання завдань підрозділами ООС".
Втім, поки лакмусовим папірцем актуальних процесів на фронті в цілому і недоречність і шкідливість окремих спекуляцій зокрема є ситуація з відновленням зруйнованого мосту в Станиці Луганській, про початок розмінування всій території навколо якого було домовлено у Мінську на останньому засіданні ТКГ. Так ось, вже з ранку 1 серпня українські сапери почали активно збирати міни по лівому березі Сіверського Дінця, контрольованого Україною. Зате на правий неконтрольований берег окупанти пускати співробітників ДСНС не бажають, тим самим зриваючи будь-які терміни в частині ремонту мостового переходу. Адже на замінованій території будь-які будівельні роботи неможливі просто апріорі.
Телепоказ родичів губернатора Кириленко
Нинішнє якесь перемир'я змусило дещо підкоригувати роботу і російським пропагандистам, змусивши навіть зіркового чоловіка зоряної Скабеевой діяти більш гібридно, а не звично незграбно. Як результат - у головній підсумковій програмі телеканалу "Росія 1" показали сюжет, відзнятий в окупованій частині Донеччини, що вже давно не в дивину. Новизною ж телепоказу стали його герої, які є близькими родичами свіжопризначеного голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Кириленка - губернаторська мати Надія і його старший брат Євген. Останній взагалі був представлений "офіцером МДБ ДНР", тобто він - не просто звичайний коллаборант, а відвертий зрадник.
Висловлювався даний персонаж на адресу брата-губернатора цілком шаблонно: "Ми як-то в телефонному режимі висловили один одному, може бути, не дуже м'яко, свої точки зору, після чого просто припинили спілкуватися. Я сказав, що не "укроп" і "проти " бандерівців". Тут же додала в п'єсу мелодраматизму мати: "Мої діти один в одного стріляти не будуть, і взагалі - ми один народ, ну як нас можна розірвати? Павлик сказав: "Я прийшов рятувати". Але рятувати нас від самих себе не треба". А взагалі-то губернатор Кириленко їй нічого особливо не розповідає, тому що, мовляв, "ватница", але при цьому вона частенько їздить в гості до сина по той бік лінії розмежування, оскільки у неї, мовляв, нещодавно народилася внучка.
Одним словом, слізлива життєва драма в дусі російського телебачення. До того ж добре розкриває надзавдання кремлівської пропаганди - показати, що на українському Донбасі розгортається не збройна агресія ззовні з окупацією наших територій Росією, а внутрішньоукраїнська "громадянська війна", де братові піти на брата заважає старенька мати. Ну а бонусом до цього йде широке поле для маневрів у російської ФСБ у використанні даної ситуації, так би мовити, "в оперативній роботі". Адже на перевірку виходить банальний конфлікт інтересів, просто гібридного характеру і властивості. Наприклад, чого варта хоча б просто гіпотетична можливість натиснути на голову настільки знаковою області для прийняття потрібного рішення Москві, елементарно взявши в заручники його рідну матір. Як не крути, з даними кадровим рішенням президента Володимира Зеленського взагалі якась самоподстава виходить, причому багаторазового використання.
Похмура статистика зниклих без вести
Тим часом минулого тижня дуже важливою інформацією поділилася з громадськістю Харківська правозахисна група. ХПГ презентувала результат свого дослідження щодо насильницьких зникнень і зниклих без вісті під час війни на Донбасі у 2014-2018 роках.
"Задокументовані і внесені в базу даних 4649 випадків зниклих, з яких 3135 - чоловіки, 645 - жінки, 239 - діти, підлогу 630 зниклих ми не визначили з-за браку інформації. Більша кількість членів військових формувань зникли під час виконання своїх обов'язків чи на полі бою. Було знайдено 3484 особи, тобто доля 1165 зниклих невідома", - повідомив основну фабулу похмурою статистики голова ХПГ Євген Захаров.
І додав, що найбільша кількість зникнень зафіксовано у 2014-2015 роках, що припадає на активну фазу військового конфлікту на сході України. Так, за його словами, база даних ХПГ містить інформацію про 983 випадки зникнення цивільних осіб і 843 випадках зникнення членів військових формувань тільки в 2014 році. До речі, своєрідно на це все прореагували в СБУ. Це відомство через три дні назвало свої цифри громадян, які значаться зниклими без вести - 258 осіб за станом на кінець липня 2019-го. Тобто менше в 4,5 рази, ніж нарахували авторитетні правозахисники.