Гнучка оборона. Навіщо ЗСУ взяли Південне під Горлівкою (КАРТА)

Відразу дві радісні новини прийшли для українців. На промке убитий командир терористів з "П'ятнашки" Олег Мамиев. А бійці 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені короля Данила звільнили український селище Південне під Горлівкою, ще більше наблизившись до околиць міста, повідомляє Depo.ua.

Операція щодо взяття під контроль Південного почалася 8 травня. Станом на 17-е число в 24-й бригаді в боях був поранений один воїн. Бойовики ж втратили 15 осіб вбитими.

Що за селище і навіщо він потрібен

Південне під Горлівкою (до 2016-го року Ленінське) за переписом населення 2001 року налічувало 1951 людини. Більшість 95,54% вказали російську рідною мовою. Українська - 4,31%.

Після початку війни селище був на лінії вогню і піддався обстрілу. Там загинув старшина 54-го батальйону Юрій Гринчук.

До останнього часу Південне було розділене на три частини. Кілька вулиць, прилеглих до шахти "Південна", контролювалися українською армією. По териконах йшла "сіра зона", а вже ближче до Горлівці та шахті ім.Гагаріна були позиції бойовиків.

З квітня терористи вирішили змінити становище і почали заходити в Південне, прибували підкріплення.

Селище міг стати для них плацдармом для ударів по контрольованому ВСУ Залізного.

Враховуючи загрозу командування прийняло рішення закріпитися в Південному. Це супроводжувалося зачисткою Чигарова, інформація про яких у ЗМІ потрапила раніше.

Втім, якщо подивитися стратегічно, то ВСУ необхідно просуватися далі і контролювати терикон - пануючу висоту, з якої терористи зараз бачать наші позиції і можуть вести вогонь, включаючи снайперський.

За словами бійців, терористи здійснюють постійні спроби локальних штурмових дій по витісненню підрозділів ЗСУ із зазначеного населеного пункту. Але його тримають.

Операція дуже схожа на проведену в листопаді 2017 року бійцями 54-ї бригади і 24-м батальйоном "Айдар" на північ від Горлівки. Тоді наші воїни взяли під контроль Гладосово і Травневе і піддавалися постійним обстрілу з Гольмовского. Завдяки цьому бойовики в Доломітному виявилися затиснутими між нашими бійцями в Новолуганском і Травневому, хоча і розташованими на висоті.

Якщо подивитися на характер цих операцій, то можна стверджувати, що ВСУ, з одного боку, відкидають ворога подалі від своїх передових позицій. З іншого - поступово виходять на околицю Горлівки, закріплюючись. Не дивно, якщо операції в сірій зоні під цим окупованим містом стануть ключовими найближчим часом. Також бажано було б вибити ворога з Широкої балки і Озеряновки, південніше.

Тоді Горлівка фактично опинилася в лещатах наших військ.