Генпрокуратура хоче встановити силовий контроль за місцевими радами, - експерт
Про це сказав провідний фахівець Консалтингової компанії AUSTIN Євген Романко, повідомляє "ДС".
"Справа, яка розглядається зараз, ніякого відношення до фактичного повернення землі у комунальну власність або покарання незаконних забудовників, не має. Це не політичний і не економічний конфлікт. Це спроба прокуратури чинити тиск на місцеві ради - міські, районні та обласні, щоб в подальшому отримати важіль впливу на прийняті ними колегіальні рішення", - вважає Романко.
За словами експерта, під час проведення реформи децентралізації, місцевим радам необхідно приймати велику кількість складних рішень. І такий тиск з боку прокуратури неприпустимо і контрпродуктивно.
"Якщо б мова йшла про розкрадання землі, корупцію, звичайно необхідно беззастережно голосувати за зняття депутатської недоторканності, як наприклад, з пана Розенблата. Але не можна голосувати за ті подання Генпрокуратури, які спрямовані не на захист закону, а на спробу ГПУ посилити свій вплив на депутатський корпус і органи місцевого самоврядування", - стверджує експерт.
Романко додав також, що у справі про земельні питання не фігурують колишній мер Черновецький, ні його однопартійці, ні його куми і соратники, які безпосередньо голосували за всі землевідведення.
"Це справа йде в противагу із законодавчою нормою, що колегіальний орган не може нести відповідальність за своє рішення. І щоб не допустити подібних рішень, треба міняти закони і Конституцію, а не намагатися створити прецедент, у ході якого всі представницькі органи влади по країні будуть мати головуючих, які відмовляться візувати будь-які рішення цих рад, і давати можливість запровадити їх в дію. А до таких органів належать і сільради, міськради, і районні, і обласні ради, і звичайно ж - Верховна Рада України. Створений прецедент заблокує розподіл землі, в тому числі і для ветеранів АТО", - попереджає Романко.
Експерт не виключає особисту зацікавленість окремих представників прокуратури у тиску на народних депутатів, так як професійної зацікавленості у боротьбі з реальною корупцією у ГПУ немає.
"Про що можна говорити, якщо Генеральний прокурор сам говорить, що за останні десять років так і не змогли провести почеркознавчу експертизу підпису мера Києва Леоніда Черновецького? Це свідчить про низьку якість підготовки документів, і велику вірогідність того, що перспективи цих розглядів ще більше дискредитують правоохоронні органи в очах українців. Також, як і судові органи і органи місцевої влади на місцях. Кожен відповідальний громадянин, а тим більше депутат і чиновник, не має права, в цілях свого особистого піару, ставити під загрозу органи державної влади", - констатує Романко.
