"Геката" замість "Кольчуги". Що зможе робити на фронті новий дрон-розвідник
Розвиток безпілотної авіації не стоїть на місці, і наші виробники теж намагаються йти в ногу з часом
18 лютого представники Науково-виробничого центру "Інфозахист" заявили, що провели другі льотні випробування комплексу радіотехнічної розвідки Gekata на базі дрону PD-2 від Ukrspecsystems. Уперше ця розробка, яка є 10-кілограмовим контейнером з обладнанням для ведення радіотехнічної розвідки, була представлена на виставці "Зброя та безпека" у 2021 р.
Комплекс складається з наземної станції управління та шести дронів. При цьому, працюючи у дві зміни по три апарати, він дає змогу забезпечити цілодобовий моніторинг ділянки фронту завдовжки 100 км і глибиною до 450 км від місця баражування. Таке рішення дозволяє збирати інформацію про всі об'єкти супротивника, які випромінюють радіохвилі, з досить великою точністю визначати їх координати. Причому йдеться не тільки про пункти управління і командно-штабні машини, контрбатарейні радари, РЛС зенітно-ракетних комплексів або літаків, але навіть про звичайні радіостанції. Розробник каже, що комплекс дозволяє відстежувати одночасно до 200 цілей і передавати інформацію про них у режимі онлайн. Або ж у разі повної радіотиші чи автономного польоту накопичувати цю інформацію на внутрішніх носіях. Дрон PD-2 може бути в повітрі близько 10 годин і підніматися на висоту до 5 км, дальність керування становить понад 220 км.
Фактично армії пропонується дешева й ефективніша заміна літаків радіотехнічної розвідки та наземних станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". І ще — нині розробляється варіант PD-2, який, крім традиційного зльоту, з використанням підготовленого майданчика зможе злітати і вертикально, тобто його можна буде експлуатувати і з непідготовлених майданчиків.
Ще далі у розвитку спеціалізації дронів пішли американці. Так, 14 лютого фірма Epirus представила протидроновий імпульсний електромагнітний випромінювач, який можна підвісити на дрон або гелікоптер, — Leonidas Pod. За розмірами він нагадує мікрохвильову піч і важить приблизно 24 кг, його основне призначення — дистанційне виведення з ладу електроніки безпілотників.
Випромінювач можна запрограмувати на упізнання та ігнорування дружніх літальних засобів – розробники кажуть, що ефективність їхньої системи фокусування випромінювання дозволяє мінімізувати ймовірність виведення з ладу власної техніки. Окремо наголошується, що для людей технологія абсолютно безпечна.
Американська компанія General Dynamics Land Systems планує інтегрувати Leonidas безпосередньо в пілотовані та безпілотні бойові машини армії США, у тому числі до бронемашини Stryker. Адже, крім безпілотників, апарат може виводити з ладу комп'ютери, радіо та бортову електроніку автомобілів, не використовуючи для ураження цілей досить дорогі кінетичні боєприпаси. Дальність застосування Leonidas Pod та інші технічні деталі не розкриваються.
Намагаються не відставати від світового тренду і турецькі виробники. Так, наприкінці минулого року успішно пройшов випробування перший у світі безпілотний літальний апарат із лазерною зброєю Eren від турецьких фірм TÜBİTAK і ASİSGUARD. Стверджується, що апарат із дистанцій 100, 300 та 500 м за допомогою лазерної зброї нейтралізував вибухонебезпечні елементи. Як стверджується, після завершення всіх етапів випробувань безпілотник буде передано турецьким збройним силам.
Або, наприклад, роботи у США щодо створення палубного безпілотника-заправника MQ-25 Stingray, який розробляється з 2018 р. авіабудівним концерном Boeing. У 2021 р. апарат перейшов у стадію практичних випробувань: у червні Stingray став першим в історії безпілотником, який дозаправив у повітрі літак (винищувач F/A-18 Super Hornet), у серпні була відпрацьована передача палива літаку далекого радіолокаційного виявлення E-2D Advanced Hawkeye, а у вересні Stingray дозаправив винищувач F-35C ВМС США. Винищувач приєднався до безпілотника на висоті понад 3 тис. м, і за командою із наземної станції Stingray передав паливо F-35C.
