Де "слуги народу"? Чому Коломойському і Тимошенко не вдалося швидко створити коаліцію під Зеленського
У перший тиждень після президентських виборів парламент працював так, немов нічого не сталося, замість того щоб підлаштовуватися під новообраного главу держави. Принаймні якщо судити за результатами, а не за словами.
Насамперед, не змінилася конфігурація сил всередині Верховної Ради. Всупереч бажанням команди переможця виборів Володимира Зеленського поки що не знайшлося необхідної кількості - 19 нардепів - для створення депутатської групи партії "Слуга народу". Хоча, здавалося б, охочих не повинно бути нестачі, адже майже половина парламенту - це мажоритарники, яким ніщо не заважає в будь-який момент змінити свою політичну орієнтацію. Поки збивати нову групу взявся лише позафракційний нардеп Віталій Купрій, який виконував на президентських виборах невибагливу роль технічного кандидата від команди Зеленського (набрав 0,02% голосів). Купрій хоч і вважається людиною Ігоря Коломойського - головного бенефіціара перемоги Зеленського, але його аматорська активність по створенню групи більше виглядає як особиста ініціатива.
Також поки що не знайшлося 150 підписів для внесення до порядку денного сесії питання про відставку спікера Андрія Парубія. Збір підписів проводить член депутатської групи партії "Відродження" Валерій Писаренко (близький до Андрія Портнова, який був у Януковича головним юристом). Вдень 25 квітня він повідомив, що зібрані тільки 33 підписи, але припустив, що на наступному пленарному тижні, який розпочнеться 14 травня, вже можна буде розпочати процедуру відсторонення Парубія від посади спікера.
Між тим парламент спокійно продовжував працювати за своїм планом і нарешті завершив друге читання, розпочате ще 12 березня, проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Депутатами було подано понад 2 тис. поправок, тому процедура другого читання затягнулася на 44 дні. Вранці 25 квітня під парламентом зібрався значний мітинг прихильників закону - і це допомогло нардепам визначитися зі своєю позицією. За закон проголосували 278 депутатів, у тому числі 106 з 135 членів фракції БПП, 66 з 80 - НФ, вся фракція Радикальної партії Олега Ляшка (21 депутат), а також 21 з 25 членів фракції "Самопомочі", 16 з 20 - "Батьківщини", 7 з 19 членів групи "Воля народу", 4 з 24 - "Відродження", 37 з 61 - позафракційних. Жодного голосу не дала фракція "Оппоблока" на чолі з Вадимом Новинським.
Далі Верховна Рада встигла прийняти постанову про проведення у Києві з 22 по 25 травня 2020 р. весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО (235 голосів) і звернення до світової спільноти щодо "злочинного рішення керівництва РФ про видачу російських паспортів громадянам України на окупованих Росією територіях Донбасу" (230 голосів), а також ряд законів з числа тих, на підтримку яких виступили нинішня правляча коаліція, уряд і президент Петро Порошенко. І не було прийнято нічого, що можна було б вважати прогином в бік Зеленського.
Головним фактором стало, мабуть, те, що сам Зеленський поки що не провів жодних переговорів з лідерами тих політичних сил, які потенційно могли б створити лояльну до нього нову правлячу коаліцію. А за власною ініціативою виступили за створення нової коаліції тільки лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко та голова партії "Відродження" Віктор Бондар.
При цьому фракції "Оппоблока", "Самопомочі" і партії Ляшка чітко дали зрозуміти, що вони зацікавлені зовсім не в тому, щоб допомагати Зеленському, а в тому, щоб урізати його повноваження і розширити повноваження парламенту. Більш того, 25 квітня парламент 238 голосами ухвалив в першому читанні законопроект про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради. Якщо він буде прийнятий у другому читанні, отримає президентську підпис і вступить в силу, це зробить можливою процедуру імпічменту президента (сама ця процедура прописана в регламенті Верховної Ради, але не може бути реалізована у відсутність закону про тимчасові комісії). Що, звичайно ж, зробить Зеленського більш залежною від парламенту.
І це теж може стати однією з головних тем наступного пленарного тижня. Для проведення таких рішень парламенту потрібно зберегти Парубія у кріслі спікера - і поспішати, поки Порошенко, готовий такі рішення підписати, залишається в кріслі президента.
По суті, всі партії, що мають власні фракції у нинішній Верховній Раді, готуються торгуватися з Зеленським вже в новому парламенті. Тому вони думають про те, як забезпечити собі високий результат на виборах, а не про те, як зробити добре Зеленському сьогодні, тим більше, що той їм, власне, ще нічого не пообіцяв.
