Газовий шантаж, ядерна загроза та нова атака на Харків. Чому ламаються плани Путіна

Після 21 вересня, коли Путін оголосив про мобілізацію в Росії, перебіг подій помітно прискорився. І вже зараз, як минув лише тиждень, ми бачимо, що плани Кремля ламаються. На 30 вересня було заплановано рішення ради федерації про включення Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей України до складу РФ, а також послання Путіна до федеральних зборів. Але 27 вересня стало відомо, що позачергового засідання ради федерації 30 вересня не буде. За останньою інформацією, воно відбудеться 3 жовтня.

Звісно, не можна виключати, що кремлівські плани ще раз зміняться. Але в будь-якому разі можна констатувати, що Путін зараз метушиться у пошуках якогось чудодійного рішення — і ніяк не може його знайти.

Хаотичні рухи Кремля вже породили безліч конспірологічних версій, у тому числі й таких, що повністю суперечать одна одній. Ми відзначимо три ключові моменти, в яких плани Путіна провалюються. Це газовий шантаж, ядерна загроза та нові атаки на Харків, Київ та Одесу.

Провал газового шантажу?

Який газовий шантаж планував Путін, стало зрозумілим 27 вересня, коли "Газпром" оголосив, що Росія може накласти на "Нафтогаз України" санкції. Внаслідок санкцій, повідомила російська компанія, будуть заборонені будь-які угоди з "Нафтогазом". Зараз у "Газпрому" з "Нафтогазом" діє транзитний контракт, який передбачає прокачування до Європи з Росії 40 млрд кубометрів газу на рік. "На практиці це означатиме заборону для "Газпрому" виконувати перед санкційними особами зобов'язання щодо вчинених угод, включаючи здійснення фінансових операцій", — наголошується в повідомленні російської компанії.

Наступним кроком Кремля після відключення українського транзиту, очевидно, стала б пропозиція запустити прокачування газу "Північними потоками" — наприклад, в обмін на відміну Євросоюзом санкцій, що стосуються російської газової галузі. Або на обіцянку Німеччини не постачати Україні танки. До речі, після телефонних переговорів Путіна та канцлера Німеччини Олафа Шольца 13 вересня виникли чутки, що Путін та Шольц домовилися саме про це: Німеччина не дасть Україні танків, а Росія дасть Німеччині газ, коли припинить український транзит.

Але тепер цю можливість майже анульовано. Компанія-оператор "Північного потоку" заявила про різке падіння тиску в обох нитках газопроводу в ніч проти 26 вересня. Те саме сталося з однією з двох ниток газопроводу "Північний потік-2". За словами директора Шведської національної сейсмічної мережі (SNSN) Бьорна Лунда, вимірювальні станції зареєстрували два чіткі вибухи. Перший вибух стався о 2:03 у ніч проти 26 вересня, а другий — о 19:04 увечері 26 вересня.

Галузеві фахівці кажуть, що відремонтувати підірвані газопроводи навряд чи вдасться. Західні підрядники не погодяться за жодні гроші, бо бояться порушити санкційний режим і не хочуть самі підпасти під санкції. А Росія не має технологій для такого ремонту. Ба більше, морська вода, що потрапила всередину труб, вже почала їх роз'їдати, і це ставить під сумнів можливість експлуатації газопроводів навіть після полагодження їх у місцях аварії.

У німецьких медіа з'явилися повідомлення, що слідство розглядає дві версії: за однією, вибухи організувала Росія, щоб звинуватити у цій диверсії своїх ворогів; згідно з іншою версією, за атакою стоять "проукраїнські сили". Однак важливо розуміти, що обидві ці версії грають проти Путіна, оскільки свідчать про крах його планів.

Якщо вірна перша версія, то виходить, що у Кремля зриваються плани щодо мобілізації. Зриваються вони настільки, що Путіну довелося принести в жертву два магістральні газопроводи, які він 20 років прокладав дном Балтійського моря, а з ними — і можливість газового шантажу Європи. І всі ці жертви знадобилися для того, щоб спробувати згуртувати росіян ненавистю до "злого Заходу", на який кремлівська пропаганда поклала відповідальність за диверсії в Балтійському морі.

Якщо ж вірна друга версія, то виходить, що зруйнувалися надії Путіна на безкарність. Що таємничі "проукраїнські сили" його покарали, і це сигнал, що вони каратимуть його й надалі.

Примітно, що фронтменом цієї версії виступив Радек Сікорський — колишній (2005-2015 рр.) міністр національної оборони, міністр закордонних справ, маршалок Сейму Польщі, а зараз депутат Європарламенту та голова делегації Європарламенту у зв'язках із США. Сікорський — не просто проамериканський, а пробайденівський політик, заголовним малюнком свого Twitter-акаунту він поставив своє фото з Джо Байденом. Так ось, увечері 27 вересня він подякував США за підірвані "Північні потоки". Він наголосив, що сталося це дуже до речі, оскільки зараз не бракує трубопровідних потужностей для доставки газу з Росії до Західної Європи, зокрема до Німеччини. "Єдина логіка "Північного потоку" полягала в тому, щоб Путін міг безкарно шантажувати чи вести війну зі Східною Європою. Україна та всі країни Балтійського моря вже 20 років виступають проти будівництва "Північного потоку". Тепер на дні моря лежить металобрухт на $20 млрд, що стало ще однією ціною для Росії за її злочинне рішення вторгнутися в Україну", — заявив Сікорський і покепкував: "Хтось зробив спеціальну операцію з технічного обслуговування".

На обґрунтування своєї версії він навів слова Байдена 7 лютого (за півмісяця до повномасштабного російського вторгнення в Україну). "Якщо Росія вторгнеться… тоді "Північного потоку-2" більше не буде. Ми покладемо цьому край", — заявив Байден в інтерв'ю ABC News. "Але як саме ви це зробите, якщо проект перебуває під контролем Німеччини?" — запитав репортер. "Я обіцяю вам, ми зможемо це зробити", — відповів Байден.

Перший заступник постійного представника РФ при ООН Дмитро Полянський висловив Сікорському подяку "за те, що чітко висловили, хто стоїть за цим терористичним нападом на цивільну інфраструктуру". "Ви можете поширбювати мою гіпотезу. Ми сказали вам не будувати його. Вважайте його втрату черговою платою за безглузде вторгнення в Україну", — спокійно відповів польський друг Байдена.

Наголосимо, що яка б версія не була справедливою, але підірвані "Північні потоки" завдали нищівного удару по іміджу Путіна як "геополітичного альфа-самця". Чи сам Путін підірвав їх, щоб звинуватити у цьому Вашингтон, чи це справді зробили "проукраїнські сили", але всі бачать, що Путін нічим не може відповісти Байдену, окрім того, як нагнітати в Росії антиамериканську істерію.

Провал ядерної загрози?

Російський ТГ-канал Volyamedia зранку 27 вересня повідомив, що військам РФ у Херсонській та Запорізькій областях України видають йод, костюми хімзахисту та інші препарати від променевої хвороби. Командування доводить до командирів підрозділів, що це пов'язано з обстрілом Запорізької АЕС, який нібито готують ЗСУ. Насправді, вважає видання, російська сторона або готує диверсію на АЕС, яка призведе до викиду радіації, або має намір застосувати тактичну ядерну зброю. В обох випадках російські війська повинні розпочати наступ через зону радіоактивного ураження. Щоб не налякати власних солдатів перспективою йти в бій під радіацією, командири і видали версію про обстріл АЕС, що готується ЗСУ.

Обізнані люди з нашого боку розповіли іншу історію. Якщо коротко, то Пентагон отримав дані, що Росія після анексії українських територій планує від імені ЗСУ організувати вибух на ЗАЕС. Кремль класифікував би це як атомну атаку на території Росії, що відповідно до військової доктрини РФ стало б приводом для застосування Росією ядерної зброї. І Кремль справді планував її застосувати, бо не бачив іншого способу стримати тиск ЗСУ. Білий дім повідомив Кремлю, що знає про ці плани і не дасть їм здійснитися, включаючи дії на випередження, такі як, наприклад, удари по бункерах, де любить ховатися керівництво РФ. Тож у наших зросла впевненість у тому, що російської атаки з використанням ядерної зброї не буде, хоча раніше вони серйозно готувалися до такого розвитку подій.

Зрозуміло, що ніхто офіційно цю історію не підтвердить ані з нашого боку, ані з американського. Але є факт – розповідь держсекретаря США Ентоні Блінкена в інтерв'ю CBS 25 вересня. Блінкен підтвердив, що Білий дім мав переговори з Кремлем щодо загрози ядерної війни. "Ми дуже чітко дали росіянам зрозуміти як публічно, так і в приватному порядку, щоб вони припинили порожні розмови про ядерну зброю... Наслідки будуть жахливими, і ми ясно дали це зрозуміти", — сказав держсекретар і уточнив, що будь-яке застосування ядерної зброї буде мати катастрофічні наслідки для країни, яка її застосує.

Ці слова Блінкена викликали багато скепсису в тому плані, що навряд чи Вашингтон наважиться завдати ядерних ударів по російській території. Проте це не є головним. Головне в тому, що вперше за всі роки російсько-української війни Вашингтон поставив Москву перед загрозою свого прямого втручання у цю війну. Ще раз: Білий дім уперше попередив Кремль про готовність завдати ударів по російських об'єктах, якщо Путін наважиться реалізувати свій ядерний блеф. І це та нова реальність, на яку Путін змушений зважати і яка, безперечно, поламала його плани.

Провал нових атак?

Про те, що Путін вирішив оголосити мобілізацію, стало відомо за тиждень до 21 вересня. Головним мотивом господаря Кремля було бажання відігратися за український контрнаступ, під час якого ЗСУ звільнили 9 тис. кв. км території та понад 400 населених пунктів (переважно на Харківщині, а також на Херсонщині). Російські антипутінські ТГ-канали повідомляли, що Путін хоче кинути мобілізованих на прорив у трьох напрямках: на Харків, Київ та Одесу. Сенс цих планів був у тому, що українське командування опиниться перед вибором: або оголити нинішню лінію фронту, щоб перекинути свої війська на нові ділянки, або допустити просування російських військ до трьох українських міст-мільйонників. В обох випадках Путін вбачав для себе можливість нових перемог, які, у свою чергу, мали надихнути нову хвилю мобілізованих. Ну і так далі: ще нові перемоги і ще нові мобілізовані.

Агентство Bloomberg повідомило про сподівання Кремля "перехопити ініціативу і просунутися далі вглиб України, можливо захопивши ключові міста, включаючи Харків та Одесу". За даними агентства, російські офіційні особи впевнені, що їхні війська зможуть вести війну з Україною доти, доки Кремль не доб'ється від Києва якогось врегулювання, яке підтвердить хоча б деякі з російських завоювань.

Не варто применшувати ефективність промивання мозку кремлівською пропагандою. "Вони не зупиняться. Вони ще раз полізуть на Київ. Вони ще раз збиратимуть ударні кулаки і штурмуватимуть Харків. Не треба їх недооцінювати. Мільйон орків з кулеметами Максим — це все ж таки мільйон орків. З кулеметами Максим", — констатує журналіст Аркадій Бабченко. "Наберуть і триста тисяч, і п'ятсот, і мільйон і півтора. Це надовго", — наголошує він і додає: "Немає жодної масової втечі від мобілізації. Вона існує тільки в твіттері. І в головах рожевих лібералів".

Саме тому дуже важливими є нинішні події на фронті. А відбувається там нова хвиля українського контрнаступу. Два тижні тому ключовим успіхом стало визволення Ізюму на Харківщині. Наразі дуже схожим чином наші війська взяли в оточення Лиман на півночі Донеччини. І це також стало вкрай неприємним сюрпризом для Путіна.

Наразі йому доводиться коригувати свої плани. Одна річ — кидати мобілізованих на прорив нашої оборони. І інше — затикати цим гарматним м'ясом дірки у власних позиціях.

Звісно, це не означає, що на нас чекають легкі перемоги. Повторимо: у жодному разі не можна недооцінювати ворога. Зараз можна говорити лише про те, що ми разом із західними союзниками змусили Путіна змінити свої плани чи відкласти їхню реалізацію. З психологічного погляду найважливіше те, що Путін своєю мобілізацією нікого не налякав, а лише знову додав собі іміджу невдахи, чиї плани постійно ламаються.