Збити ціну. Чому Меркель таки добудує "Північний потік-2"

Німецьке уряд ініціює будівництво з нуля декількох терміналів СПГ на узбережжі Північного і Балтійського морів. Дане рішення зафіксовано в коаліційній угоді, підписаній ХДС/ХСС і соціал-демократами в лютому. У документі зазначено, що перший СПГ-термінал буде запущений в експлуатацію вже в 2022 р. Канцлер Ангела Меркель підтримує будь-які ініціативи подальшої диверсифікації газових постачань, включаючи постачання з нових регіонів і альтернативні маршрути транспортування", — цитує Bloomberg Беату Барон, прес-секретаря німецького міністерства економіки та енергетики.

У цьому зв'язку цікаво відзначити, що в 2015 р. німецький уряд на зустрічі "Великої сімки" відкинув пропозиції США і Японії об'єднати зусилля в розширенні СПГ-інфраструктури в Європі. Тоді Німеччина вважала, що існуючих потужностей норвезьких і російських газопроводів, а також планованого збільшення постачання через "Північний потік-2" буде достатньо, щоб задовольнити внутрішній попит на природний газ.

Зростаюча залежність від російського газу на тлі погіршення політичних відносин з Кремлем стала для нової коаліції основним мотивом для внесення змін у національну енергетичну політику, вважає Bloomberg. За інформацією агентства, німецький уряд припинить перешкоджати завершенню будівництва "Північного потоку-2", яке намічене на кінець 2019 р. Проте як створення альтернативних маршрутів для імпорту газу надасть максимальну підтримку проектів з будівництва ЗПГ-терміналів.

Німецька коаліція вважає цілком реальним об'єднання СПГ -інфраструктури Голландії, Бельгії, Польщі та Німеччини в єдину систему.

Залежалися проекти

Перший німецький СПГ-термінал буде побудований в порту Брунсбюттеля, недалеко від Гамбурга. На даний момент кілька німецьких компаній заявили про готовність у нього інвестувати. Газова компанія FNB GAS має затверджений проект загальною вартістю 7 млрд євро на будівництво в порту терміналу та інфраструктури, необхідної для приєднання до німецької газотранспортної системи. Спочатку термін реалізації проекту становив 10 років, а будівництво самого терміналу оцінювався в 500 млн євро. Проект був розрахований на перспективу, зважаючи на відсутність в Німеччині СПГ-ринку як такого.

Крім FNB GAS, ще три німецькі компанії оголосили про намір побудувати ЗПГ-термінал у порту Брунсбюттеля. У січні поточного року Gasunie LNG Holding B. V., Oiltanking GmbH і Vopak LNG Holding B. V. створили спільне підприємство — German LNG Термінал GmbH — з метою побудувати термінал загальною потужністю 5 млрд куб. м в рік.

"Нарешті будуть зроблені кроки з диверсифікації поставок газу, — каже Бернд Бушхольц, міністр енергетики федеральної землі Гамбург. — Це екологічне паливо необхідно Гамбургу, нашому регіону та Німеччини в цілому. СПГ допоможе скоротити залежність Німеччини від російського імпорту".

Також на початковій стадії будівництва знаходиться СПГ-термінал біля Дуйсбурга. Проект вартістю в 500 млн євро розроблений і запущений німецької энегокомпанией RWE AG. Досі будівництво терміналу "йшло дуже повільними темпами", - цитує Bloomberg представника уряду землі Шлезвіг-Гольштейн.

На відміну від Німеччини, інша Європа активно нарощує імпорт через СПГ. За даними Bloomberg New Energy Finance, обсяг імпорту скрапленого газу в 28 країнах ЄС за останній рік виріс на 22% (період вересень 2016-го — вересень 2017 рр..). "Литва — відмінний приклад доцільності будівництва терміналів, — каже Тарек Суоки, президент американського розробника СПГ-проектів Tellurian Inc. — Як тільки в країні почав працювати новий СПГ-термінал, Росія змушена була сісти за стіл переговорів і переглянути ціну на газ для Литви".

Залежність від "Газпрому"

Однак подібні проекти — справа неблизького майбутнього. А поки Німеччина поставила абсолютний рекорд за щорічним обсягом закупленого в Росії природного газу: 53,4 млрд куб. м в 2017 р., що на 7,2% вище показників 2016 р. Туреччина закріпилася на другому місці серед найбільших споживачів російського газу, збільшивши його імпорт на 17,3%, до 29 млрд куб. м за 2017 р. В цілому тільки чотири великих споживача — Італія, Великобританія, Фінляндія і Польща — незначною мірою скоротили закупівлі, підрахувало британське агентство S&P Global Platts, аналізуючи дані опублікованого в березні річного звіту "Газпрому". Інші експортні ринки російського газового монополіста також збільшили обсяги споживання.

Зокрема, до них додалися Хорватія, Азербайджан, Киргизстан, які відновили закупівлі газу у "Газпрому" в 2017 р.

Залежність Європи від російського газу буде збільшуватися і в наступні кілька років, вважають в S&P Global Platts, особливо після запланованого на 2019 р. запуску в експлуатацію двох нових газопроводів (якщо це таки станеться). Пропускна здатність "Північного потоку-2", напряму сполучає Росію і Німеччину, становить 55 млрд куб. м в рік, газопроводу з Росії в Туреччину — "Турецький потік" — 31,5 млрд кубометрів. Цих обсягів буде достатньо, вважають в "Газпромі", щоб повністю задовольнити зростаючий попит на природний газ у країнах Євросоюзу.

Також в Росії не приховують, що два нових газопроводу дозволять повністю припинити транзит газу через територію України. "Рішення Стокгольмського арбітражу підтверджує необхідність в альтернативних транспортних маршрутах, — цитує S&P Global Platts міністра енергетики РФ Олександра Новака. — Нові газопроводи, включаючи "Північний потік-2", скоротять транзитні ризики".

Боротися і купувати

На жаль, популістські уряду центральноєвропейських країн все менше говорять про небезпеки, пов'язані із залежністю від російських енергоресурсів, і купують все більше газу у "Газпрому". Так, у 2017 р. Чехія збільшила обсяги закуповуваного газу у російського монополіста на 27,8%, до 5,8 млрд куб. м, Угорщина — на 4,7%, до 5,8 млрд кубометрів, Словаччина — 24,4%, до 4,6 млрд куб. м, Болгарія — на 4,7%, до 3,3 млрд куб. м.

Навіть три прибалтійські країни не встояли перед спокусою дешевого російського газу. Латвія збільшила імпорт-на 36%, Естонія — на 34,6%. Литва, яка має доступ до ринку зниженого газу (термінал СПГ в Клайпеді), закупила у Росії в минулому році на 59,5% газу більше, ніж в 2016 р. У Lietuvos Energija діяв однорічний контракт на купівлю газу у "Газпрому", який литовська держкомпанія вирішила пролонгувати і на поточний рік.

Примітно, що вищеперелічені сім країн плюс Польща виступають фігурантами антимонопольного розслідування Єврокомісії проти "Газпрому".

Польщі, єдиною серед країн Східної і Центральної Європи, вдалося скоротити імпорт російського газу в минулому році на 5,4%, до 10,5 млрд куб. м. У Варшаві все ще дотримуються планів до часу закінчення дії контракту з "Газпромом" в 2022 р. повністю замінити російський імпорт поставками газу з Норвегії та скрапленого газу з США. Втім, як відзначає S&P Global Platts, польський уряд не виключає можливості продовження закупівель російського газу і після 2022 р. за умови прийнятної ціни.

У березні минулого року "Газпром" запропонував вісімці країн нові, більш вигідні, на думку російського монополіста, умови поставок, але пропозиції були відкинуті. "Нові пропозиції, висунуті "Газпромом", недостатні для компенсації негативного впливу російської компанії на рівень конкуренції на ринках Центральної Європи, включаючи Польщу", — цитує S&P Global Platts заяву керівництва польської PGNiG, найбільшого споживача російського газу в регіоні. Не виключено, що "Газпром" зробить повторну спробу переконати центральноєвропейські уряду не давати хід розслідування Єврокомісії.

19 березня Ангела Меркель побувала з одноденним візитом у Варшаві. Природно, обговорювалося і газове питання — на зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою. "Так, ми вели дискусію про "Північному потоці-2" і залишилися на своїх позиціях. Німці мають один аргумент, який постійно повторюють, що це комерційний проект. Ми не погоджуємося з такою позицією, оскільки навіть якщо його будують приватні компанії, то його наслідки мають геополітичний характер і є дуже несприятливими для нашої частини Європи", — прокоментував результати переговорів міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський. Таким чином, Меркель розраховує не просто купувати більше російського газу, але і після будівництва СПГ-терміналів посилити німецьку переговорну позицію, щоб тиснути на "Газпром" пропозицією про зниження ціни. І перспектива добудови СП-2 стає все більш імовірною.

Згідно з прогнозами Eurogas обсяг імпортного природного газу в ЄС до 2030 р. складе 73% від загального обсягу споживання цього енергоресурсу. Нова СПГ-інфраструктура Німеччини, яка буде створена до цього часу, не змінить цей баланс, але або значно скоротить в ньому частку російського газу, або зробить його ще більш дешевим.