ФСБ показала довгі руки. Як змити з СБУ ганьба вбивства Вороненкова
23 березня на виході з готелю "Прем'єр Палас" у Києві, на перетині вулиці Пушкінської та бульвару Шевченка, був розстріляний екс-депутат Держдуми РФ Денис Вороненков. За словами начальника ГУ Нацполиции в Києві Андрія Крищенко, була перестрілка, в ході якої охоронець загиблого поранив нападника, а нападник поранив охоронця, крім того, вбив Вороненкова. Охоронець з важкими пораненнями госпіталізували. На землі після стрілянини залишилося близько дюжини гільз. За словами Крищенко, це замовне вбивство. "Це перша версія, яка зараз розглядається, враховуючи особу потерпілого, його діяльність і сам спосіб вчинення злочину", — заявив він. Нагадаємо, Вороненков був головним свідком у справі про держзраду Януковича.
Перший і головний висновок - безсумнівно, після вбивства Вороненкова різко ускладняться українські спроби знайти росіян, готових свідчити про злочини путінського режиму.
ФСБ продемонструвала, що вона може прибирати таких свідків прямо в центрі Києва. У зв'язку з цим вбивством відразу ж постають питання про адекватність і професіоналізм українських спецслужб.
По-перше, чому ключовий свідок у справі про держзраду Януковича виявився без охорони СБУ? По-друге, чому він проживав в "Прем'єр Паласі", що належить одному з російських олігархів, тісно пов'язаному з ФСБ РФ, екс-депутата Держдуми РФ Олександру Бабакову, якого Путін у 2012 р. призначив своїм спецпредставником по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном і який в 2014 р. був включений в санкційний список Євросоюзу через дії РФ у Криму? І в-третіх, чи понесе керівництво СБУ в особі Грицака заслужену кару у вигляді звільнення?
Які свідчення дали Пономарьов і Вороненков
Той факт, що Вороненков є одним з ключових свідків, стало відомо 22 січня, коли генпрокурор України Юрій Луценко в ефірі телеканалу "1+1" заявив: "Ми допитали двох депутатів Держдуми РФ. Вони свідчать про те, що механізм введення військ РФ на територію України був запущений Кремлем ще в грудні, коли Майдан ще стояв у центрі Києва. Під час візиту Суркова в грудні вже йшлося про ймовірне військове вторгнення". Під першим з цих двох свідків Луценко мав на увазі Іллю Пономарьова, який отримав влітку 2016 р. посвідку на проживання в Україні, під другим — Вороненкова.
15 лютого на прес-конференції Луценко знову наголосив: "У нас є два свідка — екс-депутата Держдуми РФ". Він назвав їх свідчення дуже важливими для розслідування кримінальної справи про державну зраду, у вчиненні якого підозрюють побіжного екс-президента України Януковича. За словами Луценка, слідству вдалося з'ясувати, що Янукович написав листа з проханням ввести війська в Україну не тільки президенту Росії Путіну, але й Державній думі РФ. "Обидва листи були використані для прикриття російської окупації Криму, а також агресії на території Донбасу", – зазначив генпрокурор України.
Вороненков і його дружина, також екс-депутат Держдуми РФ Марія Максакова емігрували в Україну ще в жовтні 2016 р., перед закінченням повноважень Держдуми VI скликання, депутатами якої вони були. 6 грудня Вороненков отримав українське громадянство. У січні 2017 р. російський "Комерсант" повідомив, посилаючись на "джерело, близьке до ГПУ", що Вороненков дав свідчення Генпрокуратурі України у справі про держзраду Януковича. За даними цього видання, Вороненков частково підтвердив слідчим свідчення, які раніше дав Пономарьов, який зустрічався з українськими слідчими і з головним військовим прокурором України Анатолієм Матиосом кілька разів в грудні і січні. Пономарьов розповів слідчим, що йому відомо про домовленості між Януковичем і російським керівництвом. За словами джерела "Комерсанта", Вороненков "сам проявив ініціативу, вийшов на генпрокурора України Юрія Луценка і дав свідчення по справі Януковича".
Чим запам'ятався Денис Вороненков
Денис Вороненков народився 10 квітня 1971 р. У 2011-2016 рр. був депутатом Держдуми РФ VI скликання, був членом фракції КПРФ. У березні 2015 р. одружився з оперною співачкою, солісткою Маріїнського театру Марією Максаковою. Вона теж була депутатом Держдуми РФ VI скликання, була членом фракції "Єдина Росія". 15 квітня 2016 р. у них народився син Іван.
14 лютого 2017 р. вийшло інтерв'ю Вороненкова, в якому він пояснив свої вчинки. "У 2011-му я пішов на вибори в Держдуму, сам себе фінансував, не залучаючи ніяких олігархів, пройшовши своїми ногами всі зустрічі, не маючи жодних політтехнологів. Зачатки демократії існували ще в 2011 році, коли я обрався в Держдуму. Тоді ж почалися демонстрації на Болотяній площі, і мені здавалося, що це паростки свободи, які призведуть до позитивних змін. Але все було жорстоко придушене. І влада почала приймати все більш і більш авторитарний характер. У 2016 році я знову пішов на вибори, і нічого спільного з демократією вони вже не мали. Я виграв вибори, але влада відверто і цинічно організували пресинг членів виборчих комісій і сфальсифікували результати на кожній дільниці", — пояснив Вороненков, чому він не став депутатом Держдуми вдруге.
Відповів Вороненков і на питання про те, чому він голосував у 2014-му за приєднання Криму. "Сам я не голосував за мене голосували карткою. Рішення фракції КПРФ було голосувати за приєднання Криму, і вони проголосували карткою замість мене, хоча довіреності на голосування я не давав. Потім я побачив, до яких тяжких наслідків це голосування призвело і сьогодні вважаю це грубою помилкою. Помилка моя помилка Росії. І цю помилку треба виправляти".
Свій переїзд до Києва разом з дружиною він визнав вимушеним втечею заради порятунку. "У 45 років починати життя в іншому місці — це дуже складне рішення, яке не просто прийняти. Але я не хочу боятися, я розумів, що коли втрачу депутатський статус, зі мною може статися все, що завгодно. Я ворог для тих людей, які в моїй країні, на жаль, являють собою закон, — заявив Вороненков, — і я не хочу стати наступною жертвою. Арештованого генерала Колеснікова, наприклад, викинули з балкона, оголосили наркоманом, сказали, що дружина йому намагалася провезти наркотики в туфлях. Або, наприклад, співробітник Слідчого комітету Максименко теж у чомусь завинив — і зараз із нього "овоча" зробили в Лефортово. І я розумів, що за тієї боротьби, яку я вів відкрито, до мене теж буде неординарний підхід. Це було питання мого життя, здоров'я. Кілька високопоставлених людей мені прямо сказали, що я переоцінюю свої можливості і краще мені виїхати з Росії. Я серйозно поставився до цих попереджень".
У російській пресі писали, що його дружина Марія Максакова з-за цих переслідувань пережила сильний стрес під час вагітності і втратила в 2015-му двох дітей . Вороненков підтвердив це: "На жаль. Це не люди, а покидьки. Звинувачення на мою адресу представник Слідчого комітету Маркін зробив спеціально в мій день народження — 10 квітня 2015-го. Тиск наростало з усіх сторін — ФСБ хотіла, щоб, побачивши цю кампанію, від мене відвернулися всі друзі і знайомі. Марія все це бачила і дуже переживала... У неї був третій місяць вагітності... Ця трагедія на мене сильно вплинула і змусила на багато що в житті подивитися по-іншому. Коли страждає твоя сім'я — вибору немає".
Переїзд саме в Україну Вороненков пояснив, зокрема, своїми коренями (які й дозволили йому отримати українське громадянство згідно з українським законодавством). "Ми розглядали різні варіанти, але в силу менталітету, моїх коренів і моєї позиції, яку я часто висловлював, вирішили переїхати в Київ", — заявив колишній російський депутат. Він також додав: "Ти їдеш туди, де можеш знайти справу. І Україна для мене — друга рідна країна. Тут теж мої корені, в Херсонській області. Тому я тут не відчуваю себе чужим, приїжджим. Україна приймає всіх, хто в неї вірить. Є багато проблем, але є вектор розвитку, є дух свободи, є люди нормальні. Перше, що ми побачили, приїхавши сюди, — люди добрі, нормальні, нема злих осіб. З Києва не хочеться їхати".
У тому інтерв'ю її запитали і про те, чи він не боїться стати жертвою російських спецслужб. "Не можна недооцінювати будь-які ризики. Але я теж підготовлена людина. Ризик є. Але ризик у Києві для мене не вище, ніж у Москві. Я готовий до ризику", — сказав Денис Вороненков.
Будемо пам'ятати про нього хороше.
Вороненков про Януковича
"Так, я дав свідчення в Генеральній прокуратурі України у справі екс-президента України Януковича, який дійсно зрадив свою країну, причетний до масових вбивств людей, який втік в іншу країну і закликав війська іншої держави знищувати свій народ. Я вважаю, що цей чоловік повинен був одержувати в Росії не притулок, а справедливий суд. І цей суд дуже важливий для демократичної країни. Я не зрадник, я люблю країну, в якій я народився і відбувся. Я нікого не зраджував, я не змінював своєї присяги. Якщо Путін вважає своїм другом раніше двічі судимого Януковича, то мені такі друзі не потрібні".
"Я б не хотів розповідати матеріали попереднього слідства, але коротко... Так, я дав свідчення у справі про державну зраду Януковича. Я вважав це своїм обов'язком допомогти своїй країні і викрити цього негідника. Раніше судимого злочинця, який зрадив свій народ, який і звернувся з проханням ввести війська іншої держави для знищення своїх громадян. Моє тверде переконання, що всі ці слова і дії потрібно переводити в юридичну площину. І давати їм правову оцінку. Янукович - маріонетка. Він підписав сам зречення, і його звернення ввести російські війська було незаконним. Спочатку це звернення взагалі писав кримський Аксьонов. У Росії всі секрет, але нічого не таємниця. Потім в Кремлі вирішили - хто такий Аксьонов, якщо Янукович в Росії. І ось він пише листа президенту РФ про введення військ".