Финкомитет Ради викличе Генпрокурора для звіту з розслідування банківських справ
Про це в блозі на "Обозревателе" написав голова Комітету Сергій Рибалка, інформує "ДС".
"На початку нової сесії ми запросимо Генерального прокурора на засідання Комітету, щоб він дав відповідь на питання, як розслідуються справи про фінансові махінації, в тому числі і за участю керівництва Нацбанку", - написав депутат.
Він перерахував цілий ряд висновків Ради Національного банку, які підтвердили дані раніше Комітетом негативні оцінки діяльності регулятора.
"Фактично за свою діяльність в період з початку 2014 року до липня 2017 правління НБУ отримав від Ради НБУ двійку. Ми цю оцінку ставили голові НБУ ще два роки тому, отже сьогодні експертне коло, який аналізує реальний стан справ і приходить до таких же висновків - істотно розширився. Тепер справа за "невеликим" - щоб за свої незаконні дії, які призвели до мільярдних збитків як бізнесу, так і простих громадян - винні понесли відповідне реальне покарання", - підкреслив С. Рибалка.
Серед оцінок Ради, Риболовля, зокрема, підтримує позицію цього органу щодо "очищення" банківської системи, а також теми проблемних кредитів.
"Більше половини (56%) наданих банками кредитів - не обслуговуються. Особливо жахає ситуація в банках з державною часткою: частина непрацюючих позик тут на початок літа 2017 становила 72%. Формування резервів під такі кредити призводить до потреби в капіталі. Докапіталізація держбанків здійснювалася шляхом внесення в статутні капітали ОВДП, що у свою чергу позначилося і в подальшому ще позначиться значними витратами державного бюджету на обслуговування такого боргу", - зазначив С. Рибалка.
Що стосується втрат від кризи, то, за оцінками Ради НБУ, прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків цієї кризи поки становили 14% ВВП, тоді як загальні втрати економіки від кризи - 38% ВВП.
"Зниження довіри до банківського сектору України знайшло своє відображення у високому рівні доларизації, збільшення частки депозитів до запитання, зменшенні частки депозитів населення, особливо довгострокових, у структурі депозитів. Це призводить до термінових валютних розривів між активами та пасивами банків і наражає на небезпеку фінансову систему", - підкреслив глава фінансово-банківського комітету.
Зростання частки державних банків, на думку депутата, призводить до того, що замість фінансових потоків бізнесу банкіри зосереджуються на обслуговуванні бюджетних потреб". "Замість того, щоб вкласти $ 10 млрд. на кредитування бізнесу, банкіри вирішили дати в борг державі", - зазначив С. Рибалка.
Він також додав, що незважаючи на зниження облікової ставк НБУ до 12,5%, це ніяк не позначилося на активізації кредитування реального сектору економіки. При цьому відбувається зростання обсягів операцій кредитування поза банківської системи.
