Фейковий миротворець. Коли Янукович стане учасником президентських виборів
Колишній керівник передвиборного штабу Дональда Трампа і екс-радник Віктора Януковича Пол Манафорт в 2016 р. обговорював "мирний план" по Україні зі пов'язаним з російською розвідкою українцем Костянтином Килимником. Про це стало відомо завдяки технічної помилки юристів, навмисне чи ні, з-за якої частково засекречені матеріали по справі Манафорта опинилися в пресі. Спробуємо розібратися, хто і як використовує цей злив інформації.
По-перше, сам Килимник у лютому 2017 р. в інтерв'ю "Радіо Свобода" розповідав про "маріупольському плані", який передбачав повернення Януковича як регіонального лідера Донецької та Луганської областей", з можливим залученням "нинішніх лідерів сепаратистів". Тоді ж він заявив, що до 2016 р. під час передвиборної кампанії в США, "інформував Манафорта про ситуацію в Україні кожні кілька місяців". За словами Килимника, Манафорт не був пов'язаний з розробкою "маріупольського плану", однак може повернутися в Україну у разі появи серйозного проекту, який міг би принести мир в цю країну". Очевидно, Килимник набивав ціну собі і своєму "мирного плану". Але не вийшло.
Не встигли експерти обговорити перший злив, як у зарубіжній пресі з'явилися публікації на тему "Янукович - миротворець". Вони тут же в перекладі передруковувалися в ряді українських ЗМІ, ключовим з них був сайт "Країна". Навряд чи мова йде про простий збіг. Скоріше це схоже на медіакампанію або зондування грунту на предмет підтримки політиками та експертами в Україні самої ідеї "миротворчості" Януковича.
Перша публікація з'явилася в The Washington Times. Її автор - Тодд Вуд, досить відомий американський оглядач з питань Росії та України. Він висловив думку, що Янукович "навіть у вигнанні" міг би висловлювати свою вагу в контексті ситуації на Донбасі, запропонувавши сепаратистам співпрацювати з міжнародним співтовариством і покласти край конфлікту.
Інша стаття, значно жорсткіше за стилем, була опублікована в ізраїльській газеті The Jerusalem Post. Її автор - Еліезер Котляр. Схоже на псевдонім: під самою публікацією редакція газети зазначила: "Ця колонка є рекламним комерційним контентом і не підтримується The Jerusalem Post". Що й зрозуміло - у статті втеча Януковича в лютому 2014-го називають "поваленням по румунському сценарієм", лідерів Майдану звинувачують в організації розстрілу мітингувальників і правоохоронців для дискредитації влади, а суд над Януковичем таврують "фарсом". Котляр згадує про лист, нібито направлені в кінці 2018 р. патріархом Єрусалимським Феофілом III президенту Порошенка з проханням "припинити політичне переслідування Януковича". Цікаво, що стаття про цьому листі також була опублікована в The Jerusalem Post з плашкою "колонка спонсорується і не схвалюється The Jerusalem Post". Її автором був вказаний якийсь Давид Коен. У передноворічній метушні публікацію в Україні помітили лише кілька ЗМІ. Тому, швидше за все, довелося підсилювати сигнал статтею Котляра.
У ній відверто стверджується: "Враховуючи, що Мінський процес зайшов у глухий кут, а ступінь негативу у відносинах між Україною і Російською Федерацією перевищила всі розумні межі, участь Януковича в мирному процесі може стати ефективною можливістю для досягнення перемир'я і, найголовніше, примирення між українцями". Більше того: "ця концепція серйозно розглядається в Білому домі", сказано в статті.
Простіше кажучи, ми маємо справу зі спробою просування "плану Килимника" (за його участю це робиться чи ні, сказати складно), або ж ниточки медіа-кампанії ведуть до адвокатів Януковича. Нагадаємо, Оболонський суд Києва, де протягом року слухалася справа про держзраду колишнього президента, взяв паузу перед оголошенням вироку. Підсудний з останнім словом не виступив, оскільки стало відомо про нібито отриманої травми. Коли саме відбудеться оголошення вироку, невідомо. За версією адвоката Януковича Віталія Сердюка, його підзахисного засудять до п'ятої річниці розстрілів на Майдані.
Таким чином, і вкидання про Манафорте і Килимнике, і статті в The Jerusalem Post і The Washington Times можуть мати одну мету: підказати комусь- у Києві, Брюсселі або Вашингтоні - що давати термін, нехай і умовний, Януковичу не можна, що він ще може стати в нагоді. Не виключено, що цю ж риторику підхоплять і окремі політики в Україні. Мовляв, для досягнення миру всі способи хороші.
